Зробити стартовою | RSS 2.0 | Вхід »
4-04-2013, 11:22

ГЕС, АЕС чи ТЕС?

ГЕС, АЕС чи ТЕС?

Світова спільнота, попри любов до альтернативних джерел енергії і екологічно дружньої енергетики, найближчим часом навряд чи відмовиться від енергії атома та падаючої води. Що ж до енергії від спалювання корисних копалин, то це лише питання часу. До кінця газу та вугілля лишилось зовсім небагато – років 200-300, за різними прогнозами. Цього тижня «Вісник» цікавився тенденціями світового енергетичного ринку та намагався об’єктивно відповісти на питання: чи зможемо ми прожити без традиційних електростанцій?

Незважаючи на заклики відмовитися від атомних ЕС, жодна з розвинутих країн Європи так цього і не зробила (звісно, якщо не враховувати декларації про наміри). А навіщо? Адже за умови правильної експлуатації та надійного захисту атомна електростанція забезпечує країну найдешевшою електроенергією, переконують експерти.

Навіть Японія, яка після радіоактивних викидів «Фукусіма-1» задекларувала свою відмову від використання енергії мирного атома, наприкінці минулого року (з приходом до влади нової правлячої сили) заявила про свої наміри відновити атомну енергетику. Підґрунтя такого рішення цілком логічне: у випадку відмови від атомної енергетики вартість електроенергії стрімко зросте, що суттєво пригальмує економічні реформи та підвищить собівартість промислової продукції.
Як повідомляє ВВС, до аварії на АЕС «Фукусіма» приблизно третина електроенергії в Японії вироблялася на атомних електростанціях. Після цунамі, що призвело до витоку радіації, уряд зупинив усі 50 атомних реакторів. Однак нещодавно два з них були запущені знову. Закриття АЕС призвело до суттєвого подорожчання електроенергії, і багато потужних японських підприємств наполягають на поновленні ядерного виробництва. Крім того, в умовах браку енергоносіїв країні довелося збільшити імпорт нафти та газу, що також призвело до збільшення торгового дефіциту.

Прогрес без ГЕС неможливий?

Якщо на атомну енергетику нарікають через її потенційну радіоактивну небезпеку, то гідроелектростанції традиційно сварять за їхній негативний вплив на навколишнє середовище. Щороку через скидання води у водосховищах гинуть мільйони тонн мальків та риб, чиї трупи потім розкладаються у воді, підвищуючи вміст токсичних речовин і змушуючи водоканали витрачати більше реагентів на очищення води у водогоні. А ще (принаймні це стосується Кременчука та прилеглих територій) час від часу – після сильних опадів – довкола Світловодської ГЕС та її водозахисної дамби штучно нагнітається паніка: мовляв, ще кілька міліметрів – і все, дамба рвоне.

Утім, на захист гідроелектростанцій стають навіть екологи.

«Шара» від екологів

Ідея кременчуцьких науковців-екологів із КрНУ імені Остроградського полягає у видобутку біогазу із синьо-зелених водоростей у період їхньої вегетації (становить близько 70 днів на рік – із середини липня до середини вересня). Суть методу: вода надходить до ємності типу металічної бочки. Потім чиста вода з дна бочки стікає з одного крану, а верхній шар (де найбільша концентрація синьо-зелених) переходить до іншого резервуара, де починається процес метаногенезу. При цьому чим вища температура, тим інтенсивніше відбувається утворення метану. За підрахунками науковців, на мілководді Кременчуцького водосховища, а це близько 2250 кв.м, можна видобувати до 107 млн кубометрів біогазу, що еквівалентно 65 млн літрам дизпалива. Як розповідають автори запатентованого винаходу, подібним методом видобуває біопаливо більшість приватних фермерських господарств Індії, чим суттєво скорочує свої витрати на енергоресурси. Такий видобуток – суцільна «шара», плюс очищення води від органіки у літній час. А восени за допомогою таких установок можна вирішувати ще і проблему опалого листя. Наразі комунальники не знають, куди його дівати. Якщо ж фермери встановлять таке не надто дороге приладдя, то за опалим листям вишикується черга.

Прогнози для України

Основними проблемами енергетики України, на думку експертів, є надмірне споживання енергії і низька енергоефективність разом зі значною залежністю від іноземних джерел нафти і газу. Енергонезалежність країни очікується після 2040, говориться в дослідженні KPMG в Україні.
Як з’ясував Корреспондент.biz, частина відновлюваних джерел енергії в українській енергетиці перейде за позначку в 20% до 2040 року, переконана більшість вітчизняних експертів і фахівців, опитаних KPMG.

Більшість аналітиків вважає найпривабливішим сектором альтернативної енергії для вкладень енергію біомаси та відходів з огляду на наявну в країні ресурсну базу. На другому місці – сонячна енергетика, на третьому – вітряна, на четвертому – мала гідроенергетика.

Ключовою проблемою, яка стримує зростання альтернативної енергетики, експерти назвали складність фінансування проектів. На другому місці за значущістю – складність підключення електростанцій на відновлюваних джерелах енергії до енергосистеми.

Відзначається, що інвестиції у відновлювану енергетику України будуть збільшуватися, в той час як витрати на обладнання – знижуватися, впевнені 69% фахівців. Ще 12% припускають, що зростання інвестицій припиниться після того, як будуть виконані певні регуляторні вимоги і системи передачі електроенергії досягнуть точки насичення.

Тим не менше, 19% опитаних вважають, що інвестиції у ВДЕ почнуть падати через появу більш ефективних технологій у традиційній енергетиці та комерціалізації нових видів енергії.

Коментар

Володимир Никифоров, начальник науково-дослідної частини КрНУ імені Остроградського, професор, доктор біологічних наук:

«Звісно, найбільш безпечними є альтернативні джерела енергії. Наприклад, використання енергії припливів та відливів, енергія вітряків, енергія термальних джерел, фотовольтаїка. Інший напрям – це двигуни зовнішнього спалення, так звані двигуни Стірлінга, які працюють на тепловій енергії. Тобто стоїть собі двигун, ви можете на нього посвітити, спалити щось біля нього (залишки продуктів переробки абощо), і він перетворить цю теплову енергію. У США зараз дуже популярні такі двигуни, навіть більше за фотовольтаїку, оскільки вони мають відсотків на 10 вище ККД, а це дуже суттєва різниця.

Будь-яке втручання у природу має негативні наслідки. Сучасна наука про навколишнє середовище (такий напрям, як созологія) спрямована на мінімізацію цих впливів, тобто на пошук нових методів видобутку енергії, таких як біогаз. І якщо Україна перебуває на рівні біопалива І покоління, то сучасна зарубіжна біоенергетика дійшла до біопалива ІV покоління. Це – фотореактори, вирощування спеціальних штамів водоростей із підвищеним вмістом ліпідів (вивільнюють більше енергії під час спалювання). Ми не скидаємо з терезів нашу власну ідею отримання біогазу із синьо-зелених водоростей. Адже перед нами стоїть, передусім, завдання охорони навколишнього середовища, а не ресурсозбереження».

За словами науковця, попри безумовний негативний вплив ГЕС на екосистему Дніпра, відмовлятися від такого джерела енергії було б нерозумно. Водосховище вирішує проблему іригації величезної території, захищає від пилових бур, які до будівництва водосховища регулярно виникали на території Кіровоградщини.

Наталя Істоміна


Шановний відвідувачу! Ви увійшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми радимо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.
Коментарів немає...

Додати коментар

Ваше Им`я:
Ваш E-Mail:
Код:
Включіть це зображення для відображення коду безпеки
Введіть код:

 


Наши партнеры:

  
Використання будь-яких матіалів, розміщених на сайті, дозволяється при вказівці посиланн (для інтернет-видань - повне посилання) на vestnik.in.ua. Посилання обов'зковим, незалежно від повного або часткового викоистання матеріалів. Матіали, відмічені знаком "реклама" публікуються на правах реклами

Copyright © 2011, "Вісник Кременчука". Усі права захищені.