Історія Кременчука: зберегти чи втратити?

У Кременчуці ряд будинків хочуть вилучити з переліку пам’яток культурної спадщини, аби їх відремонтувати. Думки з цього приводу розділились. Дехто вважає, що саме так будівлі можна зберегти. Та є побоювання, що місто назавжди втратить частину своєї історії. Бо старі будинки можуть знести, і на їхньому місці з’явиться чергова багатоповерхівка.

Будинок готелю «Вікторія» може стати прикладом, як у Кременчуці зберігатимуть історію.

 

 

Культурна спадщина Кременчука не така й велика. Після Другої світової війни у нашому місті залишились цілими лише 43 будинки. Усі вони розкидані по різних куточках міста. У післявоєнні часи до переліку пам’яток культурної спадщини потрапили будівлі, зведені під час сталінського періоду, проте їх не дуже багато.

На жаль, деякі будинки, що вціліли в лихоліття війни, вже в мирний час визнали аварійними і просто знесли. На їхньому місці з’явились сучасні будівлі.

Та що говорити, не так давно в самісінькому центрі Кременчука знесли дореволюційну двоповерхову будівлю. І на її місці вже зводять черговий житловий будинок.
І тут трішки цифр для порівняння: у Кременчуці до списку пам’яток архітектури та містобудування внесено не більше 50 об’єктів, а житлових будинків у місті налічується 1239.

Частина історичного Кременчука руйнується

Щодо будинків, які належать до історичної спадщини, то деякі з них експлуатують і підтримують у відносно належному стані. У якості прикладу можна навести Свято-Миколаївську церкву (колишній католицький костел), Будинок фабриканта Рабиновича (тепер це – Центр стандартизації, метрології і сертифікації), будівлю жіночої гімназії на вулицях Гоголя і Перемоги (тепер це – корпуси Кременчуцького льотного коледжу, будинок Кременчуцького відділення Державного банку Російської імперії (тепер – філія
АКБ «Укрсоцбанк»).

Та є і інші випадки. Згадати лише будинок купця Чуркіна у Крюкові, який належить «Райффайзен Банк Аваль». Він – не те, що в плачевному стані, а на межі руйнування. Фахівці говорять, що стіни будівлі вражені грибком, дах протікає. За рік-два будинок може не витримати всіх цих впливів і завалитися.

Наразі військовій частині нацгвардійців передано комплекс будівель колишнього військового госпіталю, що на набережній Кременчука.

У списку історичної спадщини він зазначений як комплекс головного штабу інспектора резервної кавалерії та поселення військ. І перед тим, як його отримали нацгвардійці, він стояв пусткою і руйнувався.

Одна й з найгарніших старих будівель у Кременчуці – Крюківські інтендантські речові склади – вже перетворюється на руїни. Доки Міноборони розмірковує щодо передачі її місту, приміщення зазнає незворотних процесів.

У найстарішої будівлі Кременчука, вежі ансамблю Новоросійських губернських службових місць (територія колишнього військового госпіталю), можливо, з’явився шанс на порятунок.

Про парадокси законодавства

Не так давно у Кременчуці заговорили про порятунок деяких будівель, що належать до культурної спадщини. У мерії пропонують переглянути список  спадщини і вилучити ряд будівель.

«Ми не збираємось зносити старі будинки чи перероблювати, а намагаємось максимально їх зберегти. За приклад, щоб подивитися, скільки  потрібно вкласти коштів у ремонт, візьмемо приміщення колишнього готелю «Пальміра», що на вулиці Лейтенанта Покладова (навпроти приміщення департаменту освіти). Наразі там житловий будинок», – розповів «Віснику» віце-мер, що курирує будівництво в місті, Дмитро Кравченко.

Він говорить, що на Полтавщині немає жодної будівельної фірми, яка мала б ліцензію на проведення реставраційних робіт. Та й реставрація будинків коштує в рази дорожче, ніж ремонт.

Звідси і пояснення намірів міської влади. Аби зберегти будинки, їх планують вилучити з переліку пам’яток культурної спадщини, а потім зробити ремонт.

Повідомлення про перегляд списку пам’яток культурної спадщини і наміри про вилучення будівель уже направили на узгодження в консультативну раду облради до Полтави.
«Як би дивно це не здавалося, та щоб врятувати будівлю, зробити там ремонт (не реконструкцію), ми маємо вилучити будинок із переліку пам’яток культурної спадщини», – говорить Дмитро Кравченко.

У якості прикладу наводить комплекс будівель, які передали частині нацгвардії. Наразі там не можуть проводити роботи, доки вони знаходяться у переліку пам’яток культурної спадщини.

Чекати, поки впаде?  

А ще Дмитро Кравченко говорить, що це – не лише проблема Кременчука. Так, днями в центрі Одеси обвалилась частина житлового будинку.

Чотириповерхова будівля на вулиці Катерининській з’явилася на початку XX століття і вважається пам’яткою архітектури. Тепер її  ремонт – проблема самих мешканців.

Дмитро Кравченко також нагадує, що кременчужани, які живуть у будинках, внесених до переліку пам’яток культурної спадщини, мають узгоджувати будь-які ремонтні роботи в управлінні містобудування і архітектури. Заміну вікон, облаштування балконів мали б узгоджувати в мерії. Та цього немає. У результаті фасад історичних будинків нерідко «прикрашає» диво сучасної архітектури – незграбний балкон. Є приклад, коли в башті такого будинку самовільно провели перепланування і облаштували квартиру.

Держава відмовилась підтримувати

Раніше діяла державна програма з реставрації історичних будівель. На неї виділяли кошти. Про це нагадала директор Кременчуцького краєзнавчого музею Алла Гайшинська.
Тепер вона не вбачає нічого поганого, якщо будинки ремонтуватимуть за кошти міського бюджету. Саме ремонт, наголошує вона. Бо директору краєзнавчого музею ще на початку процесу його реконструкції довелось стикнутись із подібним питанням. Спочатку йшлося про реконструкцію історичної будівлі, але сума проекту була в рази більшою. Тож від ідеї реконструкції відмовились і почали робити капремонт.

«Усе знищать, і місто перестане бути історичним»

Такі побоювання в краєзнавця Алли Лушакової. Вона – чи не єдина на засіданні комісії з питань найменування об’єктів міського підпорядкування висловилась проти того, аби об’єкти вилучали з переліку культурної спадщини.

Це стосується як ряду будівель у Крюкові, так і будинків біля
ПК «КрАЗ».

«Це приклад фонової забудови певного часу. Це приклад архітектури містобудування. Не окремих будівель, а цілого комплексу», – розповіла Алла Лушакова.

Вона нагадує, що не так давно Кременчук втратив частину такої фонової забудови на вулицях Гоголя та Бутиріна. «Там був ряд міщанських будиночків із 7-9 вікнами, типовими для свого часу. Та їх знесли. На тому місці й досі нічого не звели», – говорить краєзнавець.

Її обурює, що з переліку пропонують вилучити будівлі шкіл і дитсадка, а також костелу, нині Свято-Миколаївської церкви.
«От вам і приклад: спочатку дають дозвіл на зведення дзвіниці, а тепер є аргумент на вилучення зі списку культурної спадщини через спотворений зовнішній вигляд», – розповіла Алла Лушакова.

На її переконання, в місті, де 1000 об’єктів культурної спадщини, деякі будівлі можна вилучити з переліку, а у Кременчуці, де їх немає і сотні, цього  робити не можна.

Закордонний досвід

Закони економіки однакові для всіх, і якісна реставрація історичного будинку різко підвищує вартість квартир у ньому. Але платити за це має місто (тобто всі його жителі), а отримувати вигоду – лише окремі його мешканці.

Ця проблема – не лише нашої України. З нею так чи інакше стикалися багато європейських країн.

І були змушені шукати шляхи виходу з неї, які влаштовують і місто, і мешканців.

Наприклад, виходом із цієї ситуації можуть стати податкові кредити – провівши реставрацію будинку, мешканці отримують від держави багаторічні знижки зі сплати податку на нерухомість. Ця модель успішно діє в Німеччині.

Або ж існує модель пайового фінансування – як в Італії.

Частину витрат бере на себе держава, а іншу мають оплачувати мешканці. Держава з цією метою може надавати пільгові кредити, але звільнитися від необхідності платити за ремонт свого будинку неможливо. Такі моделі можна застосовувати і в Україні.

Серед іншого, компенсація містом (державою) частини витрат дозволить ефективніше контролювати збереження історичного вигляду міста. І поступово історична забудова українських міст стане такою ж доглянутою, як і в Європі.
Про те, як це успішно діє в Німеччині, «Віснику» розповів Дмитро Кравченко. Його знайомим, які мешкають у німецькому місті, муніципалітет виплатив різницю вартості між пластиковими і дерев’яними вікнами. Лише для того, аби вони встановили останні, не псуючи вигляд історичної будівлі. У цьому ж будинку були замуровані два вікна. Лише зсередини, зовні ж залишились вікна.

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
15 Жовтня, 2018 Понеділок
14 Жовтня, 2018 Неділя
13 Жовтня, 2018 Субота
більше новин