Збагатять інфляцією та високим курсом

Новий рік Вогняного Півня може початися з «пекучим» курсом долара, «великими» зарплатами та шаленими цінами. Чому так може статися та чи є ризики для цього, «Вісник» запитав у експерта з економіки.

Долар – по 50-60 гривень, бензин – по 30, хліб – по 15… Гучні заяви політиків про підвищення мінімальної зарплатні наступного року – з 1450 до 3200 гривень, сколихнули чи не кожного українця. Про майбутнє «збагачення», яке може призвести до гіперінфляції, вже складають анекдоти та малюють карикатури. Мовляв, у нашій хаті тільки тарифи підвищуються, а людей кидають до кризової ями, щоб побачити, чи є там дно. Про те, до чого може призвести різке підвищення мінімалки та чи є ризики у цьому, «Віснику» розповів доцент кафедри економіки КрНУ імені М. Остроградського Володимир Бала.

«Спрогнозувати точно, як і що буде, ми не можемо, – пояснює Володимир Бала. – Є лише певні фактори ризику… У країні йде великий спад виробництва, зупиняються підприємства і зменшується випуск національного продукту. Відповідно гроші нічим не підкріплені. Різке підвищення мінімалки може призвести до того, що гроші надрукують, і люди отримають «папірці».

Будь-які гроші повинні бути підкріплені золотом або товаром. Коли цього немає, відбувається інфляція, яка призводить до подорожчання, починаючи від продуктів харчування, закінчуючи підвищенням цін на пальне та зменшенням вартості національної валюти щодо долара.

Враховуючи те, що в усьому світі долар падає, а у нас він дорожчає за рахунок знецінення гривні, це взагалі недобрий знак.

Визначити, якою буде інфляція, особисто для себе можна таким чином: якщо інфляція, за офіційними даними, складає 20-30%, у реальності ціни на товари підвищаться на 300-400%. Щоб жити нормально, але з невеликими труднощами, рівень інфляції не повинен перевищувати 10%. Якщо він більший, з 10% до 50%, це вже галопуюча інфляція й означає, що та чи інша країна перебуває у складному становищі».

Приблизно уявити, якою буде вартість долара після Нового року, можна за допомогою звичайної арифметики. Наразі мінімальна зарплатня в Україні складає 1450 гривень. У перерахунку до курсу долара (станом на 17 листопада, 1$ – 27,40 гривні), це приблизно 52 долари. Якщо ж мінімалку підвищать до 3200 гривень, то 50 доларів коштуватимуть стільки ж. А придбати 100 доларів у банку можна буде за 6000 гривень замість 2700, як зараз. Такий стрибок може статися саме через те, що гроші не будуть підкріплені золотом або товаром.

Тож вартість 1$ уже складатиме близько 50-60 гривень. Вартість пального також може підвищитися. Хоча в усьому світі нафта дешевшає і буває так, що за барель просять 20 доларів, Україна купує бензин за валюту. Подорожчає валюта – подорожчає й пальне. Газ із 12 гривень може подорожчати до 15, а бензин А-95, А-92 – до 30 гривень за літр.

«Якщо збільшувати вартість долара (знижувати курс гривні) щодня хоча б на одну копійку, цього ніхто не помітить, – продовжує розповідати Володимир Бала. – Якщо різко підвищити на 5 гривень, це помітять усі, й це може спровокувати хвилю невдоволень серед населення. Минулої доби, наприклад, вартість долара підвищили на 50 копійок. Поступово ціна курсу долара збільшується, й до Нового року в кращому випадку може сягнути 30 гривень за долар. Знову ж таки, я не можу стверджувати, але моя особиста думка така, що збільшити у такому розмірі мінімалку хочуть, аби задобрити народ. Люди вже втратили віру у краще життя. Це – ніби кинути кісточку… Люди зрадіють, що будуть великі зарплати, проте не всі стануть розбиратися у тому, що ці гроші не матимуть цінності, просто фантики. Нам говорять про інфляцію, дефляцію, якісь етапи, а люди не розуміються на цих поняттях».

Нацбанк ігнорує ринок

Тільки-но в Україні минулого тижня почав зростати курс долара, а у Києві пролунали заяви про відставку голови Національного банку Валерії  Гонтаревої, НБУ перестав виходити на міжбанк і продавати валюту з 4 листопада. У свою чергу, це призвело до того, що одні банки просили за американський «зелений» більшу ціну, а інші охоче купували, адже валюти було недостатньо. Вартість долара на міжбанку одразу ж почала рости, що у свою чергу могло вплинути на готівковий курс. За даними інтернет-ЗМІ, Нацбанк усе ж таки вийшов на аукціон 16 листопада і почав продавати валюту. Остаточну версію щодо причини підвищення курсу долара висунуто одну – політичну. Насамперед, на офіційному сайті Нацбанку повідомляється про те, що нервозність на валютному ринку була викликана політичною напруженістю. Проте сприятливі фактори в Україні є, як отримання валютної виручки від експорту зернових і олії.

Варто зазначити, що друге місце серед ТОП-5 експортних товарів України займає саме соняшникова олія – 11% від усього українського експорту. До цієї п’ятірки також входить експорт зернових, а саме пшениці, що складає 4,4% від загального експорту України.

За словами Володимира Бали, якщо Нацбанк не буде виходити на торги й надалі, це також може провокувати підвищення курсу долара.

«Нацбанк є регулятором, – зазначив Володимир Бала. – Він повинен виходити на ринок і втручатися у курс. НБУ чудово показав, що буде у разі того, якщо він не працюватиме й не виходитиме на валютний аукціон. Гривня знецінюватиметься, долар ростиме. Тому краще для кожного з нас, аби такого більше не траплялося».

Бізнесмени чекають «замороженого» курсу

Постійні коливання курсу долара найбільше впливають на підприємців, особливо тих, хто є виробником та закуповує сировину. Бізнесмени просто не знають, якого курсу їм чекати завтра, скільки вони можуть втратити та чи вдасться повернути збитки. Сьогодні вони можуть робити закупівлі за 27 гривень за долар, а завтрашній курс – 26,80, буде змушувати зменшити вартість свого товару, адже усі цінники залежать від американського «зеленого».

«Знаю багатьох підприємців, – зазначив Володимир Бала. – Практично всі вони дуже сподіваються на стабільний курс. Якщо 50 гривень за долар, то 50. А не так, що долар то піднявся, то опустився. Вони згодні працювати за високого курсу, але якщо він буде «нерухомим». Зараз же така ситуація, що працювати можуть ті бізнесмени, які мають особисті грошові запаси й у разі необхідності можуть вкласти гроші. Узагалі, у нас сильна країна й сильні люди. Скільки вже всього було, а ми все ще на плаву».

Вихід – саджати «город»

Експерт з економіки Володимир Бала впевнений, що вихід зі складного економічного становища – сільське господарство. Коли наш земляк перебував у Сполучених Штатах Америки, американець намагався вразити його й показав ящики з наповненим чорноземом, де росли петрушка, кріп та інша зелень.

«Він сказав, що покаже мені щось надзвичайне, – посміхається Володимир Бала. – Але показав те, що у нас є біля кожного під’їзду. Американець настільки пишався тим, що у його домівці є чорнозем і власноруч вирощена зелень, що неможливо передати. Проте я з ним згоден. Україна дуже багата та родюча. Якщо упродовж п’яти років займатися серйозним насадженням наших земель, то ще через п’ять років ми зможемо віддати усі набрані державою кредити. Проте за умови, що майбутні е-декларації, чесно заповнені можновладцями, будуть дещо скромніші. Потрібно зробити дві речі: перестати красти і почати працювати. У кожної країни є переваги: японці і китайці роблять чудову техніку, німці – автомобілі, а наша перевага – наш чорнозем. Коли говорять, що 20 гектарів землі заклали в асфальт, щоб збудувати завод, за це вбивати треба. Нащо нам той завод, коли у нас є землі й ми можемо розквітати на цьому».

Під час підняття сільськогосподарського виробництва в Україні можуть виникнути такі проблеми, як: висока вартість техніки і її обслуговування, яке також обходиться українцям за валюту, великі ціни на бензин і паливо. Ще додає тиску дурна система оподаткування, а саме та, що пов’язана з оплатою праці. За кожного працівника роботодавці, крім самої зарплатні, змушені платити ще й 43% податків. Ще податки вирахують й із самого працівника. Виходить так, що експортувати товари з-за кордону стає дешевше, ніж випускати у межах країни.

Їжа за кордоном несмачна

Кременчужанин Сергій Вовчук, який уже чотири роки проживає у Німеччині, розповів «Віснику», що продукти, які є там, дійсно відрізняються від тих, що у нас.

«У Німеччині переважно глинисті ґрунти, – розповідає Сергій. – Через це у помідорів і огірків смак трави. Дефіциту продуктів у Німеччині точно немає. Зайшовши у супермаркет, можна купити все, що завгодно. Проте яким буде смак продуктів – це вже інше питання. У Німеччині люди також саджають городи, але вони зовсім невеличкі й знаходяться на ділянках поряд із будинками».
Інший кременчужанин Дмитро Бабець, який деякий час пробув у Південній Кароліні, розповів, що насправді знайти смачну їжу можна будь-де.

«У США, скільки проживає національностей, стільки ж різноманіття й у їжі, – говорить Дмитро Бабець. – Кому що до смаку… Мексиканська кухня, грецька, італійська, українська, китайська. Особисто я спростовую міф про те, що в Америці немає нормальної їжі. Проте наша їжа дуже смачна. Україні сам Бог велів займатися сільським господарством».

Все по темі: Володимир Бала  гроші  долар  інфляція  курс долара 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
17 Липня, 2018 Вівторок
16 Липня, 2018 Понеділок
більше новин