Чи підвищаться ціни на продукти

Із 1 липня в Україні більше не регулюють і не контролюють ціни на соціальні продукти. Експерт з економіки розповів «Віснику», чим така свобода загрожує за нинішньої ситуації та чому в Україні досі не діють закони ринку.

Кременчужани, які звертають увагу на цінники у магазинах, можуть помітити, що вартість кілограма яловичини у середньому вже сягнула 107,70 грн/кг, а свинини – 109,00 грн/кг. Ще на початку жовтня минулого року вартість яловичини становила 86,84 грн/кг, а свинини – 79,00. Саме тоді в Україні затвердили пілотний проект у сфері держрегулювання цін на продукти харчування. Він передбачав тимчасове скасування надмірного адміністративного регулювання цін на харчові продукти. Зробили це для того, аби побачити, наскільки держава втручається у цінові процеси та впливає на вартість товарів. Упродовж цього часу Державна служба статистики України та ще декілька органів здійснювали моніторинг цін на продукти. Дійшли висновку, що ціни на продукти зросли не більше, ніж зазвичай, тобто до впровадження пілотного проекту. Висновок – відпуск цін не призвів до суттєвого подорожчання.

Баланс цін економіка не прогнозує

«Скасовувати регулювання цін за нестабільної економічної ситуації у країні – це нерозумно, – говорить кременчуцький економіст, доцент кафедри економіки КрНУ Володимир Бала. – Робити таке можна і бажано, коли економіка у країні процвітає. Моя думка, ціни відпустили для того, щоб впустити на ринок конкуренцію. І це, з одного боку, добре. Однак безробіття в Україні нікуди не зникло, затримувати зарплатню не перестали, купівельна спроможність народу на даний момент падає і падає… І ось, коли на поличці у магазині лежить пакет соціального молока за 10 гривень, то я – крутий підприємець, який продає суперкласне пастеризоване молоко за 25 гривень, буду в програші.

Як повинні в ідеалі працювати важелі економіки? Якщо зростає вартість бензину, ціни на автомобілі повинні знижуватися, щоб людям усе одно знадобився той дорогий бензин, адже автівки – дешеві. Якщо підвищується вартість проїзду у громадському транспорті, паралельно повинна падати ціна на прокат велосипедів. У нас усе інакше… Ціни піднімаються лише вгору й іншого напрямку просто не знають. Так само і з продуктами харчування… А про ринкову економіку Україна оголосила лише для того, аби увійти до світової торгівельної організації. Утім, принципи ринку не працюють і не діють до сьогодні».

Що ж буде далі…

Відпущення регулювання цін в Україні є однією з вимог Європейського Союзу. Її наразі виконали. Крім цього, якими будуть ціни на продукти, починаючи з осені, залежить від зібраного урожаю та, як завжди, курсу долара. Однак переробники, наприклад, директор хлібного заводу зі стажем, говорять про те, що головне – моніторити ринок. Адже якщо в нашій області буде неврожай, в іншій – навпаки. Тому компенсувати нестачу зерна можна за рахунок завезення її з іншої області. Тоді ціна на хліб суттєво не зросте.

«Віснику» розповіли, що скасування контролю та регулювання цін на продукти більше торкнулося закупівлі товару у виробника, а не цін у торгівельних мережах. Оскільки ціни у супермаркетах і на ринках не потрапляють під тиск держави вже упродовж трьох років. Єдині, хто залишався під контролем і кого наразі позбавили державного утиску – це фермери, невеличкі підприємці, представники сільського господарства. Саме вони здають першочерговий продукт (молоко, зерно, м’ясо тварин, овочі, фрукти) великим заводам і корпораціям. Тобто те, з чого у подальшому вироблятимуть молочні продукти, які людина бачить у магазинах із гарною упаковкою. Віддавати першочерговий продукт молоко можуть за 3-3,50 гривень. Але після переробки на крутому заводі вартість за літр у магазинах становить уже близько 10-15 гривень, а є і дорожче.

«Так ось, виробникам сільськогосподарських товарів дали змогу отримувати за свою продукцію трохи більше, – розповів «Віснику» один бізнесмен. – Тепер фермер за літр свого молока має право поставити свою ціну. Тож після переробки на заводі, відповідно, його вартість може збільшитися. Після цього своє накручування робить ще й сам магазин. Але існує поняття «корпоративна змова». Великі компанії можуть домовитися про те, що не купуватимуть продукт за встановленими на розсуд фермерів цінами. Тоді є два варіанти: щодо оптово-відпускної ціни буде встановлений певний компроміс, який влаштує обидві сторони, або фермер, як і раніше, буде змушений віддавати продукт за ціною, яку йому «диктують». Але це вже буде не держава, а великі заводи».

Нині ніхто не береться прогнозувати, як ситуація складатиметься далі та якими будуть ціни на продукти хоча б через два-три місяці.

0

 

Упродовж року стабільності не було

Хоча ціни на продукти нібито відпустили з 1 липня, порівняти, як збільшилася вартість товарів із попереднім роком, можна вже зараз, адже фактичного регулювання цін немає вже три роки. Так, для аналізу беремо моніторинг цін за 7 жовтня 2016 року (це – через тиждень після впровадження пілотного проекту відпуску цін) та за 29 червня 2017 року. Моніторинг цін на основні продукти харчування взяли із сайту міськради. Як уже згадувалося вище, найбільше у Кременчуці подорожчало м’ясо. Яловичина у середньому додала у ціні на 20,86 гривні, свинина – на 30, птиця в тушках – на 7,02 гривні, ковбаса першого ґатунку – на 11,97. І це – лише за останні шість місяців.

Надзвичайно суттєво, у порівнянні із жовтнем минулого року, зросли ціни на борщовий набір. Раніше зварити борщ можна було приблизно на 30 гривень дешевше, ніж зараз. Трохи подорожчала й молочна продукція. Навпаки, знизилася ціна на курячі яйця – у середньому з 16,14 до 15,49 гривні. Інші товари – борошно, хліб пшеничний першого ґатунку, хліб житньо-пшеничний, макаронні вироби, цукор та соняшникова олія – у порівнянні з минулим роком подорожчали на 1-2 гривні максимум.

Страшна паніка

Кременчужани пам’ятають, як ще два роки тому вартість кілограма гречки сягнула 50 гривень. Потім була по 45, згодом знизилася до 35 гривень. Нині середня ціна – близько 30 гривень. Був у Кременчуці період, коли шалено розкуповували сіль… Це сталося у зв’язку з тим, що у червні 2014 року з’явилися чутки про те, що державне підприємство «Артемсіль» у Донецькій області підірвали, тому воно припиняє виробництво і, відповідно, більше не постачатиме сіль у торгівельні мережі. Паніка у Кременчуці дійшла до того, що сіль просто «змітали» з полиць супермаркетів і розкуповували на ринку. Тоді ж, у свою чергу, «Артемсіль» на своєму сайті опублікувало офіційну заяву про неправдивість розповсюдження цієї інформації, а до Кременчука завезли понад 33 тонни солі. Експерти з економіки у свою чергу зазначають, що завдяки такій брехливій інформації про те, що солі не буде, магазини підвищують ціну на товар. Коли паніка серед населення вщухає, ціну починають знижувати. Нині ж у Кременчуці вже поширюються нові чутки. Нібито бабусі, які бояться чергового підвищення цін на продукти восени, почали скуповувати картоплю, цукор та борошно на зиму. А ця логіка якраз може призвести до штучно підвищеного попиту.

Все по темі: гроші  споживчий кошик  Ціни 

Карта транспорту
Гранатова толокаГромадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин