Лихі 90-ті? Кременчук став полем для рейдерського захоплення

Звуки пострілів, чоловіки спортивної статури зі зброєю, юристи, документи, радники, депутати, АТО-вці, кременчужани, поліція. Події навколо звичайного будівельного магазину, починаючи з вечора п’ятниці, тримали у напрузі все місто – нагадували події 90-х, коли «можна прийти і віджати». Кореспонденти «Вісника» були на місці подій і побачили все на власні очі.

Магазин будівельних матеріалів, що розташований у дворах на Толстого, люди знають не один рік. «Стєкляшка» стоїть тут ще з радянських часів. І користується попитом серед багатьох людей завдяки своїм прийнятним цінам. Більше 25 років магазин належить одній родині, яка «підіймала» його і вела саме родинний бізнес. Час минав, біля крамниці з’явилися склади, великий будинок, який зареєстрований як об’єкт житлового фонду. І жодної уваги магазин до себе не привертав до п’ятниці, 2 лютого. Коли тут з’явились люди зі зброєю.

Родинні справи

Одразу слід зазначити, що конфлікт дійсно є родинним. Розпочинали та працювали, як кажуть, усі разом. А от раптово продати бізнес вирішила самостійно одна зі сторін. Мати – власниця магазину, незважаючи на те, що її донька Вікторія багато років працювала у ньому зі своїм чоловіком, розвивала, була співвласницею, «переписала» його весь сину, який мешкає у Києві. Звісно, дізнавшись про це, донька відразу звернулась у відповідні органи щодо розподілу майна, адже вона є співвласницею. Тож у судовому порядку всі дії стосовно майна (магазину, складів, будинку) були заборонені. Тобто продавати магазин та інші будівлі заборонено.

Усі ці «родинні негаразди» розпочалися ще у жовтні 2017 року. Однак про те, що у «стєкляшці» неспокійно, люди не знали, адже все відбувалося у правовому полі. Приходили і купували все, що їм потрібно. Слід зауважити, що товар, який знаходиться у магазині та на складах, є власністю фірми, яка належить родині Вікторії та її чоловіка Сергія Мухи. Тож фактично об’єктом родинного конфлікту та розподілу є лише будівлі.

П’ятниця. Напад

Про те, що на «стєкляшку» може бути скоєно напад, Вікторію попереджали. Однак жінка не повірила у таке. Головним її аргументом було – це просто неможливо у наш час, зараз же не 90-ті. Однак сталося саме як у фільмах про ті буремні часи. Близько 19:00 на магазин було скоєно справжній напад із застосуванням зброї. За словами свідків, до крамниці увійшли люди із чимось схожим на дробовик. Вони залякували господарів, вимагали підписати документи. Журналістів, які приїхали на місце події, до магазину не пустили, надавати коментарі без адвокатів відмовилися. Тож виникає запитання: якщо нові власники упевнені, що правда на їхньому боці, то чому приїхали вночі з озброєними людьми?

Громадськість одразу сколихнули події біля магазину. Однією з перших на місці опинилася волонтер Ірина Митрофанова, яка спілкується з Вікторією та Сергієм, часто отримує від них допомогу для хлопців у зоні АТО. Вона розповіла, що з магазину було чути постріл, що Вікторію залякували.

Субота. Рейдерство, день другий

«ФБ» Ірини Митрофанової: «Лихі 90-ті повертаються до Кременчука. Вчора вони силоміць захопили магазин «Будівельні матеріали», в народі «стєкляшка». Власницю Віку залякували, ображали, поводились зухвало. Навіть використовували для залякування зброю. Поліція за цим наглядала. Звичайне рейдерске захоплення. Братки кажуть, що магазин вони купили, але на магазин накладений арешт, і його не можна ні продати, ні купити… Тільки вони ще не зрозуміли, що Кремінь під бандитське бидло не ляже. У курсі депутати міської ради і депутати… Мешканці міста, які стали на захист, закликають вас прийти і доповісти, що зроблено для того, щоб місто не перетворилось на бандитське…

Із самого ранку біля магазину почали збиратися люди.

Побачити можна було усіх: АТО-вців, волонтерів, покупців магазину, бабусь, людей із сусідніх будинків, хлопців, які займаються неподалік на спортивному майданчику, депутатів, журналістів. «Лінією розмежування» став залізний паркан. Ті, хто приїхав із новими власниками – за парканом. Ті, хто прийшов підтримати старих власників – перед ним. Магазин зачинено. Нікого за паркан не пускають. Усередині хлопці у балаклавах та зі зброєю. Вони поводяться зухвало, ображають кременчужан.

«Перетнете лінію – буду стріляти!» – саме так вони звертались до людей по інший бік паркана.

Об 11:30 біля магазину близько

250 людей. Вони не мають зброї, їхня позиція доволі проста: що відбувається? Чому в місті люди зі зброєю?

На місце подій «підтягуються» кременчуцькі депутати. Вони просять пустити їх за паркан і дати можливість подивитися документи з продажу майна для того, щоб урегулювати конфлікт. Однак нікого за паркан не пускають.

Поступово до будинку починають «запускати» представників ЗМІ та депутатів. Роблять це трохи дивно – вибірково та по черзі. Слід зауважити, що потрапити усередину, побачити документи та поговорити з літньою жінкою змогли не всі представники ЗМІ. За словами директора КТРК, який також був на місці подій, його оператора та кореспондента взагалі не пропустили, не надавши жодних коментарів із цього приводу.
До магазину приїхали представники поліції різних рівнів, патрульні, спецгрупа у повній бойовій готовності, керівництво. Після того, як поліціянти поспілкувалися з обома сторонами конфлікту, гарантували громадську безпеку, збереження майна і товару в цілості до понеділка (коли вже юристи зможуть вирішувати конфлікт у правовому полі), люди почали поступово розходитися.

Біля магазину залишилася група людей – здебільшого колишні учасники АТО, які ведуть постійне чергування біля магазину, побоюючись, що рейдери вивезуть товар.

Конфлікт тліє

До вівторка біля магазину продовжували чергувати ті, хто підтримує Вікторію та Сергія. Люди організували своєрідне «містечко», їм підвозили їжу, дрова. Тут стояли бочки для обігрівання. Скільки триватиме цей конфлікт – невідомо. У неділю надійшла інформація про те, що на допомогу «рейдерам» із Києва виїхала група молодих людей. А вже у понеділок за паркан заїхав цілий автобус із підкріпленням, і зараз у будинку перебувають щонайменше 50 «бійців». В активну фазу конфлікт, на щастя, не перейшов. Однак, судячи з поведінки хлопців за парканом, вони були готові у будь-який час почати «війну». Першою ластівкою стала їхня демонстрація сили вночі з понеділка на вівторок. Після того, як чергові розвантажили автівку, що привезла їм дрова, з-за паркана вийшло близько 30 осіб. Вони почали жбурляти дрова в АТО-вців, вишикувавшись у шеренгу, усілякими криками та образами провокували кременчужан на сутичку. Однак їм це не вдалося, і «бійцям» довелось повернутися за паркан «без крові». Вікторія і Сергій увесь час перебувають як на голках, адже побоюються, що «рейдери» можуть у будь-який момент почати вивозити з магазину та складів їхні товари. А це неабиякі збитки.

 

Позиція депутатів

У суботу на місце конфлікту приїхало чимало кременчуцьких депутатів.

Оксана Піддубна: «З того, що я знаю особисто, тут відбувається рейдерське захоплення людьми з іншого міста, начебто з Києва. Тож приїхала розібратися. Тут зараз якісь розбірки, до речі, є документи на законне користування магазином. Ми, як депутати, не повинні залишатися осторонь, маємо розібратися і будемо намагатися цей конфлікт вирішити».
Після того, як депутат потрапила всередину, подивилась документи, вона сказала, що не всі підписи на паперах були однакові. Тож слід ретельно вивчити це питання. І підробку документів вона не унеможливлює.

Костянтин Терещенко: «Ми, швидше за все, зараз і не зможемо швидко розібратися, це у площині юридичних відносин. Насторожує те, що люди в п’ятницю ввечері приїхали, захопили магазин, вигнали законних, не законних господарів, от нехай вони у судах і розбираються. І бачите, що відбувається? Якби не було інформації у соціальних мережах і люди не стали на захист наших кременчужан – малих підприємців, невідомо, чим воно все б закінчилося. Тут власники – родина, вони все життя тут відпрацювали, самі за прилавком стояли, самі все робили. Я також був у подібній ситуації, і якби не люди, мені було б дуже зле. Не можна, щоб у нашому місті таке могли робити. Приїздити та «віджимати» бізнес. Допустити один раз таку ситуацію – і це будуть робити постійно. Це зараз характерна для країни рейдерська ситуація».

Володимир Шибашов: «Мене покликали тому, що це сваволя. Я з представниками закону буду захищати закон. Це абсолютно ненормально, коли люди приїздять до міста зі зброєю».

Ганна Павленко: «Мені важко щось сказати, я тільки підійшла, їхала у справах, бачу ситуацію – і під’їхала. Наскільки я розумію, це конфлікт між родичами – і це дурня. А от те, що приїхало стільки людей зі зброєю з Києва і хочуть навести лад у Кременчуці – налаштовує на такі неприємні роздуми і думки. Це повертає нас приблизно у 90-ті, це дуже неприємно. І ми маємо все це вирішувати разом, щоб не допускати подібного у нашому місті».

Володимир Грінченко: «Усе має бути вирішено у правовому, законному руслі. Усі люди, які зараз тут зібрались, я їх знаю, часто тут бачу, адже це мій виборчий округ. Ми, як депутати, маємо зробити все, щоб жодних проблем, а тим більше «озброєних проблем» на наших вулицях не було.

Дмитро Кавунник: «Необхідно розбиратися і заарештовувати тих, хто лізе до людей зі зброєю. Вони мають знати, що якщо лізуть зі зброєю – їх посадять, і вони будуть відповідати за законом.

Так, є право власності на це приміщення, але шляхи, якими відбувається захоплення цього приміщення, є неприйнятними. Люди, які у ньому знаходяться, спортивної статури, вони мають певні навички. Я би не сказав, що вони просто спортсмени. Є навички, як люди ходять, що свідчать про певну бойову підготовку. Це не просто вони прийшли додому. Таким людям зазвичай хату ніхто не відкриває. Усе має відбуватися на законному рівні, а не приходити і людей викидати. Хочуть – нехай їдуть на Донбас і там воюють, ми їм із бюджету за це заплатимо гроші, а не тут викидати людей».

Позиція поліції

Денис Захарченко, заступник начальника головного управління Полтавської обласної поліції: «На сьогодні у нас порушено справу про самоуправство. У суботу непросто підняти суддів та накласти арешти на майно. Зараз ми розуміємо, що є серйозний родинний конфлікт між матір’ю та донькою. Усі незаконні дії нами будуть жорстко припинені. І обов’язкове все це буде вирішуватися у законному руслі. І потім, коли ми в усьому розберемося, дамо прес-конференцію і все повідомимо».

Сторони конфлікту

Вікторія та Сергій Муха (власники магазину):

– Відбувається звичайний родинний майновий спір між мною (Сергій Муха) та матір’ю моєї дружини. У нас є судовий спір. Ми є власниками частини майна. У будівлі зачинились люди, які приїхали, не місцеві, невідомі нам. Учора, близько 19:00, увірвались до крамниці, озброєні, зі стрільбою, вони не допустили нас навіть до нашого товару, документів. Узагалі, спір відбувається лише за нерухомість. Усе майно, що знаходиться всередині, належить нам, на це є відповідні документи. Як кажуть місцеві мешканці, вночі з 2 на
3 лютого було кілька спроб наше майно вивезти. Завдяки активістам ці намагання булі заблоковані. Фактично відбувається рейдерське захоплення. Люди, які всередині, говорять, що вони нові власники, у них є документи купівлі – продажу. Однак у рамках позову, який я подав на свою тещу Галину Грабовську, і накладено арешт на будь-які дії з майном. Тож законно продати його не могли. Головне завдання – це зберегти наше майно, яке знаходиться всередині крамниці та складських приміщень.

Вчора було озброєне захоплення магазину. Вони стріляли. Поліція нас не захищала.

Галина Грабовська (власниця магазину):

– Я була власницею магазину до цього моменту. 30 років. На це є законні документи. Я ні у кого не вкрала і не крала. Магазин є моєю одноосібною власністю, Вікторія власницею ніколи не була. Взяла я її до себе як працівника, у неї чудова освіта з бухгалтерії. Вона вийшла заміж, я і зятя «прибрала» до себе. Працювати йому було ніде, бо професії у нього жодної. Я їм допомогла. Закінчив він свою академію, магістр, у торгівлі він тепер у нас. Навчила працювати. Довіряла все. Ну, як я довіряти не буду, я взагалі всьому колективу довіряла. А потім знайшли крадіжки. Я і не планувала їй віддавати. Навесні зникли документи, в моєму кабінеті безлад. Документів на те, що я – власник, немає. А аудит їх потім у них знайшов, та вони вже не дійсні, я нові зробили. Зараз я все переписала на сина, він тепер є власником фірми. Антон нехай відповідає.

Антон (син Галини Грабовської):

– Насправді вся історія розпочалася набагато раніше. Коли мати запропонувала продати магазин та розподілити все по-чесному. Вікторії ця розмова не сподобалась, і дуже швидко були викрадені документи. Адже згідно з ними єдиною господаркою всього була мати. Документи зникли, ми заявили у поліцію, що вони втрачені. Вкрадені – ми не можемо стверджувати, але головне, щоб ніхто з ними нічого не міг зробити. Далі влітку мати в черговий раз потрапила до лікарні – зламала ногу. Вона довго відновлювалась, уже восени потрапила додому. Документи до того часу так і не знайшли. Мама зателефонувала і сказала: «Сину, мені тут нічого не подобається, мені ніхто нічого не розповідає, що відбувається на підприємстві. Я хочу, щоб ти розібрався у ситуації». Вона сказала: «Ми оформимо на тебе підприємство, призначимо інвентаризацію і аудит, проведи це все. Я хочу бути спокійною і знати, що відбувається». Я приїхав восени, але нам не дали нічого перевірити. І потім з’явились документи, наче мати продала сестрі весь товар.

А ми вже продали нерухомість. Мати є одноосібною власницею нерухомості, й вона її продала новим господарям. І ми вже не власники цього майна. Нерухомість продана. Ми не маємо жодного стосунку до приміщень. Зараз триватимуть перемовини щодо товару».

Кременчук завжди був особливим містом, в якому «чужинці» не встановлювали свої порядки. Цього разу все також закінчилося позитивно. Спільними зусиллями ситуація була повернута у правове поле. Сьогодні жодної озброєної людини на місті подій немає.

Все по темі: бійка  рейдерське захоплення 

Карта транспорту
Гранатова толокаГромадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин