Казенний сад, Міський сад, улюблений парк

Останнім часом Міський сад став чи не найулюбленішим місцем кременчужан. А його благоустрій – чи не найбільш обговорюваною темою
в соцмережі. А ще найстаріший парк Кременчука у травні цього року відзначив 230-річчя. «Вісник» знову повернувся до історії Міського саду.
У цьому матеріалі – історія його народження.

Про періоди розквіту і занепаду «Вісник» писав у №21 від 26 травня 2016 року. За рік цей парк став ще гарнішим і комфортнішим. З’явились нові дерева і куші, в озері декілька разів провели зарибнення. Та головне – нарешті завершився перший етап реконструкції.

 

З Англії до Кременчука

До речі, кременчуцький Міський сад був одним із перших ландшафтних парків України.
У 70-і роки ХVІІІ століття для поширення галузі господарства садівництва та його підрозділу виноградарства в районі нинішнього Кременчука створили казенні сади. Саме з цих садів до царського двору постачали різноманітні овочі та фрукти.

Як свідчать історичні дані, фруктовий сад посадили на північно-східній околиці Кременчука, поблизу природної діброви.
Імовірно, фруктовий сад заклали у другій половині 1770-х років за наказом Потьомкіна, коли той став намісником Новоросійського краю. Саме на базі цього фруктового саду і природної діброви відомий англійський паркобудівник Вільям Гульд із першого свого приїзду до міста 1783 року почав облаштування саду «с английским вкусом».

 

Міський сад, що був фруктовим садом

На плані Кременчука 1784 року позначений сад прямокутної конфігурації, регулярно розпланований алеями.
Завершальні роботи з благоустрою території паркового комплексу продовжили в
1785 році, коли Гульд отримав наказ «кончить сад в Кременчуге». З різних місць привезли оранжерейні рослини і дерева, серед яких помаранчі, лаври, фруктові дерева. Перебуваючи у Кременчуці навесні

1787 року під час подорожі, імператриця Катерина ІІ була приємно вражена прекрасним дубовим гаєм і фруктовим регулярним садом, в якому квітнули груші величезних розмірів. Німецький лікар Меллер, який супроводжував імператрицю під час подорожі, залишився у захваті від вишневих алей.
Як кременчуцькі дерева переїхали нижче по Дніпру

Та розквіт кременчуцького казенного саду тривав недовго: за наказом князя Потьомкіна восени 1789 року всі плодові рослини (яблуні, вишні, груші, волоські горіхи, виноградні лози) ретельно викопали, навантажили на підводи й перевезли кіньми до нового парку, що заклав той же Гульд у новій столиці Новоросійської губернії – Катеринославі (нинішнє місто Дніпро). З часом, на превеликий жаль, кременчуцький сад запустів. У 1798 році його передали у володіння місту.

 

Не сад, а справжній ліс, або Якими були часи запустіння

Нещодавно Сергій Манічев надав краєзнавчому музею копії щоденників свого прадіда Олександра Левди, який проживав у Кременчуці біля Міського саду.

«Улюбленим місцем, де проводили час я і мої однолітки, були сади: Міський і Товткевича. Це, власне, були не сади, а частка самого справжнього лісу, дикого, первісного, із заростями, рясно населеного пернатими, і, головним чином, галасливими граками. Зі сходу на захід сади перетиналися струмком, так званим Крива Руда, який впадав за садом у забруднену до неймовірності притоку Дніпра Кагамлик. Туди скидали непотріб прилеглі промислові підприємства. У ті часи питання санітарії були ще в зародку. У заростях саду було багато лісової ягоди, званої «ожина», якою ми із задоволенням ласували», – зі спогадів кременчужанина.

 

Шовковиця і дуб – два свідки перетворень Міського саду

Наразі в парку переважають тополі, посаджені в 50-і роки ХХ століття.
На алеї вздовж озера ростуть декілька екземплярів тополі дельтовидної з довоєнних насаджень 30-х років ХХ століття. На жаль, гордість і окраса старого парку – дуб звичайний віком понад 150 років, зберігся в єдиному екземплярі, як і його ровесниця шовковиця біла, стверджують краєзнавці.

Наприкінці 90-х років ХХ століття посадили сосну звичайну та декоративні кущі піраканти пурпурової, вейгели ранньої, сніжноягідника прирічкового, таволги японської та інших.
Зовсім нещодавно розчистили озеро, його береги укріпили з використанням новітніх технологій, облаштували штучний острів із містком, альтанкою, огорожу з парадним входом.

На озері встановили будиночок, де оселилися лебеді-шипуни. У районі стадіону з’явились нові насадження горобини звичайної, черемхи пізньої, липи серцелистої, ясена звичайного, берези повислої, катальпи бігнонієвидної, дуба північного, сосни звичайної, ялини звичайної. Уздовж стіни підприємства «Кредмаш» – платан і ялини.

Із лютого 2016 року цей об’єкт передали на баланс КП «Благоустрій Кременчука». У серпні цього року створили комунальний заклад культури і відпочинку «Міський сад».

Для підготовки матеріалу використана інформація з нещодавно презентованої книги науковців Кременчуцького краєзнавчого музею Музиченко Н.В., Соколової І.М. «Смарагдові шати Кременчука: історія міста в парках і скверах», інформація зі сторінки Міського краєзнавчого музею у «Фейсбук».

Все по темі: благоустрій  історія  Міський сад 

Карта транспорту
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
17 Серпня, 2019 Субота
16 Серпня, 2019 П’ятниця
більше новин