Епілепсія у дітей – статистика росте: кременчуцький лікар-невролог

Діти з епілепсією… Хто вони? Чи можуть навчатися разом зі своїми однолітками? Як їх навчати? Якщо раптом судоми – як допомогти? Що буде потім, коли діти виростуть? На ці та інші запитання розповідає кременчуцький лікар-невролог Алла Задорожна.

 

Кількість дітей з епілепсією, які перебувають на диспансерному обліку в м. Кременчуці

2013 р. – 99 дітей

2014 р. – 102 дітей

2015 р. – 102 дітей

2016 р. – 113 дітей

2017 р. – 115 дітей

Розповсюдженість епілепсії в розвинутих країнах складає 5-10 випадків на 1000 населення. У Європі на епілепсію страждає 6 млн. осіб. В Україні, згідно з галузевою статистикою нараховують більше 25 тисяч дітей, хворих на епілепсію. У побуті цим терміном називають групу хвороб із різними клінічними проявами та наслідками. Сьогодні медицина знає понад 60 таких захворювань. Серед них є форми, які тяжко перебігають і фактично не піддаються лікуванню. Є й так звані «доброякісні», які не завдають особливих незручностей, а з часом просто зникають.

 

«Переважно епілепсія не є спадковою хворобою, тобто не передається до дитини від батька чи матері. Хоча останніми роками доведено вплив спадковості на низку форм епілепсії. Більшість виявлених епілептичних проявів обумовлені сукупністю генетичних, набутих чи середовищних факторів», – розповідає лікар.

Для того щоб, запустити механізм хвороби, потрібні певні передумови. Це можуть бути генетична схильність та екзогенні чинники: тяжкі пологи з асфіксією немовляти, захворювання вагітної, що шкодять її плоду, серйозні отруєння чи порушення обміну речовин.

Епілепсія – захворювання головного мозку, що характеризується стійкою схильністю до виникнення епілептичних нападів.

Епілептичний напад – стан, який пов’язаний з надмірними гіперсинхронними електричними розрядами нейронів головного мозку.

«Поодинокі напади не означають, що дитина страждає на епілепсію. Діагностують епілепсію, як правило, в тому випадку, коли є повторюваність принаймні 2-х неспровокованих нападів», – пояснює Алла Задорожна.

Для епілептичного нападу характері такі риси:

  • спонтанність виникнення;
  • регулярність повторення;
  • стереотипність проявів;
  • короткотривалість;
  • прив’язаність до періоду доби.

Зазвичай епілепсію уявляють так: хворий раптово падає, починаються

судоми, з рота йде піна, чути незрозумілі крики, хворий раптово засинає. Однак напади можуть проявлятися в різний спосіб: деякі люди просто застигають на місці на декілька секунд, або ж можуть бути присутніми повноцінні судоми.

При епілептичному нападі можливі й інші зміни:

  • порушення вимови та мовлення;
  • тимчасова загальмованість;
  • аура (початок нападу, що передує втраті свідомості, аура іноді буває єдиним проявом епілептичного нападу без судом);
  • спазми мімічної мускулатури;
  • неконтрольовані посмикування рук і ніг;
  • втрата свідомості або її порушення.

Навіть наявність незначних проявів нападів свідчить про необхідність

лікування, оскільки вони можуть бути небезпечними під час плавання, перебування на висоті, під водою, під час водіння автомобіля, під час електротехнічних робіт, тощо.

Лікування епілепсії здійснюється виключно під контролем лікаря, розпочинається за умови достовірності встановленого діагнозу. Основний напрямок  – це призначення антиепілептичних препаратів.

До основних принципів лікування епілепсії й епілептичних синдромів відносять: індивідуальність, комплексність, безперервність, тривалість, спадкоємність.

У дитячому віці лікування епілепсії й епілептичних синдромів починається з призначення одного антиепілептичного препарату. При цьому перевага надається антиепілептичним препаратам, які мають широкий спектр фармакологічної дії.

Критерії ефективності лікування епілепсії та епілептичних синдромів у дітей:

  • зниження епілептичних нападів;
  • зниження частоти епілептичних нападів більше як на 50%;
  • соціалізація дитини.

З урахуванням означених критеріїв ефективність лікування епілепсії у дітей

досягає 70-80%.

Важливі рекомендації:

  • достатній сон;
  • заборона шкідливих звичок, фізичних та емоційних перевантажень;
  • пересторога щодо перебування на сонці, перегрівання;
  • пересторога щодо самостійного перебування у воді;
  • пересторога щодо довготривалого перегляду телевізійних передач.

Антиепілептичні препарати можуть бути відмінені коли протягом 2,5-5

років напади повністю відсутні. Термін відміни залежить від форми дитячої епілепсії. Зниження дози антиепілептичних препаратів проводиться поступово з оцінкою клінічних даних та змін біоелектричної активності головного мозку (ЕЕГ).

Епілепсія – це такий стан, при якому все, що стосується дитини відіграє важливу роль. Дитина, у якої є епілептичні напади, не повинна бути відсторонена від суспільного життя. У неї мають бути такі ж самі шанси на успішне життя та розвиток, як і в інших дітей.

Насамперед необхідно відзначити, що епілепсія є хворобою під час нападу, коли дитина безпорадна і не в змозі керувати своєю поведінкою. В проміжках між нападами вона нічим не відрізняється від інших однолітків.

Епілепсія – це не «психічна» хвороба і вона відносно рідко призводить до інтелектуальних порушень. Діти з епілептичними нападами повинні ходити в дитячий садок, вчитися в звичайній школі, отримати професію і в майбутньому створити сім’ю.

Батькам необхідно зробити все можливе, щоб дитину з епілептичними нападами не вважали неповноцінною. Вона повинна знати в межах свого віку, що їй лише періодично буває погано. Дитину необхідно розглядати як звичайну маленьку людину, якій потрібна підвищена турбота лише в межах особистого здоров’я. Звідси висновок: не повинно бути надмірної опіки та надмірного співчуття. Більше душевного тепла і турботи. Дитина завжди повинна знати, що Ви прийдете їй на допомогу коли це буде необхідно.

Вихователі і вчителі в дитячому садочку і школі повинні знати про хворобу дитини та вміти надати першу допомогу при виникненні епілептичного нападу. Дуже важливим є роз’яснення серед дітей та їхніх батьків суті епілепсії та створення сприятливого мікроклімату в дитячому колективі, де навчається дитина з епілептичними нападами.

         Антиепілептичні препарати необхідно приймати постійно:

  • самостійно не дозволяється змінювати дозу та частоту прийому ліків;
  • інші захворювання (наприклад – вірусна інфекція) не є показанням для відміни антиепілептичних препаратів;
  • раптова відміна антиепілептичних препаратів недопустима.

Виклик швидкої допомоги у випадку, коли:

  • судоми тривають більше 5 хвилин;
  • напади повторюються;
  • дитина травмована;
  • не знаєте, що робити.

Долікарська допомога хворому при судомах включає:

  • не хвилюватися – йому не боляче;
  • берегти дитину від додаткових травматичних ушкоджень, покласти її на низьку м’яку кушетку (підлогу) та не залишати дитину до закінчення нападу;
  • не потрібно робити штучне дихання дитині при епілептичному нападі;
  • повернути дитину на бік, звільнити шию від тиску комірця;
  • нічого не класти дитині в ротову порожнину;
  • при необхідності очистити ротову порожнину від блювотних мас та пінистого слизу після закінчення епілептичного нападу.

Звертайтесь до лікаря якщо:

  • епілептичні напади поновилися або стали частішими;
  • змінився характер нападів;
  • з’явилися запаморочення, нудота, блювота, сонливість, висипка або інші прояви;
  • виникли будь-які запитання з приводу хвороби та лікування.

 

 

Все по темі: діти  епілепсія  невролог  хвороба 

Карта депутатів
Банер Кобзов
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
21 Червня, 2018 Четвер
20 Червня, 2018 Середа
більше новин