100 років тому в Кременчуці була власна валюта

Революція та громадянська війна змусили ввести у Кременчуці власну валюту. Сто років тому з’явилися так звані кредитні бони. І хоча вони проіснували лише рік, це стало невід’ємною частиною історії міста. Якими були кременчуцькі гроші – дізнавався «Вісник».

 

Неспокійний 1918-й

Революція 1917 року та громадянська війна породили політичну, соціальну-економічну та фінансову кризу. У Кременчуці не один раз змінювалася влада. У листопаді
1917 року в місті вітали Третій Універсал Центральної Ради щодо проголошення Української Народної Республіки. Але вже наприкінці грудня 1917 року – на початку січня 1918 року владу захопили більшовики, щоправда ненадовго. Незабаром до Кременчука знову повернулася Центральна Рада, а потім гетьман Скоропадський. Попри неспокійний час у місті продовжували працювати органи місцевого самоврядування (міська управа та міська дума), які намагалися забезпечити відносно нормальну життєдіяльність Кременчука. Було це непросто, бо однією з головних проблем виявилася відсутність грошей. Це унеможливлювало розрахунки за товари та послуги.

У той період часу в багатьох містах запроваджувалися власну валюту. Особливо коли більшовицька Росія припинила постачати Україні грошову масу. Не було достатньої кількості загальнодержавних коштів потрібного номіналу для обслуговування грошового обігу населення. Тому у Кременчуці також вирішили ввести власну валюту, і вона мала назву «Кременчуцька міська кредитна бона».

Грошові емісії

Загалом за період із 1917 до 1920 роки у зв’язку з нестачею грошової маси з’явилася величезна кількість нових грошових емісій. Гроші друкували міські організації, казначейства, громадські та релігійні організації, кооперативи, магазини, ресторани і навіть приватні особи.

У Кременчуці, окрім кредитних бон, існували також марки «Эмитент Кременчугское общество потребителей Самопомощь» на суму 3, 5, 10, 15 рублів. На зворотному боці було написано: «Масса без объединения бессильна, объединение без знаний – бесполезно». А також були наступні написи: «Не покупайте в частной лавке того, что можно купить в своем кооперативе» та «Кооперативы сильны тогда, когда обладают крупными капиталами, увеличивайте свои паи, несите в кооператив свои сбережения».

Також були талони «Эмитент Рабочий кооператив «Увечный воин»». Такі грошові знаки випускали на користь нужденних. Кременчуцький робочий кооператив «Увечный воин» випускав марки номіналом 1, 3, 5 і 10 рублів.

Тобто благодійні установи друкували спеціальні грошові документи. Ними ж і були талони, квитанції, чеки кредитні марки, які призначали для розрахунку за товари, продукти і послуги.

Ці «гроші» поширювалися товариствами благодійності серед нужденних і викуповувалися заможними благодійниками або як квитанції про безоплатний внесок, або для роздавання нужденним в якості милостині.

Існували і купони. На них великим шрифтом було написано «Первый заемъ города Кременчуга», далі, наприклад, «17-й купон 5% облігаціи въ 100 рублей», а нижче зазначено «два рубля 50 копЪекъ».

Окрім них існували бони «Взаимопомощь», «Кременчугская еврейская община», Емітент Кременчуцької спільноти споживачів «Общая польза», Емітент «Соединенный труд», а також місцеві випуски магазинів Кременчука.

Кременчуцька валюта – кредитні бони

«Вісник» поспілкувався з працівниками Кременчуцького краєзнавчого музею. На жаль, інформації про дану валюту збереглося досить мало, а якщо конкретніше, її майже немає.
Загалом бони – це паперові грошові знаки дрібної вартості, які тимчасово випускали в якості розмінних грошей.

Відомо, що кременчуцькі бони існували номіналом 1, 3, 5 та 10 рублів. Український карбованець прирівнювався до російськго рубля для зручності розрахунків. Їхній розмір становив 72*120 мм. На звороті валюти текст був написаний французькою мовою. Проте, де саме друкували купюри, інформації немає. За припущеннями працівників музею, це могло бути і в самому Кременчуці. Але яка редакція мала можливість займатися їхнім друком – невідомо. Залишаються лише припущення, де та як саме випускали валюту.

Директор краєзнавчого музею Алла Гайшинська показала «Віснику» бони, які у них збереглися, оригінали та їхні копії. А також різні купони, талони та марки, за які в певних лавках Кременчука в той час можна було придбати окремий товар.
Одна з працівниць музею розповіла, що їхня колекція поповнилася оригінальними кременчуцькими бонами 1918 року. Купюри передала фонду музею кременчужанка Ангеліна Ігорівна Прихожа. Завдяки цьому відвідувачі можуть побачити, як саме вони виглядають.

Також директор Кременчуцького краєзнавчого музею показала книгу під назвою «Кременчук фінансовий 1571 – 1941», авторами якої є А. К. Литвиненко та Алла Миколаївна Лушакова. У книзі йдеться про даний період й охарактеризовано появу національної валюти в Україні.
За інформацією з книги, дана валюта проіснувала лише рік. Після того, як радянська влада в Україні остаточно зміцнилася, спеціальним декретом українські гроші проголосили поза законом.

Все по темі: бони  гроші  історія 

Карта депутатів
Банер
Банер
Громадський бюджет
17 Лютого, 2018 Субота
16 Лютого, 2018 П’ятниця
більше новин