Києво-Печерська лавра: бізнес і віра поруч

Та одне: тут варто побувати, занурившись у майже тисячолітню історію.

Тут можна торкнутися настінного розпису, якому 300 років. Це у церкві біля входу до Лаври (її не відразу помічаєш). Та, побувавши хоча б раз, туди знову тягне, неначе магнітом. Руйнуючи інші будівлі, завойовники цю церкву не помічали, тож і стоїть вона майже 1000 років.
До речі, через вхід до Лаври, де збудована ця церква, ніхто і ніколи не заїжджав – навіть Батий спішився. Цариця Катерина теж зайшла ніжками.
А ще екскурсоводи тут рекомендують посидіти під найстарішими каштанами Києва і набратися від них енергетики, а також узяти воду з цілющих джерел (Уже потім я дізналась, що вода одного з них лікує шлунок, а з іншого – серце). І, звісно, пройтися алеєю, де ступала нога царів, вимощеною спеціально для них.

Багнюка для «Тараса Бульби»

Про те, що в Лаврі знімали купу фільмів, знають усі. Та мало кому відомо, що під час зйомок фільму «Тарас Бульба» сюди завезли декілька вантажівок землі, змочили водою – і так зробили багнюку. Потім, звісно, прибрали.

Та не завжди лаврські вулиці були мощені. Чи то легенда, чи було насправді, та говорять, що цариця Катерина ІІ тут впала. Тож завдяки цьому прикрому випадку вулиці почали активно замощувати. І те мощення збереглось до наших часів.

До Лаври треба поїхати через 36 років

Головною святинею лаври є Успенський собор. Багатостраждальний. Бо і горів під час Великої пожежі, і був повністю зруйнований вибухами у роки Великої Вітчизняної війни. Саме він зображений на 10-гривневій купюрі.

Цікава історія чи то легенда про будівництво ще першого собору на місці нинішнього. Його зводили грецькі майстри три роки на гроші князя Святослава Ярославовича. Собор будували, а він під землею зникає. І так тривало певний час, доки в один момент споруда не піднялась у всій красі.
Закладений цей собор Феодосієм Печерським, учнем Антонія Печерського, який, власне, і заснував Києво-Печерську лавру. До речі, до 1000-ліття заснування лаври залишилось зовсім небагато – якихось 36 років.

У печерах головне – не влаштувати пожежі

«Києво-Печерська Лавра ніколи не була просто багатою. Вона – найбагатша в Україні!» – розповів екскурсовод Василь, зазначивши, що раніше у володінні лаврської братії були цілі міста, маєтки, поля і пасовища. Наразі теж чимало вірян відписують статки лаврі. Лаврські комори буквально ломляться від церковного начиння, ікон, які передають благодійники. Тож не дивно, що нерідко це передають менш заможним церковним громадам.

Побувавши тут, не можна оминути печери. І якщо ближні, де поховані відомі святі, входять у програму екскурсії, то в дальні йшли самі. Головне в печерах – не підпалити свічкою іншого та не спалахнути самому. Хоча такі казуси трапляються не один раз на день.

Печерам майже 1000 років, і монахи там жили років 100, коли Антоній Печерський за 3 км від Києва почав зводити підземний монастир, а потім підшукав помічників (Це зараз район лаври – центр міста, а раніше – навіть не околиця).

Самого його привалило під час розкопів, і де могила – невідомо. У печерах же знаходяться тіла 122 монахів і не тільки, яких вознесено в ранг святих. Із них дві жінки, є дітки, яких ще років 1000 тому вбили язичники. У печерах є і підземні церкви, де можна зустріти вірян за молитвою.

vestnik.1161010-8241-1p7b4kb.jpeg

Дзвіниця була зведена в 1731-1745 роках за проектом архітектора Готфріда Йоганна Шеделя. Для її будівництва було використано близько п’яти мільйонів цеглин різної форми і розмірів. У 1903 році були встановлені куранти. Механізм годинника заводиться раз на тиждень ручним способом за допомогою лебідки. Куранти дзвонять кожну чверть години. Майстри хотіли встановити і циферблат, проте керівництво лаври відмовилось. Куранти жодного разу не ремонтували протягом 112 років!

За все треба платити

Узагалі, побувавши в Лаврі, виникають якісь протиріччя. З одного боку, це древня християнська обитель з її традиціями та історією, а з іншого – добре налагоджена система заробітку грошей.

За вхід на територію Києво-Печерської лаври без екскурсії треба віддати 15 гривень із людини, з екскурсією – 50 гривень.

(Проте за вхід можна і не платити, якщо заходити не у верхній монастир, де розташовано Національний Києво-Печерський  історико-культурний заповідник, а через нижню – де власне нинішня обитель монахів).

У печери без свічки не зайдеш, а це ще 5 гривень із людини. Фото-, відеозйомка платні. Піднятися на дзвіницю – ще додаткові 30 гривень із людини.
Це – не говорячи про ятки з магнітами, срібними ложечками, іконками, що розташовуються мало не на кожному кроці, навіть у храмах. А є цілі крамниці із церковним крамом. Різні кафе і перекусні. Бізнес і віра поруч.

Як доїхати з Кременчука

Маршруткою до Києва обійдеться 180 гривень із людини. До столиці й у зворотному напрямку вони їздять щогодини.

Курсує і потяг. Тут ціна на квиток коливається від 110 до 115 гривень, залежно від дня тижня.

Кременчуцькі туристичні фірми практично у Києво-Печерську лавру екскурсії не організовують, мотивуючи, що це – майже поруч. А ось при кременчуцьких храмах і церквах час від часу влаштовують паломницькі тури.

Все по темі: Києво-Печерська Лавра  Київ  подорож 

Карта транспорту
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
20 Серпня, 2019 Вівторок
19 Серпня, 2019 Понеділок
більше новин