Чи реально без шкільних внесків?

Середня наповнюваність шкіл по Україні – 15-16 учнів у класі при нормі 30. Мережу шкіл необхідно скорочувати, але такий крок є непопулярним. Через такі обставини бюджетне фінансування українських шкіл обмежене, і держава покриває лише близько 90 відсотків необхідних реальних витрат учбових закладів. Залишок школи вимушені покривати за рахунок так званих «позабюджетних» надходжень.

У Кременчуці середня наповнюваність значно вища за середньоукраїнську, втім все одно до норми наші школи не дотягують – 27 учнів при нормі 30. Але при цьому в школі №2 цей показник дорівнює тринадцяти учням.

Начальник управління освіти Геннадій Москалик стверджує, що мережу варто було б скоротити. Але, виходячи з інтересів мешканців, цього не робитимуть: «З економічної точки зору, вигідно було б скоротити кількість шкіл по місту, але по-людськи так чинити не можна, – зазначив Геннадій Москалик. – Адже діти з віддалених районів, наприклад, з Ревівки, мають таке саме право на освіту, як і всі інші. Тому на сьогодні питання про закриття окремих шкіл не розглядається».

Акт готовності

Лишається трохи більше місяця до того часу, коли санітарно-технічний стан навчальних закладів має бути приведений у норму перед початком нового навчального року. Норма – це виконання заходів, передбачених відповідним актом міського управління освіти – наказом №273 від 6 червня 2011 року. Згідно з цим наказом кожна школа отримує загальні та персональні завдання, які складаються на основі приписів санстанції та інших контролюючих органів. Якщо заходи, передбачені наказом, не будуть виконані, акт готовності школи до навчального року підписано не буде. Тепер – найцікавіше.

Більшість із заходів, які необхідно виконати, аби школа мала можливість розпочати навчальний процес, не передбачають бюджетного фінансування.

Забезпечення їдалень шкіл резервними водонагрівачами, необхідною кількістю столового та кухонного посуду, заміна застарілих шкільних меблів, ремонти в усіх кабінетах, класних кімнатах, майстернях та спортзалах, утримання в задовільному стані території навчальних закладів, забезпечення своєчасного вивезення сміття та багато іншого, на що потрібно витрачати «живі» кошти – все це повинно бути якось зроблено без бюджетних грошей.

Внески як вихід

Постає логічне запитання: де можна взяти ці кошти? За словами завідувача міського управління освіти Геннадія Москалика, є кілька наступних варіантів: спонсорські та меценатські перерахування, надходження від оренди та батьківські кошти. Навчальні заклади отримують благодійні внески або через свої каси, або кошти перераховують на спеціальний рахунок. Або ж їх збирають батьки, які між собою у батьківських комітетах також вирішують, яким чином їх витрачати на шкільні потреби.

Наталя Мамон, директор школи №10, погоджується з тим, що варіантів для пошуку позабюджетного фінансування небагато: «По-перше, це кошти у натуральному вигляді, тобто батьки чи спонсори самі купують оргтехніку, меблі та інше з переліку речей, необхідних школі. Звичайно, все це обов’язково погоджується з батьківським комітетом, складається відповідний протокол зборів комітету. По-друге, це перерахування коштів на шкільний рахунок, гроші з якого також ідуть на закупівлю необхідних речей. Одним з важливих для нашої школи питань є придбання посудомийної машини та встановлення у коридорі нових вікон, оскільки старим вже не один десяток років. Дякуючи спонсорській та батьківській допомозі, у багатьох класах вже стоять металопластикові вікна, придбано парти та стільці-трансформатори, що регулюються по зросту учнів та багато іншого».

Непопулярне і необхідне

Іншого виходу, окрім як залучати позабюджетні кошти, просто немає. Директор школи №30 Ольга Шиян стверджує: «Держава фактично фінансує школи на 90 відсотків. Якщо ви бажаєте розвитку школі, де ви працюєте або де навчається ваша дитина, ви маєте для цього збирати гроші».

Саме Ольга Шиян від Полтавської області входила до Ради директорів шкіл при Кабінеті міністрів України, де вона мала можливість доносити голоси директорів і кременчуцьких шкіл. Втім, за її словами, в державі всі розуміють, що скорочувати мережу шкіл необхідно, але цей крок є непопулярним, викликає шквал критики, і тому на нього не йдуть.

Втім, варто наостанок зупинитись ще й на такому. Зарплата директора школи чистими виходить близько 2500-2600 гривень, а оплата праці вчителів – близько 1100-1500 гривень чистими з усіма надбавками і преміями.

Бюджет української школи в рази менший за бюджет звичайного навчального закладу іншої цивілізованої держави.

Та й загалом, у нашій країні лише близько 3% ВВП витрачається на освіту, в той час як за світовими стандартами необхідно витрачати близько 10%. Така ситуація із системою освіти складалась десятиріччями, є вкрай несправедливою, в першу чергу стосовно працівників освіти та й самих учбових закладів. І всім батькам школярів це також необхідно розуміти.

Микола Фельдман, Лілія Смірнова
Карта транспорту
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Posted by Я Люблю Кременчук on Wednesday, May 9, 2018
Громадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин