Доступно кожному: власників нерухомості зробили «публічними»

Реєструвати нерухоме майно в Україні в електронному реєстрі почали ще з 2004 року, коли вперше запровадили Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Проте тільки минулого року 6 жовтня Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запрацював у відкритому доступі для всіх українців. Таким чином, передбачається, що кожен громадянин має можливість дізнатися про нерухомість високопосадовців, політиків, суддів, а разом із тим і звичайних українців, своїх друзів або сусідів. Дані про майно як власників квартир, приватних будинків, так і земель розміщені в одній базі, доступ до якої мають працівники ЦНАПу, нотаріуси, податківці, працівники управлінь праці та соцзахисту і навіть селищні ради. Разом із тим багато людей  почали панікувати, чи не залишаться вони без своєї нерухомості взагалі. Так, одна кременчужанка, зателефонувавши до редакції газети, запитала, до якої дати необхідно внести дані у цей реєстр, щоб не втратити свої права на майно.

Захист від аферистів і гарантія на право власності

Про те, які можливості відкриває даний реєстр, репортеру видання розповіла начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кременчуцького міського управління юстиції Світлана Гарник.

За її словами, чітких меж, за який саме час людина повинна внести дані про своє майно до реєстру, немає взагалі, як і відповідальності за це. Проте вносити дані про майно зобов’язані нотаріуси, які проводять операції з нерухомістю.

«Вносити інформацію до цієї бази нотаріуси просто зобов’язані, – розповідає Світлана Гарник. – Тому особисті дані кременчужан, які купували помешкання або землю з 2004 року, вже повинні бути внесені у реєстр. Якщо житло купували до цього часу, наприклад, ще у 90-і роки, швидше за все, власників таких домівок у реєстрі немає. Навіть якщо людина не хоче вносити інформацію про майно в реєстр, відмовитися від цього не можна. Насамперед ті, хто проводитиме операції з майном за участю нотаріуса, будуть автоматично внесені у цей реєстр. У нашому управлінні люди часто запитують: чи можна якось «обійти» це? Проте «обійти» – означає не дотриматися виконання закону. Якщо помешкання знаходиться у стадії будівництва, людина може вносити його у реєстр за бажанням, зазначаючи, що це – недобудова. Такі власники також зможуть вносити майно у реєстр після завершення будівництва. Варто зазначити, що громадяни не матимуть доступу до паспортних даних власників помешкань та їхнього ідентифікаційного коду, а також адрес. Тому найголовніші особисті дані про людину закриті та не є доступними».

Тож аби перевірити, чи є ваші дані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг. Коштує така послуга 34 гривні. Якщо ж у реєстрі даних про власника помешкання немає, людина має право їх внести.

«З одного боку, внесення своїх даних до реєстру вбереже власника квартири чи будинку від аферистів, які незаконно купують і перепродають помешкання, підробивши документи, – зазначає Світлана Гарник. – Власник квартири навіть може не знати, що на його помешкання поклали око шахраї. Проте якщо у реєстрі дане помешкання зареєстроване на його ім’я, то питання про те, хто є власником, відкидається. Разом із тим паперові документи, які людина має на руках, що підтверджують її право власності на будинок чи квартиру, мають юридичну силу, як і дані, що внесені до реєстру. Якщо даних у реєстрі немає, забрати у людини майно ніхто не може. Проте саме реєстр може слугувати додатковою гарантією та підтвердженням того, що власником помешкання є саме ця людина і ніхто інший».

Безкоштовним ніщо не буває

Крім того, що самостійно перевірити свої дані у реєстрі можна через Інтернет за 17 гривень, отримати подібні послуги у ЦНАПі коштує 34 гривні, у державного нотаріуса – від 45 гривень, а у приватного нотаріуса – від 100 гривень.

Натомість не перевірити, а зареєструвати своє майно в державному реєстрі коштує значно дорожче. Наприклад, у приватного нотаріуса це задоволення обійдеться у 500-1000 гривень. Один із таких нотаріусів нам повідомив, що набагато дешевше як перевірити, так і зареєструвати свої дані у цьому реєстрі самостійно.

«Реєстр працює нормально, ви можете перевірити дані про себе самостійно усього за 17 гривень, ще кілька гривень коштує банківська комісія, – говорить нотаріус. – Якщо вам потрібно внести дані про нерухомість усього за одну добу, у приватного нотаріуса це обійдеться у близько 1000 гривень. Якщо ж нікуди не поспішаєте і можете чекати більше п’яти днів, то це коштуватиме вдвічі дешевше».

Зателефонувавши у Центр надання адміністративних послуг, що знаходиться у міськвиконкомі, під виглядом звичайного кременчужанина, нам повідомили, що у середньому така послуга буде коштувати близько 140 гривень. Проте зазначили, що все залежить від ситуації, з якою звертається людина. Основні документи, з якими потрібно приходити до ЦНАПу – це паспорт та ідентифікаційний код, а ще документи на ту нерухомість, яку людина хоче зареєструвати.

«Однозначно сказати, які документи потрібні, важко, – говорять у ЦНАПі. – На прийом краще приходити з усіма документами на квартиру, які є. Фахівець подивиться, дасть оцінку і повідомить, що потрібно донести».

Також додали, що конкретно нашої ситуації не знають, а тому документи та вартість послуг потрібно дізнаватися не по телефону, а віч-на-віч, звернувшись у ЦНАП.

За словами начальника кременчуцького Центру надання адмінпослуг Тетяни  Печериці, ціна на послуги може бути різною.
«Якщо людина захоче зареєструвати у Державному реєстрі цілий комплекс нерухомості – це вже буде не 140 гривень, – зазначила Тетяна Печериця. – Увесь адміністративний збір надходить до міського бюджету».

Інший бік медалі

Щоб дізнатися, скількома квартирами володіють депутати Верховної Ради чи хоча б міськради, або просто ваш знайомий підприємець, необхідно й самому пройти так звану реєстрацію-ідентифікацію користувача, створивши свою особисту сторінку. Для цього в Інтернеті необхідно перейти за такою адресою: mail.gov.ua. Новому користувачеві слід навести мишкою на слово «Зареєструватися» та перейти за посиланням. Далі відкриється сторінка, на якій необхідно прочитати правила реєстрації користувачів державної системи електронної пошти mail.gov.ua. Тільки погодившись із зазначеними правилами (поставивши відповідну галочку), людина має право обрати, ким вона є – юридичною чи фізичною особою,  після цього зможе пройти далі. Ось уже потім починається найцікавіше… Тим, хто вирішив зареєструватися як фізична особа, варто звернути увагу, що «Формування імені поштової скриньки у державній поштовій системі відбувається за допомогою ідентифікаційного коду особи». Це означає, що продовжити реєстрацію далі можливо лише після зазначення власного ідентифікаційного коду. Для цього система пропонує ввести його у порожньому полі або обрати такі комбінації, як:

– Я не маю ІПН через релігійні переконання;

– Зв’язок з адміністратором (зв’язатися з адміністратором);

– На головну (повернутися на головну).

Щоб не вводити номер свого коду, репортер видання з цікавості перейшла за посиланням: «Я не маю ІПН через релігійні переконання». І тут виявилося, що для продовження реєстрації людині необхідно ввести серію та номер свого паспорта замість коду, як пропонувалося раніше (що гірше – невідомо, – авт.). Варіанти, як зв’язатися з адміністратором або перейти на головну – також у цьому розділі залишилися.

Таким чином, онлайн-реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без внесення своїх особистих даних – паспорта чи ідентифікаційного коду – неможлива.

Знайде однофамільців

Для того, аби знайти інформацію про людину, яка вас цікавить, після проходження реєстрації на сайті у реєстрі необхідно лише ввести повне ПІП цієї людини. Фактично, аби дізнатися майновий стан будь-кого, необхідно лише знати прізвище, ім’я та по батькові.

«Поки що у реєстрі є такий недолік, що система може видавати декілька людей з однаковим прізвищем, – говорить Світлана Гарник. – Тобто, ви шукаєте Іванова Ігоря Павловича, а вам їх з усієї Україні видає осіб 10. Зрозуміти, хто з них потрібен саме вам, важко. Людина має право і можливість володіти нерухомістю по всій Україні. Тому зорієнтуватися поки що складно. Ще один такий факт: за отримання такої інформації в онлайн-режимі необхідно сплатити 17 гривень. Онлайн-реєстрація користувача відбувається тільки раз. Далі людина має право шукати усе, що їй потрібно».
А ось чи така «публічність» не стане загрозою для простих кременчужан із боку зловмисників – ми запитали у правоохоронців.

За словами прес-офіцера кременчуцької поліції Анни Васенко, подібний доступ до нерухомості громадян є нововведенням, а тому поки що жодної інформації, яка б підтверджувала загрозу, немає.

«До того ж у реєстрі буде зазначена лише кількість нерухомості, якою володіє людина, – говорить Анна Васенко. – Інші особисті дані, як серія  паспорта чи ідентифікаційний код, не зазначені, тому безпека особистих даних уже є. Система нова, тому переваги і недоліки, якщо вони є, покаже тільки час».

Все по темі: нерухомість  Реєструвати нерухоме майно  ЦНАП 

Карта транспорту
Гранатова толокаГромадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин