Із Росією сам на сам: європерспектива після Вільнюса

Досить вузький геополітичний коридор сьогодні залишається для дій українського президента. З одного боку, європейські політики хочуть через укладення масштабної Угоди про асоціацію розвернути Україну до себе без масштабних додаткових фінансових компенсацій. З іншого боку, тиснутиме внутрішня політика, в якій фактор масових протестів відродився під впливом євроінтеграційних прагнень нашої держави. Спробуємо проаналізувати, що нас очікуватиме попереду?

Результати прогнозів

Слід спочатку підбити підсумки саміту у Вільнюсі, які «Вісник» прогнозував. Серед наведених минулого тижня прогнозів не відбувся лише один.

Нагадаємо, по-перше, ми писали, що ЄС буде змушений визнати свої прорахунки у політиці східного партнерства. Цілий ряд європолітиків визнав, що над пакетом фінансової допомоги Україні слід було попрацювати раніше. Серед них – безпосередньо відповідальні за підготовку саміту у Вільнюсі.

По-друге, «Вісник» прогнозував, що ЄС запропонує дорожню карту для розв’язання ситуації. Вона була запропонована у вигляді можливого укладення Угоди про асоціацію вже в лютому-березні наступного року.
По-третє, ми очікували, що вже у Вільнюсі буде запропоновано конкретний пакет фінансової допомоги. Він не був запропонований, оскільки підготовка до його створення лише розпочалася в той час, коли окремі євродепутати вже досить тривалий час наполягали на терміновості вирішення фінансових проблем України, що виникли через безпрецедентний економічний тиск Росії.

По-четверте, ми переконували, що в нинішньому вигляді угода не може бути укладена через наявність неврегульованих проблем із Росією. Угода укладена не була, втім, європейців досі не вдалось переконати у необхідності провести тристоронні переговори в форматі Україна – ЄС – Росія. Навіть більше, за поточної ситуації ніхто не береться прогнозувати, чи взагалі побачить можливість ЄС піти на такі перемовини. Очевидно, для оцінки таких перспектив слід дочекатись реалізації двох факторів: чим завершиться нинішня політична криза всередині України та чим завершаться двосторонні консультації між Ангелою Меркель та Володимиром Путіним із приводу асоціації України з ЄС.

Російські карти

Щодо результатів, які вдалось отримати керівникам Кремля в боротьбі за повернення України до сфери впливу Митного союзу, слід проаналізувати висловлювання колишнього віце-прем’єр-міністра Росії Альфреда Коха. У неділю, 1 грудня, він зробив допис на своїй сторінці в «Фейсбуці», в якому поділився деякими думками. Пан Кох зробив відразу 9 висновків.

Серед них важливо навести наступні. На його думку, Путін потратив у пастку, оскільки Віктор Янукович може укласти Угоду про асоціацію в будь-який момент. І для того, щоб цього не сталось, Путін повинен взяти на себе довгострокові зобов’язання щодо промислової кооперації, газу, фінансової допомоги. Але як тільки такі зобов’язання будуть взяті – Угода про асоціацію з ЄС буде укладена в той же час. Тактичний виграш Путіна, пов’язаний із відмовою України від укладення угоди 29 листопада, означає для нього втрату великої кількості грошей на придбання української лояльності, але все одно виходить, що кожен рубль, витрачений на придбання такої української лояльності, – це інвестиція в наближення європейської інтеграції України.

Слід навести пряму мову росіянина і процитувати його 7-ий та 8-ий висновки: «Таким чином, перемога у піарі, яку здобув Путін, є, з одного боку, результатом ослячої впертості і недалекоглядності єврочиновників, а з іншого боку, зобов’язання, які взяла у зв’язку з цією перемогою Росія, – це чергова «олімпіада-мундіалє», тобто пафосний «патріотичний» жест, який нічого, крім збитків, Росії не дасть. А у Росії і так вже з грошима біда. Шанси Путіна надовго залишити Україну у своїй сфері впливу були б більше, якби Росія демонструвала економічне зростання значно вище, ніж в ЄС. Але фундаментальна неспроможність сьогоднішньої путінської економічної та державної моделі гарантує відсутність скільки-небудь помітного економічного зростання.

Українські реалії

Не будемо аналізувати регіональні рухи, що свідчать про великий ризик чергового розколу країни по лінії – «схід-захід». Додамо лише одне. Після невдалого голосування за відставку Уряду Миколи Азарова авторитетний український журналіст Наталія Лігачова («Телекритика») зробила допис у «Фейсбук», який розкрив зміст можливих причин того, чому за відставку Уряду не голосувала більшість представників позафракційних депутатів та депутатів Партії регіонів, яскраво орієнтованих на проєвропейський вектор розвитку України. За інформацією пані Лігачової, президент Віктор Янукович запропонував опозиційній трійці варіант зміни уряду, згідно з яким прем’єр-міністром буде призначений позафракційний депутат, власник 5 каналу і кондитерських фабрик «Roshen» Петро Порошенко, що є найбільш компромісною фігурою. Опозиціонери відмовились, оскільки відчувають, що так Порошенко автоматично стає реальним конкурентом. Висновки робіть самостійно.

Микола Фельдман

Карта депутатів
Банер Кобзов
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
20 Червня, 2018 Середа
19 Червня, 2018 Вівторок
більше новин