Освіта «під мікроскопом»

Усі потреби кременчуцьких шкіл та дитсадків у 2017 році були задоволені на 100 відсотків і навіть більше. Адже запити на фінансування всім школам та садочкам цього року збільшили. У деяких закладах реальне фінансування, у порівнянні з плановим, зросло більше ніж у два рази.

Торік у кременчуцьких школах офіційно скасували благодійні батьківські внески. Тоді, під час прийняття такого рішення, відчувався супротив із боку керівництва закладів освіти. Слід зазначити, що його виказували не всі, а от побоювання щодо достатнього фінансування потреб шкіл було у переважної більшості директорів.
Розрахунок запланованих коштів здійснювали за простою формулою – 50 гривень на одну дитину. Таким чином, якщо у закладі навчається  435 учнів – це 21750 гривень на місяць і 195 750 гривень на рік (за
9 місяців навчання). Саме такою була запланована сума на потреби школи №18. А от фактичне фінансування, яке замінило батьківські благодійні внески і використовувалось на статтю 2210 (придбання: предмети, матеріали, обладнання та інвентар), 2240 (оплата послуг, крім комунальних), склало 268 640 гривень. Тобто реально у своє розпорядження директор школи отримав майже на  73 тисячі більше. Така тенденція спостерігається у всіх школах. Усі отримали більше, ніж було заплановано.  2017 рік, незважаючи на те, що він був першим без благодійний внесків, можна назвати показовим у плані використання бюджетних коштів школами і дитсадками. Загалом на покриття потреб освітніх закладів у 2017 році міська влада виділила з бюджету 15 мільйонів гривень.

Депутатська діяльність

Ініціаторами скасування батьківських внесків у 2016 році були представники Радикальної партії Олега Ляшка у нашій міській раді. Вони брали активну участь у розробці проекту, і саме їхня представниця Тетяна Сідерка стала своєрідним шкільним ревізором. Тож у 2017 році вона зробила депутатські запити у всі школи та дошкільні заклади міста й отримала повний звіт стосовно витрат за статтями 2210 та 2240 (Ми надамо вже її звіт у повному обсязі на сайті нашої газети).

Тетяна Сідерка, депутат міської ради:
– Одразу хочу висловити подяку керівництву міста, яке підтримало скасування батьківських внесків та більш ніж на 100 відсотків профінансувало всі заклади освіти. Я не хочу і не буду робити жодних висновків стосовно раціональності використання коштів. Так, є певні запитання. Але головне, що можна побачити – школи отримали все, що вони бажали. І згідно з тенденцією отриманих послуг та придбаних товарів можна говорити про те, що багато років, незважаючи на внески батьків, їм не вистачало коштів. Склалось враження, що у 2017 році купували все й одразу, проводили оновлення всіх матеріалів та інвентарю. Так, лише у 21-й школі на постільну білизну витратили більше 114 тисяч гривень, а на посуд – 47160 гривень. І одразу слід підкреслити, що все це є і використовують для дітей.
Сьогодні головним є те, що безпосереднє керівництво наших шкіл та садочків дуже ретельно відслідковувало витрати бюджетних коштів та контролювало повне припинення збору батьківських грошей.

 

Батьківські комітети

Як і раніше, головною проблемою у повному припиненні збору грошей із батьків є самі батьки. Зараз жодних грошей із батьків не збирають ані вчителі, ані директори шкіл. Жодних «фондів класів» та «фондів школи» офіційно не існує. Однак активні представниці батьківського комітету завжди вигадають, на що б таке «потрібне», дуже «треба» здати кошти. Вони створюють групи, наприклад у Viber, і саме так, через телефон, надсилають іншим батькам чергові рахунки за воду, папір тощо.
Слід зазначити, що гроші на господарчі товари школи та дитячі садочки отримують у достатньому обсязі. Наприклад, ЗОШ №17 – 115542 гривні, а 25-та – 108540 гривень.
Однак батьки невгамовні. Зараз вони наголошують на необхідності придбання та утримання кулерів із питною водою у кожному класі. Але у кожній міській школі обладнана система фільтрації води. Її перевіряють регулярно, беруть аналізи на визначення якості води.

Рейд школами

Упродовж останніх двох тижнів заклади освіти та дитячі садочки трохи «лихоманило». До шкіл без жодних попереджень приїздила ціла команда зі своєрідними перевірками. Загалом це не були офіційні рейди, це було спілкування депутата з директорами шкіл. Та приїздила вона не сама, а із журналістами. Тож багато хто з керівників під камерами «губився» і не зовсім добре міг розповісти про роботу свого закладу. Під час рейду головні запитання стосувалися витрат за статтями 2210 та 2240. Щодо навчального процесу нічим не цікавилися.
Головною ж метою було подивитися, як саме змінилися школи та садочки за цей рік. І подекуди зміни були просто вражаючі.
Так, у школі-садочку №15 на прохання батьків відкрили додаткові дитячі групи. Згідно з планом тут мало бути 205 дітей у садочку та 72 у школі. Фактично ж у садочку їх 246, і у
2018 році планують відкрити ще дві групи. Тож частину приміщення для дітей узяли у дитячого садочка №1. І тут одразу згадується історія щодо заміни двох вікон саме у цьому дошкільному закладі, коли батьки між собою влаштували справжню війну. А дітей тих, хто не бажав платити гроші, погрожували класти спати лише біля вікна, з якого дме. Зараз же там ідеальна краса. Вікна замінили, групи відремонтували – і все це за кошти бюджету. На 70 тисяч придбали нову постільну білизну, більше ніж на
163 тисячі гривень – нові меблі, майже на 20 тисяч – посуд, майже на 24 тисячі – нові іграшки.

Спірні питання

Звісно, стосовно кожної школи були і так звані спірні питання. Так, у 19-й директору довелось не просто показувати, а й розповідати про пральну машину.

Андрій Пашедін, директор ЗОШ №19:
«Я щасливий, що батьки вже не фінансують школу»

Андрій Пашедін може похизуватися натяжною стелею та пральною машинкою. За батьківські благодійні внески школа точно не зробила такі придбання. Натяжні стелі перейшли з категорії елітного, дорогого матеріалу в доступний. Про це може свідчити дизайн коридору школи №19. Саме там стелю зробили натяжною. І директор про це не шкодує. Школа повинна бути як домівка, говорить він.
«Раніше, щоб випрати штори, наприклад, халати для технічного персоналу, форму для працівників їдальні, доводилося просити батьків. І це не було зручно для школи. Тепер усе це можна зробити власними силами. До того ж у школі наразі є клас для інклюзивного навчання – для дітей з особливими потребами. Їм потрібно і рушнички попрати, а інколи навіть і одяг, – розповідає директор. – Я щасливий, що батьки більше не фінансують школу. Коштів, які виділяють для школи, цілком вистачає на потреби навчального закладу. Тепер можна замовляти усе необхідне і для навчального процесу, і для господарської діяльності. Потрібен був папір для вчителів – купили. Необхідно було провести кронування 22-х дерев, і ми мали змогу замовити послугу, сплативши за неї трохи більше 14 тисяч».
Однак проблема з пральною машинкою полягає в тому, що придбали не професійну техніку, а звичайну побутову пральну машину. До того ж вона стоїть не у спеціально обладнаному приміщенні, а у звичайній кімнаті, де немає належної вентиляції та спеціального пристрою для сушіння, який, наприклад, можна було побачити у школі-садочку №15.

Зламалось усе

Через багаторічну нестачу коштів у школах, нарешті маючи можливість ремонтувати, ремонтують усе і відразу. Однак не завжди можуть упевнено пояснити, що ж таке мало статися, щоб одночасно зламалися всі пластикові вікна у будівлі. Саме з таким фактом мали справу в 18-й школі.
Саме тут, відповідно до звіту за підписом директора, 14 тисяч гривень було витрачено на ремонт фурнітури металопластикових вікон. Коли у директора запитали, скільки їх відремонтували, вона відповіла, що
51 вікно. Виявилося, що у школі всього 61 пластикове вікно. При тому, що 10 нових, і їх ремонтувати, очевидно, ще не потрібно. На жаль, документально, що зламалося конкретно і в якому вікні, підтвердити неможливо. Актів немає.
Крім того, у звіті, наданому директором, були цифри, які викликали відвертий подив. Так, проектор начебто обійшовся у 26 700 гривень. А от фактично це одразу п’ять проекторів, якими користуються на заняттях педагоги, і коштують вони по 5340 гривень.
Були й інші непорозуміння. Наприклад, бухгалтер тут користується двома бухгалтерськими програмами. На них витратили більше 16 тисяч гривень. Хоча в інших школах з успіхом користуються однією програмою. Пояснення було таким: одна програма «зависає», тому для зручності придбали програмне забезпечення для іншої, яка дублюватиме першу. Без коментарів залишились і запитання стосовно заміни підвіконь, та й вартість ТО вікон усе ж таки незрозуміла.
Валентина Шендрик, директор школи 18, зазначила, що про всі такі господарські справи має знати завгосп. Однак під час візиту його не було на місці. До того ж це новий працівник, старий завгосп на початку навчального року звільнився.

 

Як витрачають гроші на закупівлю одних і тих же товарів і послуг у різних навчальних закладах міста

Дитсадок європейського зразка

Минулого року дитсадок №19 задекларував найбільшу суму на придбання товарів за бюджетні гроші – 417,6 тисячі гривень. В інших дошкільних закладах ці суми коливаються в межах 70-200 тисяч гривень (за винятком двох – №1 та №50, які витратили 370-380 тисяч).
У цьому закладі найбільше запитань було до штор, які коштують майже 39 тисяч гривень, зазначених у звіті. Однак запитання зникло, як тільки всі побачили їх на власні очі. По-перше, в актовій залі відразу 9 величезних вікон, плюс штори розміщені ще і на стіні, й усі вони змінні. Залежно від пори року. Та головна стаття витрат на облаштування вікон – на ролети. Їхню необхідність директор закладу Галина Гладенька пояснила дуже просто.
«У нас стара, історична будівля, яку не можна капітально ремонтувати, у нас можлива лише реконструкція. Тож про жодні зовнішні ролети не могло йтися. Сама будівля розташована одразу поблизу дороги, а не як інші садочки – у глибині своєї території. Тож наше завдання – забезпечити повну безпеку і комфорт малечі. Ми не можемо допустити, щоб увечері, коли вікна з увімкненим світлом повністю проглядаються, хтось бачив, що роблять діти, спостерігав за ними. До того ж у залі повно обладнання, і наражати на небезпеку зламу і викрадення його також не хочеться. А ще у сонячні дні наш зал перетворюється на занадто яскраве приміщення. І малечі більш комфортно перебувати в ньому саме із зачиненими ролетами. Ціна самих штор складає 178 гривень за один квадратний метр.
На іграшки, дидактичний матеріал та спортивний майданчик садок витратив аж 92 тисячі гривень. Завідувачка зазначила, що дитсадок відкрився лише рік тому, і всі іграшки довелося купували. А зараз вони досить дорого коштують. Іграшки розподілені по групах, але частину можна було побачити в музичній залі.
Загалом, провівши певний аналіз, можна помітити, що у школах значно різняться витрати за різними статтями. Так, 21-ша – лідер за закупівлею канцтоварів, 129705 гривень (Якщо поділити цю суму на 365 днів, вийде 355 гривень). У ЗОШ №6 на охорону витратили 45 683 гривні, що на десятки тисяч більше, ніж в інших навчальних закладах. У
ЗОШ №7 майже 34 тисячі пішло на кронування дерев.
ЗОШ №17 виклала 33 320 гривень на програмне забезпечення (для порівняння: у ЗОШ № 30 на це пішло 6500 гривень).
У школах Києва продовжують і далі збирати батьківські внески. Тут Кременчук залишив усіх далеко позаду. Однак у Києві є практика повного звіту перед батьками. Щомісяця на дошках оголошень у школі та у кожному класі вивішують звіт, де можна побачити, куди і скільки було витрачено. Якби у нашому місті також запровадити подібну практику, можна було б упевнено говорити, що кременчуцька освіта – найбільш забезпечена та найбільш відкрита.

Таблиці з видатками по школах міста дивіться ТУТ

Таблиці з видатками по дитсадках міста дивіться ТУТ

Все по темі: бюджеь  гроші  освіта 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
14 Грудня, 2018 П’ятниця
13 Грудня, 2018 Четвер
12 Грудня, 2018 Середа
більше новин