Настав час медреформи: що це означає для кременчужан

Те, про що говорили останні півроку, здійснилося. Минулого тижня у Верховній Раді прийняли за основу проект закону №6327 «Про державні гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів». Відтепер у медичній сфері України введуть принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Що ж передбачає реформа Уляни Супрун – у цій публікації «Вісника».

Тему медичної реформи неодноразово порушували на сторінках «Вісника Кременчука». Та тепер усі зміни в медичній сфері, нове переформатування надання послуг затверджено на рівні держави. До речі, за законопроект, що згаданий раніше, проголосували 227 нардепів.

Як «гроші ходитимуть за пацієнтом»

Тепер кожен зможе сам обирати, куди підуть кошти, надані бюджетом на його лікування.

Реформа передбачає створення Національної закупівельної агенції, яка буде посередником між державою, надавачами послуг (тобто медзакладами й лікарями) та громадянами. Саме ця агенція має стати головним розпорядником бюджетних коштів на підставі укладених договорів про медичне обслуговування населення.

До речі, це – новий механізм фінансування, коли держава не обіцяє все і безкоштовно, а обіцяє і підтримує з державних коштів так званий гарантований пакет медичної допомоги, який закуповує у надавачів медичних послуг. Таким чином у медицині має з’явитись конкуренція.

На зарплату лікарів впливає кількість пацієнтів

Тепер кожен українець матиме змогу укласти контракт із тим лікарем, який йому подобається.

Це означає, що кожен може обрати собі лікаря і підписати з ним контракт. Медичний спеціаліст за кількість громадян, які уклали з ним договір, отримає гроші.

Лікарі почнуть одержувати гроші за реальну роботу, їхні доходи збільшаться, так само як і конкуренція за пацієнтів. Бо може трапитися, що дехто взагалі залишиться без пацієнтів (Що треба зробити, аби обрати сімейного лікаря, «Вісник» детально описав у № 21 від 25 травня).

За попередніми розрахунками, в середньому лікар отримуватиме 210 гривень на людину на рік. Орієнтовна кількість пацієнтів на одного лікаря на сьогодні: 1500 осіб – у місті й 1200 осіб – у селі. Але цей поріг буде трохи вищим, верхня межа буде складати 2000 осіб.

Щороку гарантований пакет послуг

Перелік гарантованих послуг Кабінет Міністрів визначатиме щороку, зважаючи на бюджет.

Це означає, що держава візьме на себе зобов’язання щодо базових послуг, які бюджет здатен оплатити, а людина зможе отримати їх в обраному нею медичному закладі. Усе, що не увійде у базовий пакет, людина має оплатити сама.

Держава гарантує всю первинну, екстрену (швидку) допомогу. Окрім того, буде забезпечувати медикаментами від серцево-судинних і бронхіальних (астми) захворювань, цукрового діабету 2 типу.

Із бюджету також фінансуватимуть лікування орфанних (рідкісних) захворювань та онкохвороби.

Система e-Health – електронна система обліку

Передбачається впровадження електронної системи обліку інформації, а також можливість відвідувати лікаря незалежно від прописки.
Пацієнт матиме можливість записатися до лікаря он-лайн, отримати електронний рецепт, перевірити, що виписав лікар, мати доступ до електронної картки та можливість електронного направлення до спеціаліста. Коли в системі буде реєстр медичних установ, лікарні зможуть вносити інформацію про розклади прийому лікарів.

Страхова медицина – податки, які ми вже платимо

Модель, яку пропонує МОЗ, базується на тих податках, які платять українці. До того ж вона основана на загальному оподаткуванні. Це – не ті податки, які беруть із зарплати, а ті податки, які беруть, наприклад, із витрат у магазині.

У МОЗ обіцяють: люди не відчують якесь додаткове навантаження.

Також вводиться триступенева оплата медичних послуг. По-перше, «гарантійний», або «зелений» пакет. Тут усі витрати покриває держава. Як згадували вище, це – первинна допомога, а також паліативна. Допомога пацієнтам зі смертельними захворюваннями.

Паралельно діятиме і «синій» пакет – спільна плата держави і пацієнта. Цей пакет передбачає консультації спеціалістів, планові операції, пологи тощо. Поки що такий перелік не затверджено, як і не встановлено співвідношення плати держави і пацієнта.

І буде «червоний» пакет. Тут усі медпослуги оплачує сам пацієнт. Відомо, що сюди ввійдуть послуги стоматологів і естетичної медицини.

Хто буде захищений

Державні фінансові гарантії запроваджують поступово, на первинному рівні – вже із січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року.

Пільги, що вже існують у сфері медичного обслуговування, залишаються чинними.

Крім того, медична реформа передбачатиме додаткові державні фінансові гарантії повної оплати лікування для учасників антитерористичної операції (АТО) для визнання їх вкладу та самопожертви заради захисту України.

 

цитата

«За роки незалежності був розроблений 21 законопроект про страхування, змінилось більше 20 міністрів. А українців стало на 10 мільйонів менше. Ми можемо і надалі шукати ідеальну модель, але руїна у нас зараз, і люди вже мруть», – заявила міністр Уляна Супрун, яка порівняла цю медреформу з Актом проголошення незалежності України.

 

Перша Госпітальна рада в Україні створена у Кременчуці

Одним із напрямків медичної реформи є створення госпітальних округів. Один із них – Південний – матиме центр саме у Кременчуці.

Але до його складу також увійдуть Глобинський, Кобеляцький, Козельщинський і Кременчуцький райони.

Процес створення госпітальних округів передбачає три етапи.

Перший – сформувати сам округ, визначити, представники яких громад у нього увійдуть.

Другий – утворити госпітальну раду, коли всі ці громади сядуть за стіл та розкажуть, яка в них є мережа і в якому стані.

Третій – разом спланувати, як далі працювати у сфері надання медпослуг.

У Кременчуці вже підійшли до третього етапу.

Минулого тижня на базі лікарні «Кременчуцька» (колишня Третя міська лікарня) проходили перші установчі збори Госпітальної ради Південного округу.
Перше засідання 7 червня проходило практично за закритими від преси дверима. Але тоді Госпітальну раду не утворили. Вирішили зібратися через тиждень.

Уже 14 червня у Кременчуці з другої спроби таки створили Госпітальну раду Південного госпітального округу.
Цього дня процес пішов швидше: більшість проголосувала, щоб членів Госпітального ради було не 24, а 25. Дехто побачив у цьому порушення (кількість членів обирають із розрахунку кількості населення). Та головний медик області Віктор Лисак не побачив у цьому порушення.

Керівника Госпітальної ради обирали у відкритому режимі. Висунули три кандидатури: головного лікаря Кременчуцької районної лікарні Марію Ігнатчук, головного лікаря Центральної районної лікарні Кременчука, віце-мера Кременчука Ольгу Усанову та головного лікаря лікарні Горішніх Плавнів Костянтина Шкляра.

Але представник Горішніх Плавнів відмовився балотуватися, посилаючись на зайнятість.

У результаті перемогла Марія Ігнатчук. За неї проголосували 15 членів ради. Кандидатуру Ольги Усанової підтримали 8 членів ради. Двоє утрималися.

Не обрали жодного представника Кременчука (хоч їх найбільше у Госпітальній раді) на посаду заступника і секретаря.

Представник Кременчука, перший віце-мер Пелипенко, почав обурюватися, що рада нелегітимна.

Але Віктор Лисак прокоментував ЗМІ, що процес створення ради і призначення керівного органу відбулися без порушень.

Також акцентував, що це – перша Госпітальна рада не тільки на Полтавщині, а й в Україні.

Все по темі: медицина  Медична реформа  Уляна Супрун 

Карта депутатів
Банер
Банер
26 Червня, 2017 Понеділок
25 Червня, 2017 Неділя
більше новин