Кременчужан готують но нової пенсійної реформи

Майже 65 тисяч громадян похилого віку знаходиться нині під опікою управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці. Чимало з цих людей мають великий стаж, але свого часу отримували невелику зарплату, нині й пенсію отримують невелику. Це, звісно, не додає оптимізму, зважаючи на те, як стрімко дорожчає фактично все: комунальні послуги, продукти харчування, проїзд у транспорті тощо. Окрім того, дуже часто літні люди живуть окремо від родин, і тому їм буває не під силу подолати свої недуги й самотність. Саме тому український уряд ставить за мету змусити громадян завчасно думати про власну зрілість, ініціюючи проведення комплексної реформи системи пенсійного забезпечення. Українці повинні зрозуміти: кожен з них має самостійно формувати своє пенсійне майбутнє. Лише від того, який у людини трудовий стаж та скільки внесків за цей час вона сплатила, залежатиме розмір її пенсійних виплат.

У Верховній Раді України вже доволі тривалий час відбуваються непрості дискусії стосовно ухвалення пакета із чотирьох законопроектів, які змінюють принципи функціонування вітчизняної системи пенсійного забезпечення. Передбачається, що за нової системи пенсії будуть фінансуватися з трьох джерел – солідарного, накопичувального і недержавного рівнів. Нинішня солідарна система буде удосконалена завдяки звільненню від невластивих функцій і скасуванню спеціальних пенсій. Отже, попереду – суттєве наведення порядку в «авгієвих стайнях» та встановлення соціальної справедливості. Практику поділу українців на сорти, коли є ВІП-пенсіонери і «прості люди», скасовано з 1 червня нинішнього року. Це стало першим етапом на шляху запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій.
Нині призначення пенсій здійснюється за єдиними для всіх принципами. І хоча цей крок не принесе значного економічного ефекту, проте досягнуто ефекту соціально-політичного. Мова йде про довіру людей до солідарної пенсійної системи. При цьому буде збережено систему професійних пенсій для тих категорій пільговиків, які справді цього потребують.
Сьогодні дуже часто можна почути заяви, що в результаті скасування спецпенсій постраждають не стільки пенсіонери держслужбовці, скільки прості українці, які заслужили великі виплати завдяки «гарячому» стажу та роботі у важких умовах. У дійсності не існує жодних намірів позбавити високих пенсій шахтарів, металургів або льотчиків. Йдеться про інший порядок сплати внесків роботодавцями на виплату цим категоріям пенсій до настання загального пенсійного віку. Військовослужбовців, людей, які працюють за списком №1 та списком №2, і ще деякі категорії переводять на накопичувальне страхування – саме з накопичувального фонду будуть виплачуватися їм пенсії протягом десяти чи п’яти років – до досягнення віку, що дає право на отримання пенсії на загальних підставах. При цьому платити внески будуть роботодавці.
До того ж на вищому рівні обговорюється можливість надання додаткових пенсійних прав всім тим, хто ризикує життям зі службового обов’язку, а це і пожежники, і рятувальники, і поліцейські, і працівники СБУ. Не залишаться без своїх соціальних виплат і люди з інвалідністю.
Нині всім зрозуміло, що одна лише солідарна система не здатна забезпечити високий чи хоч достатній рівень життя наших громадян, хоча світовий досвід демонструє, що всі країни, які відмовилися від солідарної пенсійної системи, рано чи пізно до неї повернулися. Щоб виплачувати ті невеликі суми пенсій, які наразі є у понад 95% українців, Пенсійний фонд отримує дотації від держави на майже 80 млрд .грн. щороку.
Кременчук для проведення фінансування виплати пенсій і допомоги за півроку отримав з Пенсійного фонду України 700 млн. грн., з яких 179,3 млн. грн. – із державного бюджету. Негативний вплив соціально-економічних факторів призводить до поступового зменшення відсотку забезпеченості власними коштами. Доводиться констатувати подальше зменшення відсотку забезпеченості власними коштами до 98,5% – за перше півріччя нинішнього року.

Відтак очевидно, що реформа системи пенсійного забезпечення потрібна. Суспільство – і це підтверджують різноманітні опитування громадської думки – чекає її, і справедливо чи ні, пов’язує реформу саме з введенням накопичувального рівня.
Запропоновані урядом новації складаються з двох частин: переведення з 1 січня 2016 року на накопичувальну основу так званих професійних пенсій і запровадження з 1 січня 2017-го обов’язкової участі в накопичувальному пенсійному страхуванні всіх працюючих, молодших ніж 35 років.

Якщо говорити про першу складову, то її, без сумніву, необхідно було вводити ще років десять тому, а от з другим компонентом складніше. У його необхідності немає ніяких сумнівів, однак не слід забувати про ряд фінансових ризиків, у числі яких і високий рівень інфляції в країні, і обмежені можливості для інвестицій при економічному спаді.
Не слід ігнорувати і відсутність довіри громадян до накопичувальних пенсійних фондів, але це стосується, скоріше, добровільної складової. Щодо обов’язкового рівня, то ступінь довіри особливого значення не має – всі працюючі віком до 35 років станом на 1 січня 2017 року будуть незалежно від свого бажання сплачувати внески – спочатку 2%, на наступний рік – 3% і так до 7% з 1 січня 2022 року.
Ці гроші людина відраховуватиме не як додаток до нинішніх внесків, зокрема до єдиного соціального, який сплачують працівники і підприємці. Загальна ставка цього внеску не збільшуватиметься. Відбуватиметься перерозподіл коштів у межах того внеску, який сплачують нині.
А взагалі гроші майбутніх пенсіонерів стануть потужним інвестиційним ресурсом. Це будуть так звані довгі гроші, перше вилучення яких відбудеться орієнтовно через 25 років. Так вітчизняна економіка отримає додатковий шанс для розвитку і зростання.
Зрозуміло, що запровадження накопичувальної системи можливе лише за умови підйому економіки та заробітних плат. Разом з тим запустити накопичувальну пенсійну систему на нижній точці економічного спаду – це ідеальний варіант. Тоді відразу, як тільки починається економічний підйом, йтиме дохід, і люди будуть отримувати виписку, що в них уже накопичилася певна сума. Чисто психологічно це дуже важливо. Можливо, тоді хтось і в 40 років прийме рішення про свою участь у накопичувальній системі. А якщо перші пару років будуть негативні значення, то це не так вплине на кінцевий результат, як на настрій населення.
Необов’язковість участі у накопичувальній системі тих, кому вже виповнилося 40 років, – це вкрай важливе досягнення. Адже реальні шанси накопичити достатньо коштів для помітної надбавки до пенсії із солідарної системи мають тільки ті, чиї внески «працюють» хоча б 25 років, тобто ті, хто починає платити внески до 35-ти років. Для 40-річних це можливо лише при високих заробітках, а для 50-річних взагалі неможливо. Тому кожен працюючий, якому більше 35 років, буде самостійно приймати рішення про свою участь в обов’язковому накопичувальному пенсійному страхуванні.

У майбутньому, можливо, оптимальним варіантом для нашої держави стануть корпоративні пенсійні системи за американським зразком, коли роботодавець платить за своїх співробітників внески в накопичувальний пенсійний фонд. Але поки що – це теоретичні міркування. На практиці виникає безліч проблем.
Світовий досвід свідчить, що кардинальні реформи можна проводити лише тоді, коли їх сприймає суспільство. На жаль, наше суспільство, значною мірою, через масову бідність і тривалі розчарування, в ефективність реформ не надто вірить. Тому ми, працівники Пенсійного фонду, крок за кроком, поступово, намагаємося донести до громадян нагальну необхідність проведення пенсійної реформи та роз’яснити її основні положення, щоб наша молодь розуміла, що лише отримуючи легальну заробітну плату, а не в конвертах, можна забезпечити собі в майбутньому пенсійні виплати, повідомляє управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці

Карта транспорту
Гранатова толокаГромадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин