Про що писали газети в Кременчуці в 1909 році

Страшні примари російського життя*

В «Виленском Вестнике» зібрано кілька страшних фактів з сучасного життя. Так, каже газета, недавно в селі Піплі, гельванської волости, на леваді біля будинку селянина Паугона гралися діти. Серед них був і Стась Папюн, 7 років. Діти чогось посварились. Папюн вважав себе ображеним, пішов в хату, взяв рушницю і вистрілів в дітей. Вистрілом він поранив двох хлопчиків і дівчинку 6 літ. Дівчинка по дорозі в лікарню вмерла. Хлопці тяжко поранені. В Курській губернії, в селі Теповці, двадцятилітній хлопець Лазарев зарубав сокирою свою матір, батька і жінку. В Саратові, як сповіщає «Рус. Слово», хтось невідомий заманив 8-літню Маслову в яр, знасилував її, поранив і втік. Дівчина вмірає. Біля села Глінково, Могилівської губернії, шість селянських хлопців затягли в жито селянку, яка йшла собі дорогою, і знасилували її. В Вятській губернії мулла Ахун Сівдюков п’ять ночей підряд мучив свою наймичку, татарську дівчинку 12 літ. Дівчинка, вирвавшись з дому, розповіла про знущання селянам. Татари, обурені вчинком мулли, перестали ходити до мечеті.

Українці в Галичині

За українську мову

Один український патріот пише до черновецького громадянина таке: «дивно мені, що на Буковині українці мають релятивну більшість, а Чернівці й инші міста й містечка буковинські навіть сліду не мають українства. В Чернівцях на судах, почті, міських і краєвих інституціях написи або часто німецькі, або писані такою рутенщиною, що сором дивитися. От приміром в трамваях читаю таку напись: «Пȏдчасъ ѣзды свобȏдно прискакувати и выскакувати». Мова й правопись ані не російська, ані українська, хіба рутенська. Друге: «Строго дотыкатись апаратов». Що це значить? Хіба нехай читач додасть собі «треба». Це зовсім незрозуміло, як можуть на це дивитися й мовчати українці й чому наші Вп. Радні не вплинуть, щоб ці написи усунути?» – Справді добре було б – пише від себе громадянин, – щоб у всіх державних, краєвих і громадських інституціях були українські написи. Це нам належить по праву. Але ще ліпше було б, щоб в урядах розуміли нашу мову й видавали нам рішення в такій мові, щоб ми розуміли, що з нами роблять підчас судової розправи, щоб ми могли говорити по українському на почті, в скарбових властях і т.д. Що досі ще ми не вибороли прав для нашої мови, це показує лиш на нашу байдужність. Проте не гаймо часу, а заводьмо українську мову в громадах, староствах, судах, податковому й інших урядах, пишім лиш по українському і жадаймо української відповіді.

Цими днями в Кременчуці забастували робітники, що будують єврейську синагогу. Вони намагались побільшення плати. Частина робітників не схотіла бастувати, тоді забастовщики силою не дали їм робити. Але поліція зараз арештувала кількох забастовщиків, решта робітників стала на роботу.

Полова роспуста

Полова роспуста, наче пошесть, пішла широкою хвилею по всій Росії. Десятки, сотні, тисячі жертв насилля, вбивств на ґрунті полових ненормальностей заповняють цілі шпальти газет. Ніколи ще, здається, полова роспуста не набірала такої сили, як зараз. Насилиують жінок, дітей, 70-літних бабок і 8-місяних немовляток… Всі ці випадки зібрав в своїй статі в «Современном Мире» за іюль місяць лікар Жбанков. До 1-го марта 1909 року, себ-то за 10 ½ місяців, лікар Жбанков записав 369 полових насильств, поранень і скалічень подружжя та полюбовників і 387 самозгубств на романтичнім ґрунті. Немає ні одного города, де б не було нелюдських насильств над дітьми. Насилують цілими «артілями» до 20 душ, на протязі цілих тижнів. Неможна переказати, до яких злочинств додумались насильники. Але більш всього вражає «внук», який знасилував свою 103-літню «бабку». Було це в Сормові, біля Нижнього-Новгорода.

Заколот

В Кременчуцькому повіті, в маєтку графині Капнист скоїлись непорядки. Хліб і будови спалено. Щоб припинити розрухи, викликали справника і кінних стражників.

Сучасна статистика

За минулий місяць з 1 по 31 іюля по всіх городах Росії винесено 87 смертних присудів і покарано на смерть 26 душ. Найбільше смертних кар припадає на такі города: Катеринослав – 8, Люблін – 5, Харьків – 5, Красноярськ – 4, Варшава, Минськ, Ріга і Тифліс по 1. Смертні присуди по городах поділяються так: в Тифлісі – 19, Варшаві – 13, Курську – 11, Володимирі – 7, Петербурзі – 6, Катеринославі – 4, Баку, Вільно, Владікавказі і Київі по 3, Дубно – по 2, Катеринодар, Ішім, Ревель і Тамбов по 1. Загалом з 1-го января 1909 року покарано на смерть – 336, присуджено до смертної кари – 808 душ. В Курську серед присуджених до смертної кари є бувший член Дер. Думи П’яних. В Владікавказі присуджено 124-літнього дідуся, який ходить на милицях.

Чи не холєра

В Кременчуці на махорочній фабриці тяжко занедужала на живіт робітниця Котляревська, 20 років. Повезли її в земську лікарню і лікарі признали, що вона, певне, слаба на холєру. За недовгий час в богадільні зарегістровано аж п’ять непевних що до холєри випадків.

Кооперативний рух

Рух до організації кооперативів захопив навіть і глухі кутки кременчуцького повіту. Найбільше там одкривається потребительських товариств для постачання своїм членам продуктів першої потреби. Зараз у повіті таких товариств налічується коло 18 й більше, а в де-яких місцевостях, як, напр., у посаді Крюкові та чинш., чимало товариств має одкритись незабаром. Представниками товариств здебільшого вибіраються селяне, які хоча й заслуговують на повне довір’я, але через свою недосвідченість і малу дотепність часто-густо нездатні порядкувати такими організаціями. Проте всі товариства майже всюди мають гарний матеріальний успіх. Подекуди цей успіх досягає навіть дуже великих розмірів. Дуже багато шкоди терплять товариства од ворожого до них відношення оптових крамарів. Останні вживають усіх заходів, щоб продавати товариствам яко мога поганший крам за найдорогшу ціну.

Самогубство школярів

Лікарсько-учебна часть шкіл міністерства просвіти, як сповіщають «Нов. Вр.», випустила цілу збірку відомостей про самогубство та замахи на самогубство серед школярів за 1908 рік. Самогубств за рік було 83, замахів 49, при цьому, в першім випадку жінок записано 19, в другому 23. По школах самогубства поділяються так: в нижчих школах 5 хлопчиків і 1 дівчинка; в середніх – 61 (43 хлоп. І 18 дівч.) і в вищих – 16 (самі хлопці) самогубств. Замахів на самогубство в чоловічих середніх школах – 22, в жіночих – 23. Найбільше самогубств було в Петербурзькому учебному округу – именно: 20 і 5 замахів. Замахів на самогубство найбільше в одеському окрузі – 12 випадків. По класам самогубства поділяються так: в приготовительному – 1, в 1-му – 4 випадки, в 2-му – 2, в 3-му – 9, в 4-му – 9, в 5-му – 9, в 6-му – 12, в 7-му – 18, в 8-му – 6 і не відомо де – 12. Найбільше самогубств та замахів випадає на фехраль: 14 самогубств та 7 замахів; в ноябрі – 11 самог. і 5 зам. Найменше випадає на вакації. По станам поділялися так: в сем’ях міщан – 14 самог. і 11 зам., в сем’ях чиновників – 21 самог. і 10 зам. При самогубствах школярі найбільше вживали револьверів – 42 самог. і 20 зам. Отруїлося 22 душі, врят. 26. Втопилося 3, повішалося 11, під поїзд кинулося 2. Причини самогубств були такі: хороба нервова – 21, фізичні слабости – 2, іспити – 4, погані бали – 2 і 7 замахів; увільнення і сутички за начальством по одному разу спричинилися до самогубств; страх кари за неуспішність – 2 самог. і 4 зам; домашні причини – 14 самог. і зам; нещасне кохання – 6 самогубств. В кінці відчиту приложено список імен самогубств.

Нова реформа

Міністерство внутрішніх справ зараз заклопотане реформою поліції. Давно вже про цю реформу говорять в міністерстві. На думку товариша міністра Крижановського теперішня поліція настільки груба, нахабна, настільки не відповідає своїм завданням, що необхідно вжити всіх заходів, щоб поліпшити її. Товариш міністра пропонує заснувать зразкові курси для тих, хто хоче вступить на поліцейську службу. Товариш міністра надто намагається довести потребу зміни форми поліцейських. По роду своєї служби ,каже він – поліцейський повинен бути завше ввічливим, коректним і порядним. А для цього, на думку товариша міністра, треба знять салдацьку форму з городових.

«Не как у нас»

Калужська землеустроїтельна комісія посилала 17 душ селян, здебільшого союзників, за кордон оглянути там селянське життя. На чолі їх був союзник Хавричов. Оглянули. Теперь Хавричов робив доклад в помешканню городської думи про свою подорож. Об’їхали, каже докладчик, всі землі і найшли, що скрізь селяне живуть «не как у нас». А Данію, каже він, ми пощитали якимсь казковим царством. І горілки там не п’ють, і злодійства не знають. «Не как у нас». А в царському палаці ми бачили диво: царські коштовні речі лежать собі на столі, не під стеклом, і ніякої охорони немає… Вже всі ми один за другим дивилися: боже, як боялися, щоб хто з наших не потягнув чого небуть… Взагалі – «скрізь краще ніж у нас», признався «истинно русский» д. Хавричов. Навіть в сусідніх Фінляндії та Польщі краще.

За кордоном

Смертна кара в Парижі

В Парижі вперше з часів республіки відбулась смертна кара ще й серед дня, на очах сили народу. Скарано злочинця Дюшмена, який зарізав рідну матір за 100 франків. Прохання про помилування Дюшмена президент республіки Фальєр навіть не розглядав. По старому звичаю тих, що вбивають батьків, виводять на ешафот босих в чорній одежі; так зробили і з Дюшменом. Цей старий звичай дуже зацікавив парижське громадянство і дивитись збіглось сила народу. Покарано Дюшмена на площі Сен-Жака, коло тюрми «la Sante».

*Орфографія збережена

Карта транспорту
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Posted by Я Люблю Кременчук on Wednesday, May 9, 2018
Громадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин