Не потрапити у сміттєвий колапс

300 кілограмів сміття виробляє за рік одна людина. Родина з трьох осіб – більше тонни.

За даними ООН, якщо відходи нікуди не подіти, то за рік вони вкриють усю сушу, і на кожен квадратний метр буде припадати 5 кг сміття. З минулого року Україна вже відчула, що означає, коли сміття неправильно утилізувати  і переробляти. Львівський приклад мали взяти на замітку інші регіони. Як у Кременчуці підходять до «сміттєвого питання», та чи не загрожує екологічна катастрофа нашому місту?

Єдиним місцем, куди з Кременчука вивозять сміття, є Деївське звалище. Минулого року туди вивезли
388 тисяч 488 м3 твердих побутових відходів, які зібрали кременчужани.

Майже з кожним другим мешканцем укладено договір на вивіз непотребу. Про це «Віснику» повідомили на Кременчуцькому комунальному автотранспортному підприємстві 1628 – єдиному підприємстві у місті, яке займається збором і вивезенням сміття.

Чим гірше живуть люди, тим менше сміття

Тож, згідно з даними підприємства, кожен кременчужанин у 2016 році виробив майже 2 м3 сміття.

Це менше, ніж у попередні роки, бо наразі на КАТП 1628 спостерігають зменшення обсягів сміття, що викидають кременчужани. Пояснюють це тим, що обсяги твердих побутових відходів залежать від соціального становища в країні. Зменшується купівельна спроможність населення – менше сміття, і навпаки.

Набридло викидати роздільно

Та не весь непотріб, з яким прощались кременчужани, потрапив на Деївське звалище. Як нам нагадали, з 2009 року на території міста діє програма з роздільного збору твердих побутових відходів. У її рамках КАТП 1628 збирає, вивозить, первинно переробляє (сортує, пресує) вторинну сировину.

А саме: пластик, скло, папір. Контейнери для роздільного сміття встановлені поруч із контейнерами для інших побутових відходів.

Згідно зі статистикою, яку ведуть на цьому підприємстві, у перші роки реалізації програми обсяги збирання вторсировини поступово збільшувались, проте через деякий час приріст призупинився.

«Причиною тому стало безвідповідальне ставлення населення міста. Кременчужани менш відповідально почали ставитися до роздільного збору сміття», – акцентує директор Кременчуцького КАТП 1628 Сергій Шиян.
Тож пластикові пляшки, папір і скляне сміття нерідко опиняються в одному контейнері.

Через це КАТП 1628 відкрило на Деївському звалищі пункт прийому вторсировини.

«З метою зменшення впливу неорганічних відходів на навколишнє середовище та налагодження більш ефективної роботи КАТП 1628 в напрямку збирання, вивезення та первинної переробки вторсировини було прийнято рішення щодо організації на території полігона на Деївській горі пункту прийому вторсировини. Наразі підприємство отримує додаткові обсяги вторинної сировини», – зазначає Сергій Шиян.

Загалом минулого року КАТП 1628 зібрало в пункті прийому 400 тонн вторинної сировини на загальну вартість 1 мільйон 112 тисяч 826 гривень.

Сміттєва гора ще постоїть

За даними КАТП 1628, наразі наповненість полігона для твердих побутових відходів, що розташований на Деївській горі, орієнтовно складає 60%.

Критична ситуація, як це трапилось у Львові, у Кременчуці наразі не спостерігається.

Також  підприємство співпрацює з Європейським інвестиційним банком щодо довгострокового кредиту на будівництво на території полігона повноцінного сміттєпереробного комплексу. Більше подробиць про цей кредит чи перспективи на свій інформаційний запит «Вісник» поки не отримав. Як не отримав відповідь на те, скільки ще років на Деївську гору вивозитимуть сміття з Кременчука.

Чи можна у Кременчуці забути про сміттєве відро

Є інша екологічна течія. Люди відмовляються викидати непотріб, пускаючи все на переробку. «Вісник» поспілкувався з такою київської родиною, у якої вже два роки немає звичного сміттєвого відра.

«Так, нелегко. Бо доводиться шукати місця утилізації сміття. Та в нас це – налагоджений процес. Харчові відходи ми збираємо у спеціальну ємність і відвозимо на дачу, де просто їх прикопуємо. Так отримуємо добрива. Продукти намагаємось купувати не у пластиковій тарі, а у скляній – потім здаємо в пункт прийому склобою. З папером найпростіше: або як макулатуру здаємо, або на розтоплювання на дачу. Є в нас знайома, що займається Hand Made, так вона залюбки бере пляшечки з-під шампунів чи інші упаковки з-під косметики для поробок».
Проте і ці кияни скаржаться, що навіть у столиці мало місць, де можна здати сміття на вторсировину.

Якщо ж узяти Кременчук, то рідко в магазині приймають використані батарейки. На вищезгаданому КАТП 1628 приймають ртутні лампи. А що робити з тими ж фарбами чи балончиками з-під дезодорантів? Вони прямують у смітник.

Кореспондентка «Вісника» теж долучилась до експерименту, який провів американський фотограф. Щоправда, до відвертих світлин зі сміттям родина з трьох осіб, які за тиждень зібрали стільки сміття, не була готова.

Закордонний досвід

За упаковку повертають гроші

Одним із лідерів у переробці сміття є Фінляндія, яка за рік утилізує більше  83% відходів.

На побутовому рівні працює принцип «використовується все». Біля кожного багатоквартирного будинку встановлено 5 типів контейнерів: для паперу, скла, пластику, органіки та змішаних відходів. У спеціальних пунктах збирають старий одяг. У магазинах, де продають батарейки, існують пункти їхнього прийому, аптеки зобов’язані утилізувати прострочені ліки.

Магазини, окрім урн із роздільного прийому сміття, також мають спеціальні автомати для прийому банок та пляшок. Це пов’язано з тим, що у Фінляндії існує система заставної вартості упаковки. Споживач платить не тільки за товар, але й фіксовану суму за упаковку. Ці гроші він може отримати назад у касира, здавши пляшки чи банки.

 

Життя без пластикових пакетів, або Почни із себе

Дослідження, проведені зі сміттям, показують, що найшвидше розкладаються відходи органічного походження (харчові). Тиждень-два – і вони вже поділились на компоненти: вуглекислий газ, вода.

Пластмаса розкладається кілька десятків років і довше. Під час розкладання виділяються отруйні речовини, які порушують нормальні процеси у ґрунті та воді, що неодмінно позначається не тільки на людині, а й на природі в цілому. А ковтання шматочків пластмаси тваринами може призвести до їхньої смерті. Декілька століть знадобиться, аби розклались метал і скляні відходи.

Тож пластикові пакети можуть пережити того, хто ними користувався. У деяких країнах світу вони вже під забороною. В Україні цього немає, тож сотні тисяч пакетів щодня опиняються на смітнику. Хоча вже і в нашій країні є екологічна течія, учасники якої повністю відмовляються від використання пластику. Говорять, це – нелегко. Але реально. Просто перед походом до крамниці потрібно спланувати, що купувати, і використовувати харчові ємності чи полотняні торбинки.

«Вісник» готовий продовжувати тему збору й утилізації сміття. І якщо у кременчужан є досвід, як це робити на рівні споживача, чи хтось бачив, як це прогресивно роблять в інших країнах, ми відкриті для спілкування.

Все по темі: КАТП-1628  переробка сміття  сміття  сортування сміття 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
22 Жовтня, 2018 Понеділок
21 Жовтня, 2018 Неділя
20 Жовтня, 2018 Субота
більше новин