Дівчина з веслом повернеться до крюківського парку?

Один із найстаріших парків Кременчука і єдиний парк у Крюкові. Ще донедавна він мав іншу назву і переживав один із «тихих періодів». Це – про Сад клубу імені Котлова, Парк культури і відпочинку КВБЗ, парк «Крюківський». У 2017 році виповнилось 90 років із часу його створення. Про найяскравіші епізоди історії цього найбільшого крюківського парку – в публікації «Вісника».

 

А почалось усе навесні 1927 року, коли після спорудження клубу імені Котлова, який звели в саду, що до 1917 року належав протоієрею Федору Архангельському, крюківські залізничники вирішили створити місце для проведення культурно-масових заходів у літній період.
Садиба розташовувалась на розі вулиць Поселянської (сучасної Академіка Герасимовича) і Карла Лібкнехта (сучасної Івана Приходька). Тоді ж у протоієрейському садку роблять алеї, облаштовують майданчик, встановлюють лави.

Освітлення – як на Хрещатику

За 10 років у саду, який став парком, з’являється літня читальня, новий танцмайданчик, центральний вхід прикрашають колонами, встановлюють огорожу.

Як свідчать історичні дані, в 1938 році провели реконструкцію саду, на яку асигнували 400 тисяч карбованців. Облаштували широкі прямі алеї, усипані дрібним цегляним щебенем, встановили 200 нових лав. На центральній алеї зробили два фонтани.

Із фото тих часів можна зробити висновок про вигляд парку-саду. Біля центрального входу басейн фонтана мав прямокутну форму і був прикрашений гіпсовою скульптурою спортивної тематики «Дівчина з веслом»; другий фонтан – із басейном округлої форми і скульптурою «Грибок» (До речі, якщо поблукати парком, можна знайти ноги, можливо, саме цієї дівчини з веслом). Електричне освітлення влаштували на кшталт того, що на київському Хрещатику; розбили клумби, посадили до 3 тисяч дерев і кущів, спорудили літній критий театр.

Як парк був цвинтарем

Це вже сторінка історії в період Другої світової війни. Під час окупації 1941-1943 років майже все в парку було знищено. Дерева використовували для опалення. На території парку нацисти ховали своїх загиблих і померлих. Під час відступу прах із могил вони викопали і забрали із собою. Залишені розриті могили повторно використовували для поховань, але вже радянських воїнів.

Що пов’язувало Сталіна, Леніна і хлопчика з рибиною

Після війни територія парку стала голою місциною. Під час недільників її засаджували деревами. А у березні 1949 року був затверджений проект перепланування парку, розроблений Харківським обласним проектним бюро. За рік могили перенесли на Крюківське кладовище. Саме за вищезгаданим проектом був споруджений капітальний паркан з аркою головного входу. На ній красувалась вивіска «Парк культуры и отдыха КВСЗ».

Обабіч центральної алеї встановили пам’ятники Леніну і Сталіну в стилі і згідно з вимогами того часу. Пізніше залишалась тільки скульптура Леніна, яку перемістили на початок алеї.

У фонтана з прямокутним басейном замінили гіпсові скульптури. У середині 1950-х років це була скульптура хлопчика, який вертикально тримав велику рибину. З боків басейн прикрашали білі вазони з квітами, аналогічні стояли на перехресті всіх алей.

Для активних і не дуже «тусовщиків»

Та вже за 10 років скульптуру знову змінили – на двох хлопчиків, які бавилися водними струменями. Центральну алею перпендикулярно перетинали дві бічні. У нішах-«кишенях» встановили садові дивани для відпочинку. А у 1957 році в парку Котлова побудували літній кінотеатр.
Перед ним встановили скульптурну групу «Дружба народів». 50-60-і роки ХХ ст. – час розквіту парку.

Ось опис тогочасного життя парку: «Сюди приходили родинами на свята і у вихідні дні. Діти ласували морозивом, солодкою ватою, які купували їм дорослі в буфеті, що знаходився праворуч від центрального входу. Тут же фотограф у інвалідному візку пропонував «увічнити мить», і мало хто відмовлявся від такої послуги. Малюки розважалися на атракціонах «Карусель», колесі огляду «Зірочка», гойдалках «Човники», «Літачки» в зоні активного відпочинку, яка знаходилася ліворуч від центральної алеї. Тут же був танцмайданчик з раковиною для оркестру, де веселилася молодь. У правій частині парку знаходилася зона тихого відпочинку. Тут збудували літній читальний павільйон, майданчик «Шахи». З боку вул. Котлова знаходилась оранжерея, де вирощували квіткову розсаду для клумб. У кінці парку був ставок, воду з якого використовували для поливу. З часом він замулився і був засипаний».

«Індустріалізація» парку

Ще до кінця 70-х років ХХ ст. територію парку прикрашали гіпсові скульптури «Робітник», «Щасливе дитинство» та інші. З 80-х років
ХХ ст. силами працівників вагонобудівного заводу проводили реконструкцію парку, яка завершилась у 1983 році. Були викорчувані майже всі кущі, зняті скульптури, фонтани оновлені в «індустріальному» стилі. Але активне життя парку поступово згасало. У 90-х роках були демонтовані всі атракціони. З того часу парк перетворився на суцільну тиху зону.

Для підготовки матеріалу використана інформація з книги науковців Кременчуцького краєзнавчого музею Музиченко Н.В., Соколової І.М. «Смарагдові шати Кременчука: історія міста в парках і скверах», а також зі сторінки Кременчуцького краєзнавчого музею у «Фейсбук».

 

І знову новий виток розвитку

Незважаючи на те, що парк перестав цікавити кременчужан як місце комфортного відпочинку, науковці стверджують: парк має величезне оздоровче, санітарно-гігієнічне, естетичне значення для центральної історичної частини Крюкова й, безперечно, історичне – для Кременчука в цілому.

Тут зберігся ряд унікальних дерев. Численні птахи теж облюбували це місце.

З 2011 року згідно з рішенням виконкому міськради парк площею 4,9 га знаходився на утриманні КП «Благоустрій Кременчука» (До цього був відомчим парком культури і відпочинку Крюківського вагонобудівного заводу). Працівники комунального підприємства виконали численні насадження дерев і кущів.

У 2016 році у розрізі декомунізації назву парку змінили – тепер він називається «Крюківський». Того ж року створено комунальний заклад культури і відпочинку «Парк Крюківський», який об’єднує парк «Крюківський», сквер Небесної Сотні, парк «Юність».

Наразі тривають роботи з відродження парку. Дехто з крюків’ян пропонує відтворити в якомусь куточку парку його первісний вигляд: із гіпсовими скульптурами, лавами тих часів тощо.

 

Все по темі: історія  парк  парк Котлова 

Карта транспорту
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
23 Серпня, 2019 П’ятниця
22 Серпня, 2019 Четвер
21 Серпня, 2019 Середа
20 Серпня, 2019 Вівторок
більше новин