Люди проти снігу, або Битва на виживання

Сезон, коли людина ледве не заздрить плазунам, триватиме принаймні ще півтора місяця. І недарма, адже безхребетним немає чого ламати, на відміну від кременчужан. Із початку морозів на дорогах міста зазнали травм близько півтори сотні громадян. І це лише офіційна статистика! Годі й казати про тих, хто впав, піднявся і пішов далі, не звертаючись по допомогу до травматологів. А ще, згідно з даними міжнародних статистичних агенцій, українці масово гинуть від переохолодження. Як борються із зимовим травматизмом у світі і чим загрожують переломи, обмороження та снігові замети гаманцям українців, «Вісник» дізнавався цього тижня.

Система сніготанення та антизледеніння працює автоматично і вмикається тільки тоді, коли йде сніг або коли на дорогах і тротуарах утворюється лід.

Про зимові рецепти і винаходи проти сніжних навал якось розповідали журналісти ТСН. Вони наводили приклад Японії, де сніг утворює справжні стіни, а комунальники щорічно роблять величезні тунелі у ньому. У горах Японії щорічно випадає до 20 метрів снігу, але жодних транспортних колапсів у них не виникає. Такою ж снігоприбиральною технікою, як в Японії, чистять і всю Європу.

В інших розвинутих країнах синоптики інформують комунальників, а ті складають погодинний графік із розчищення доріг. І німці, і японці, і скандинави кажуть: головне в зимовому рецепті – не пересолити. Реагенти на асфальт сиплють дозовано і під контролем.

Краще недосіл, аніж пересіл

Циклон, який засипав снігом столицю та міста вздовж траси Київ-Чоп, пройшов і над іншими країнами Європи. Однак таких заторів, як у нас, у них не було. Мер Риги, наприклад, миттєво оголосив день без автомобіля. І всі автовласники Латвії безкоштовно їздили у громадському транспорті, показуючи замість квитка техпаспорт. У польській Варшаві питання засніжених вулиць владу не хвилювало. Райони міста поділили між собою сім комерсантів. Згідно з контрактом у них було 4 години на прибирання.

А ось українці, озброєні лопатою, снігу традиційно програють. У вітчизняному патентному відомстві зареєстровано до десятка винаходів: як уберегти від ожеледиці електропроводи, колеса, а також кінцівки пішоходів. Однак більшість винахідників накрило розчарування, і вони припинили платити за захист запропонованих державі ідей. Один із них, наприклад, модернізував стару систему підігріву пішохідних переходів у метрополітені. Але у метро знайшли свій спосіб – просто відключили підігрів, і слизькі сходинки тепер – проблема пасажирів.

Як з’ясувалося, побороти консерватизм важко навіть представникам влади. Так, позаминулого року в Тернополі міський голова попри нарікання та образи втілив ноу-хау: поставив підігрів під тротуар на крутому схилі. Тепер мер задоволений: новинка дозволяє заощаджувати, мовляв, не витрачається людський ресурс і реагенти для чищення. Поки що ці 200 метрів – єдине сучасне рішення влади в Україні у боротьбі зі снігом.

Натомість вітчизняні очисні компанії пропонують безліч варіантів прибирання снігу, навіть ладні розтопити лід тепловою гарматою, а в гіпермаркетах – величезний асортимент снігоприбиральних машин. Однак українці так і борються зі снігом сіллю, лопатою та кригоступами.

Лопата forever

В Японії випадає до 20 м снігу, а комунальники щорічно створюють у ньому величезні тунелі. При цьому жодних транспортних колапсів там не виникає.

Нарікати на недбалих комунальників можна скільки завгодно, однак, боротьба зі снігом – робота не лише двірників. Наприклад, у країні порядку та пунктуальності (мова про Німеччину) мешканці багатоквартирних будинків не чекають, поки на їхнє подвір’я приїде спецтехніка. Люди самі виходять прибирати сніг, поки він не заблокував усі під’їзди та входи.

«Різниця менталітетів разюча, – зізнається колишня кременчужанка Інна, що нині проживає у Франкфурті. – Снігопади тут трапляються нечасто. Та коли негода атакує, німці не чекають, поки за діло візьмуться комунальні служби. Розчищене подвір’я – це відсутність проблем із проїздом. Німці дуже пунктуальні, вони розуміють: якщо застрягнуть у снігу, то запізняться на роботу, отримають догану, втратять клієнтів, а відповідно, і заробіток. Ділове ставлення до свого життєвого розкладу для них понад усе. Звісно, тутешні комунальні служби працюють краще, ніж українські. У них сучасна техніка і, вочевидь, значно більші зарплати».

А ще німці не «жмуть» грошей на профілактику обледеніння, використовуючи сучасні технології відтанення криги на покрівлях, прибудинкових територіях, сходах та вікнах. Таку практику вони запозичили у скандинавських країн, де клімат значно холодніший.

vestnik.1161011-33181-arqaun.jpeg

Режим розмороження

Аби не стати жертвою бурульки або не зламати хребет на сходах до рідної оселі, дбайливі європейці встановлюють електричні нагрівальні кабелі з термостатами, що попереджають утворення льоду і накопичення снігу на дахах і ґанках. Система, до речі, працює автоматично і вмикається тільки тоді, коли йде сніг або коли на дорогах і тротуарах утворюється лід.

У всіх частинах Європи, крім південних, узимку будівлі отримують велике навантаження, коли у зливовках і жолобах утворюється крига. Аби убезпечити ці комунікації від обледеніння, у них вмонтовують нагрівальні кабелі за допомогою спеціальних пластмасових скоб, які вміщують усередину водостоків і жолобів.
Упродовж зими українці відчувають температурні перепади до 25-30 градусів тепла. Вдень часто буває плюсова температура. Сніг і лід, що лежать на даху, під впливом сонячних променів тануть, стікають по горизонтальних і вертикальних трубах зливостоків, і щойно приходять морози, вода в трубах перетворюється на лід. Труби закупорюються, і після кількох циклів «потепління-похолодання» накопичується небезпечна кількість льоду і бурульок на покрівлях та у зливостоках.

Із черговим потеплінням відбувається танення і падіння шматків льоду в трубах і з труб зливостоків, із країв покрівлі. Крім того, мокрий сніг і лід можуть накопичуватися на самому даху, особливо в місцях, де покрівля має складну форму. Це призводить до розгерметизації, потрапляння вологи і води в підпокрівельний простір і, відповідно, до псування стелі та стін у приміщенні.

Можна боротися з обледенінням власноруч, однак, людство вже давно вигадало більш просунутий спосіб – системи антизледеніння і сніготанення. Такі системи вже давно є в Європі, а також користуються усе більшим попитом і в Україні. Спосіб вимагає разових капіталовкладень, але у майбутньому на довгий час позбавляє від клопотів із прочищенням комунікацій. При цьому, за відгуками тих, хто вже скористався благами цивілізації, витрати на експлуатацію та сервісне обслуговування мінімальні.

Іншою незручністю зимового періоду є скупчення снігу і льоду на ґрунті навколо приватного будинку: на під’їзних доріжках, тротуарах, на ґанку і відкритих майданчиках тощо. Якщо вчасно не прибрати сніг, він злежиться і перетвориться на товстий шар льоду, позбавитися якого буде набагато складніше – за допомогою сотень кілограмів солі, піску та лопати. Ця проблема також вирішується завдяки системам кабельного обігріву, так званим системам сніготанення.

Рекордний затор.

Під час снігопадів 24 грудня у столиці України ДАІ зафіксувала рекордний автомобільний затор – 21 км. Автомобілі рухалися зі швидкістю 5-7 км за годину, кілька київських вулиць були повністю закриті для проїзду. До своїх робочих місць не змогли дістатися тисячі людей.

Щоб не замерзнути у -30°С

Якщо звичайні шкарпетки не рятують від нищівних морозів, рекомендуємо розщедритися на термошкарпетки. Спеціальний одяг із маркуванням «термо» шиють для спортсменів-альпіністів та туристів, що подорожують холодними країнами. Вартість таких шкарпеток становить 150-300 грн, залежно від фірми-виробника.
Ще один спосіб, щоправда, більш вартісний – це взуття з підігрівом. Воно має термоізоляційну підошву, систему підігріву стопи (з кількома режимами підігріву) та акумулятори, що забезпечують кількагодинну експлуатацію. Коштує таке супервзуття від 2,5 тисяч грн і більше.

Збитки від снігу

Найбільш очевидні збитки під час перебування в сніговому заторі – це витрати на пальне. Одна година роботи двигуна (а багато водіїв, стоячи в заторі, не вимикають запалювання) – це 12-18 додаткових гривень на паливо. У середньому у країні під час снігопадів у заторах по 1-1,5 години простоювали від 800 тис. до 1 мільйона машин (тільки в Києві і Київській області накопичувалось до 200 тисяч автівок). Тож додаткові витрати водіїв на бензин щодня становили від 10 до 25 мільйонів гривень. Утім, це завжди на руку автозаправним станціям.

Профілактика переломів

Уберегтися від слизьких тротуарів допоможуть спеціальні насадки на взуття – кригоступи. Виготовлені вони зі спеціальної гуми і оснащені шипами, що значно покращує зчеплення зі слизькою поверхнею. Вартість кригоступів коливається від 50 до 150 грн за пару і залежить від властивостей гуми та кількості захисних шипів.

Наталя Істоміна
Карта транспорту
Гранатова толокаГромадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин