Беззбройний спецназ

Інформаційна зброя Росії сильніша за танки і гармати. Наші сусіди уміло маніпулюють фактами. Наприклад, нещодавній конфлікт у Кременчуці між представниками Майдану показав російський телеканал «Вести». На зборах активісти вимагали від керівництва звіт про зібрані кременчужанами кошти для Майдану. «Ось іще один доказ того, що київський путч був проплачений!» – радісно підхопили російські медійники, звісно ж, вирізавши лише ті кадри, що стануть яскравою картинкою для чергової брехні.

Безумовним зразком інформаційного зомбування сьогодні служать російські ЗМІ. Вони використовують будь-який шанс, де можна хоч натяком зачепити Україну. Навіть у програмі «На добраніч, діти!» Філя пішов на війну, тому що він – захисник. Ця «наївна» дитяча програма вийшла в ефір якраз тоді, коли в Криму вже висадилися «зелені чоловічки».

На російських каналах не залишився поза політикою навіть прогноз погоди. Як тільки Аксьонов із Константиновим повернули благальні погляди у бік Кремля, у випуски новин внесли й сюжет про погоду в Криму. Причому ефірного часу вистачило лише на те, щоб розповісти про погоду в Москві, області і Криму, а на територію від Петербурга до Сахаліну не відвели ні секунди, ні хоча б рухомого рядка на екрані.

Нова війна

Ще донедавна поняття «інформаційна війна» стояло в одному рядку з міфами про діяльність КДБ. Коли ми чули про те, що російські спецслужби проплачують антиукраїнські пости (повідомлення в коментарях) в Інтернеті, активно вербують проросійських пропагандистів у соціальних мережах, ми щиро думали, що це – маячня фантазерів, які надивилися шпіонських фільмів.

Ми ще могли повірити, що до таких методів вдаються політичні партії, аби схилити на свій бік електорат. Для нас виглядало нормальним, коли «інформаційну атаку» в Інтернеті організовували виробники товарів винятково з метою реклами. Але щоб отак маніпулювати свідомістю громадян, виправдовуючи власну військову агресію? Тут Росія показала приклад якісного, системного підходу до пропаганди.

Є думка, що інформаційна війна Росії проти України триває вже не перший рік. У 2009 році, після російсько-грузинського конфлікту, з’явилася стаття про те, що подібний сценарій РФ може використати і проти України. «Занепокоєння викликає інтенсифікація антиукраїнського емоційного впливу на свідомість громадян РФ. Його інтенсивність знаходиться практично на рівні, що передує війні. Якщо зараз керівництво РФ розпочне бойові дії проти України, це буде схвально сприйнято абсолютною більшістю громадян Росії, як до того було сприйняте вторгнення в Грузію», – писав Андрій Журавльов, начальник Центру дистанційного навчання Національної академії державного управління при Президентові України.

Невидимі кулі вражають точно в ціль

Україна виявилася не готовою до інформаційної війни. Не встигла за сучасними технологіями? Навряд, адже її правила відомі давно. Ще Чингісхан використовував найманих агітаторів, які йшли попереду війська і деморалізовували населення розповідями про непереможність та жорстокість монголів. А першою офіційною організацією пропаганди була католицька Конгрегація розповсюдження віри. Від неї походить і слово «пропаганда», і способи розповсюдження фактів, чуток, пліток чи запевне брехливих відомостей із конкретною метою. Пізніше, за часів Першої світової війни, воєначальники визнали нову зброю – ЗМІ. Тоді дослідники почали вивчати, яким чином інформація формує і змінює точку зору людей. З’ясувалося, що людина дуже вразлива до подібного психологічного впливу і не здатна до самоконтролю й аналізу. Дослідники назвали такий вплив ЗМІ «теорією магічної кулі», вже самою назвою наголошуючи: інформація є дуже ефективною зброєю.

Промивання мізків. Декілька способів переконати слухачів

Брехня стає правдою

Йозеф Геббельс розробив власний метод, який описав так: «Брехня, повторена тисячу разів, стає правдою». Суть методу: ви говорите брехню, ніби це очевидний факт. Потім цю брехню повторюють кілька разів. Після того, як слухачі звикли до неї, можна запускати нову брехню, що базуватиметься на першій, як на правдивому факті.

Один бік медалі

Російський журналіст Сванідзе став відомий тим, що будував свої передачі, опитуючи лише тих людей, які дадуть «правильні» відповіді. Такий спосіб називають «методом Сванідзе». До речі, деякі українські ЗМІ теж застосовували цей метод, коли в період гострої фази Майдану демонстрували лише один бік конфлікту.

Метод Кисельова

Спеціалісти стверджують, що Дмитро Кисельов використовує відому гіпнотичну техніку «5-4-3-2-1». Її суть така: перші 3-5 фактів у виступі правдиві, потім кілька фактів, які традиційно вважають правдивими, далі, не змінюючи інтонації і темпу, розслабленій аудиторії можна говорити будь-яку брехню.

Убиває не пістолет. Убиває людина, яка натискає на курок…

Олексій Репецький, психолог:

Абсолютно усі люди піддаються навіюванню. Захиститися від інформаційного впливу на психіку вкрай важко. Є міф, що деякі люди піддаються гіпнозу, а інші – ні. Насправді це не так, не існує «непробивних» людей. Просто є багато видів гіпнозу, і на кожного з нас він діє по-різному. Наприклад, директивний або цирковий гіпноз – коли людям дають прямі установки: «Ваші очі закриваються, ваші руки німіють…» Такому гіпнозу піддаються 20-40 % людей, а на інших він не подіє. Гіпнотизер може примусити їх гавкати або з’їсти, не скривившись, цибулину.

Але є таке поняття як непряме, опосередковане навіювання, його здійснюють приховано, нишком. Саме воно впливає на усіх без винятку.
Є думка, що навіюваність була необхідною для первісних людей. Завдяки їй наші предки об’єднувалися в племена, з’явилися вірування та релігії, а їх значення в історії людства дуже вагоме. Отже, перший беззаперечний факт – усі люди піддаються навіюванню, і жоден із нас не має імунітету.
По-друге, інформація дійсно стає зброєю. Задумайтеся, адже вбиває не пістолет і не куля. Убиває людина, яка натискає на курок. І якщо на людину впливати інформацією, то можна досягнути такого результату, коли вона візьме зброю у руки і піде убивати.

Як у такій ситуації зберегти поміркованість і ясний розум? Це певною мірою залежить від ступеня розвитку свідомості і мислення, від здатності критично оцінювати себе і реальність. По-друге, корисно знати методи та способи навіювання, щоб викрити маніпуляції інформацією навколо вас.

А тепер давайте поміркуємо, чи багато серед нас таких «стійких» людей? Наприклад, я переглянув лише один 3-хвилинний ролик новин на російському ТБ і нарахував 12 прийомів пропаганди, яким відведено 70% часу. Сумніваюся, що під таким інформаційним тиском можна встояти і не втратити зв’язок із реальністю.

Патріотичні росіяни та українські націоналісти

Як російська пропаганда готувала росіян до агресії РФ проти України? У 2013 році сайт vlasti.net звертав увагу, що російські ЗМІ активно поширюють такі штампи:

Якщо росіянин любить Росію, він – патріот. Якщо українець любить Україну, він – націоналіст.

Якщо росіянин говорить «хохол», він жартує. Якщо українець говорить «москаль», він махровий бандерівець.

Якщо росіянин мітингує, він відстоює свої інтереси. Якщо українець вийшов на мітинг, він відробляє заплачені американцями гроші.

Якщо російський президент проголошує проросійські лозунги, він – правильний президент. Якщо український президент декларує проукраїнські лозунги, він – антиросійський та проамериканський президент.

Якщо росіянин говорить російською мовою, він – просто «русский». Якщо українець говорить українською, він – західняк, бандерівець, петлюрівець тощо.

Як українці любили росіян?

Моніторинг національного дистанціювання жителів України стосовно росіян засвідчував, що українці завжди приязно ставилися саме до цих сусідів. Навіть після «газової блокади» у 2008 році, коли РФ перекрила газ, українці стали більше любити росіян: 91% проти 88% роком раніше. А уміла російська пропаганда використала цей конфлікт із користю: рівень неприязні до України у 2009 році впав до 62%, тоді як про Росію погано думали лише 5% українців.

З матеріалів Інституту соціології НАН України

Лариса Гориславець
Карта транспорту
Гранатова толокаГромадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин