Про що писали старі газети в Кременчуці

1909:

ПОЛТАВА. Дивне з’явище. 2-го іюля на північ від Полтави несподівано набігла хмара і полив великий дощ, який пройшов полосою і головним чином захопив дві волості – Диканську та Тахтавулівську. На землі, як почав лити дощ, з’явилась сила маленьких жабенят. Вражіння було таке, немов жабенята випали укупі з дощем. Після дощу злетілись гави, сороки та лелеки і до вечора визбірували жабенят. Жабенята з’явились тільки між селами Патлаївкою та Гавронцями (10 верстов), а в других місцях, де випав дощ, їх не було.

Трагична подія

ПЕТЕРБУРГ. Вискочила вікном на вулицю проститутка Кошан. Гість, виходячи від неї, зоставив їй свою візитову картку, з якою Кошан довідалась, що то був її брат. З цим братом вона не бачилась ще з дитинства. Випадок зробив на Кошан таке тяжке вражіння, що вона скінчила своє життя самогубством.

На роспутті велелюднім

Цікавий момент переживає зараз польська громадська думка в Росії. Упершись в глуху загально-російську стіну реакції, польські політики топчуться коло неї і ніяк не можуть знайти вихід з мерзенного становища. Спроба завоювати собі симпатії консервативної і урядової Росії через славянські комбінації не вдалась. Не заспокоїли урядового недовір’я і парламентські промови пана Дмовського про російську державність.

І ось перед поляками повстала нова ділема: або перейти на бік столипінських октябристів зовсім, стати партією урядовою і за це одержати де-які національні полегкости, або стояти перед стіною реакції і ждати у моря погоди, ждати чуда, поки од стогону поневолених національностей стіна урядового недовір’я до сепаратистів і справді не впаде і не одкриє їм вільної дороги в обітовану землю.

Російська преса і на цей раз, як і раніш, поставилась ворожо до нової декларації лідера польських народовців. Росіяне бачуть, мабуть, в цім повороті польської народової демократії велику втрату для російського прогресивного громадянства…

vestnik.1161010-8378-ximk1g.jpeg

З хвиль життя

В російській пресі почалась епідемія. Мруть газети. Мруть товсті солідні журнали, що довгою роботою здавалось встигли вже здобути собі і широкий круг читачів і певне матеріальне становище.

Коли почалася епідемія, а почалась вона в дня після революційні, всі були певні, що причини лежать неглибоко, що пошесть зачепить тільки газетні організації. Але коли слідком за газетною братією од дефіциту застогнали і журнали – тоді стало ясно, що причини лежать десь глибше. Читач охолонув не тільки до газетних новинок, не тільки газетний матеріал втратив для широкого громадянства свій інтерес. В ньому самому, в культурних кругах Росії став пропадати живий інтерес до культурного життя. Стара апатія знов насунула на російське громадянство і залила його могутньою хвилею од верха до споду.

Чому про газетну епідемію не може бути й мови в тридцяти верстах од Петербургу – в маленькій культурній Фінляндії? Чому там малюсенький в порівнянню з трьохмиліонним Петербургом Viipuri (Виборг) з своєю округою, не більшою до округи звичайного нашого повіту – может випускати в світ скілька щоденних фінських газет і чом в Петербурзі, що обслуговує своєю пресою майже всю Росію газети мруть як мухи?

Там, скажуть мені, дешевше коштує видання газети. Коли в Петербурзі кожен номер великого щоденника обходиться в сотні-тисячі карбованців, то в Viipuri газета коштує maximum два-три десятки рублів на день!

В цьому є деяка правда. Але ж порівняйте всю Росію з маленьким фінським повітом! Порівняння вийде не на користь Росії.

Страшенний культурний занепад знаменує собою ця газетна епідемія. Візьміть всю маленьку культурну Фінляндію, візьміть Чехію і порівняйте з Петербургом і його районом і вас візьме острах.

Там трохи не кожна селянська хата не може жити й одного дня без газети. Там кожен селянин мусить бути в курсі діла, в курсі політичного і культурного життя країни. У нас? У нас що не село, що не хутір – то своя автономна країна, різкою межою окремих духовних інтересів одрізана од всього іншого культурного світа. Там читач живе тими справами й інтересами, котрі обороняє його улюблена газета…

1914:

ПЕТЕРБУРГЪ. В «Ведомостях Градоначальства» напечатано: «9 июля с утра не приступили к работам рабочие фабрично-заводских предприятий и типографий в числе около 120000, в том числе забастовавшие вагоновожатые и кондуктора городских электрических дорог, вследствие чего трамваи из парков не вышли; в течение дня было выпущено лишь из московскаго парка 15, петербургскаго 24 и васильеостровскаго 7 вагонов трамвая, которые курсировали до вечера под охраной городовых. В фабричных районах столицы рабочие в течение всего дня собирались в толпы, пели революционныя песни и выкидывали красные флаги, но нарядами полиции демонстранты были повсеместно разгоняемы; задержано 72 рабочих. Особенно вызывающе они держали себя в работе Выборгской части, где, пользуясь дальностью расстояния, после каждаго разгона собирались в другом месте, при чем устраивали баррикады, сваливая остановленныя ими телеги, груженыя лесом и другой кладью, из за которых бросали в наряды полиции и войск камни, а также произвели несколько безрезультатных выстрелов. Такия баррикады были устроены на углу Большого Самсониевскаго проспекта и следующих улиц: Батениной, Флюгова и Муринскаго переулков, на углу Парголовскаго и Муринскаго переулка, на углу Сердобольской ул. и Языкова переулка. Демонстранты пытались загородить набережную Черной Речки, но нарядами полиции и войск баррикады эти были разрушены и демонстранты рассеяны, при чем было произведено несколько десятков выстрелов, исход которых пока не выяснен, так как рабочие стараются унести раненых и скрыть их от чинов полиции. На углу Большого Самсониевскаго проспекта и Крапивнаго переулка большая толпа демонстрантов, шедшая по проспекту с пением и красными флагами, осыпала градом камней помощника пристава и 15 городовых, преградивших ей дорогу, при чем все чины полиции получили легкие ушибы камнями, после чего они открыли стрельбу и рассеяли демонстрантов. На месте случая были подобраны и отправлены в больницу двое рабочих, тяжело раненые в грудь. В следующий раз толпа демонстрантов была загнана нарядом полиции в большой двор дома № 49 по Большому Самсониевскому проспекту, густо заселенному рабочими. Наряд был встречен градом камней и вынужден произвести несколько выстрелов, одним из которых легко контужен в голову один крестьянин, 15 лет. В течение вечера снова были попытки произвести демонстрации на Васильевском острове, на Выборгской стороне и в районах Нарвской и Александро-Невской частей, а также в Шлиссельбургском участке, но попытки эти были немедленно же прекращены, при чем у дома № 33 по 18 линии Васильевскаго острова и на Шлиссельбургском проспекте в чинов полиции бросали камнями; последние должны были прибегнуть к действию огнестрельным оружием. Результаты выстрелов пока неизвестны.

— В 11 часу вечера многотысячная толпа демонстрантов, свалив телефонные столбы и протянув между домами проволоку, забаррикадировала Большой Самсониевский проспект у Сахарнаго и Ломанскаго переулков, при чем в наряд полиции и казаков посыпался град камней и было произведено несколько безрезультатных выстрелов, в ответ на которые пятью спешенными казаками было дано пять залпов из винтовок, рассеявших толпу. Почти одновременно демонстрантами была устроена баррикада у Пяти Углов на Безбородкинском проспекте, где чины полиции также вынуждены были действовать огнестрельным оружием, после чего толпа разбежалась. Кроме того, демонстранты пытались поджечь Самсониевский мост и разгромить водокачки под № 7 по Зеленкову переулку на Выборгской стороне, но нарядами полиции это допущено не было, и демонстранты рассеяны. По полученным поздно вечером сведениям, в Петропавловскую больницу были доставлены рабочие, пострадавшие от произведенных в течение дня выстрелов,—один мертвым и три ранеными, в Георгиевскую общину на Выборгской стороне—четверо мертвыми, двое тяжело и двое легко ранеными, оказавшиеся молодыми людьми, едва достигшими двадцатилетняго возраста, а также в больницу Марии Магдалины доставлен рабочий, который получил легкое поранение ноги шашкой. В течение дня были нападения групп рабочих на одиночно проходивших, чинов полиции, в трех случаях закончившейся весьма серьезными поранениями, а именно: были нападения у дома № 5—8 по Дивенской улице—городовому третьяго участка Петербургской части Шилкину нанесены тяжкие повреждения головы, при чем отобрано оружие; на углу Оренбургской улицы и Флюгова переулка околоточному надзирателю полицейскаго резерва Соснину были нанесены тяжкия поранения головы камнями и три колотых раны выхваченной из его рук шашкой; у дома № 10 по Палевскому проспекту околоточный надзиратель Шпекуляк получил серьезныя поранения головы камнем.

Все пострадавшие отправлены в больницу, где положение их признано для жизни неопасным, если не последует осложнений. Кроме того, получили менее серьезныя поранения головы камнями городовые Полюстровскаго участка Быков и 7 роты Васильев. О числе же чинов полиции, получивших ушибы, пока точных сведений собрать не представляется возможным, так как они все время находятся на улице, продолжая нести службу.

1949:

Американський сенат та італійський парламент ратифікували агресивний Півнично-атлантичний договір

Недивлячись на широку народну опозицію, сенат США прийняв рішення про ратифікацію (затвердження) Північно-атлантичного договору. Американському урядові вдалося зібрати більше ніж дві третини голосів, потрібних для ратифікації. Але договір на користується народною підтримкою і багато мільйонів американців рішуче виступають проти договору, як агресивного союзу, що загрожує миру.

1954:

vestnik.1161010-8378-1gb73xb.jpeg

Самовіддано працює машиністка заготовочного цеху взуттєвої кременчуцької фабрики З.Ф. Резніченко (на фото). Вона систематично завершує виробничі завдання на 170-180 процентів і випускає відмінну продукцію.

1959:

Поліпшується кінообслужування кременчужан

Кіно – найбільш поширений і масовий вид мистецтва. Його люблять всі: і дорослі і діти. Тому в наших міських кінотеатрах «Більшовик» і «Дніпро» завжди так багато кіноглядачів, тому з таким нетерпінням чекають трудящі нових фільмів, особливо радянських.

В місті кілька днів працювала широкоекранна пересувка. Вперше кременчужане побачили на широкому екрані фільми «Партизанська іскра», «Кочубей», «Капітанська дочка».

В цьому семиріччі передбачаються значні капітальні затрати на поліпшення кіно обслужування населення нашого міста. Вже в цьому році розпочинається спорудження нового літнього кінотеатру на 800 місць в парку МЮД’у.

«Ех, люблю зелене листячко!»

В місті ще трапляються випадки варварського ставлення з боку окремих осіб до зелених насаджень. В скверах і парках, на набережній часто псують дерева, витопчують квіти. На жаль, працівники міліції не звертають належної уваги на подібні факти.

Годину в черзі за морозивом

Парк культури і відпочинку вагонобудівників… На лавах відпочивають пенсіонери, біля фонтана пустують діти, по алеях прогулюються молоді пари. З танцювального майданчика лине мелодія вальсу, біля качелі чуються вибухи веселого сміху.

Але що це за натовп в одній з темних алей? Біля старого обідраного кіоска з’юрмились сотні людей. Навіть дів продавщиці не в силах швидко обслужити тих, хто хоче випити стакан ситро або купити порцію морозива.

– Оце простояв в черзі годину, – повідомив один з «щасливчиків», якому поталанило купити два стаканчики морозива, і попрямував до дружини, яка чекала його, стоячи під деревом, бо навкруги навіть присісти ніде…

Підносити культуру торгівлі

В нашій країні, яка впевнено йде по шляху до комунізму, невпинно підвищується добробут трудящих. З кожним днем зростає купівельна спроможність радянських людей, підвищується їх попит на високоякісні товари…

vestnik.1161010-8378-n7rky6.jpeg

Китайська Народна Республіка. Недавно в Шанхаї створено дослідний зразок радіокомбайна. В нього входять радіоприймач, телевізор і програвач для пластинок.

1969:

Культармійці на жнивах

Автобус мчить степовими дорогами Глобинського району. Він повний дотепних жартів, сміху, пісень, які не вміщаються в його стінах, вириваються у відкриті вікна і линуть над колгоспними полями.

На колгоспному стадіоні «Шлях до комунізму» автобус зупинився. На ньому напис «Кременчуцький Будинок культури». По боках заклики: «Гідно зустрінемо 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна!» і «Зберемо врожай вчасно і без втрат жодної зернини!».

Як тільки колеса автобуса прикипіли до землі, а дверці відкрилися, залунали голоси:

– Агітбригада приїхала! Концерт буде!..

Нова автоматична

Півтора місяці тривав монтаж автоматичної лінії, придбаної на Лейпцігському ярмарку колісним заводом. І ось тепер почато пробне виробництво коліс для автомобілів ЗІЛ-130 московського заводу імені Лихачова. Трудящі кременчуцького підприємства щиро вдячні німецьким друзям за допомогу в наладці складного сучасного технологічного устаткування з широким застосуванням засобів автоматики.

Ленінська летучка

З метою вивчення, узагальнення та поширення найкращого досвіду підготовки преси, видавництва РАТАУ, радіо і телебачення республіки до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна відділ пропаганди і агітації ЦК ЦК України і правління Спілки журналістів УРСР проводять 29-31 липня 1969 року республіканську летучку. В нашому місті ленінська летучка проводитиметься о 10 годині ранку 31 липня в приміщенні редакції газети «Кременчуцька зоря» (вул. Леніна, 8). На летучку запрошуються працівники багатотиражних газет і місцевого радіомовлення, члени позаштатних відділів та робкори міської газети.

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
15 Листопада, 2018 Четвер
14 Листопада, 2018 Середа
більше новин