Крок уперед: сортуватимемо сміття

Сортувати відходи за видами матеріалів, а також розділяти їх на придатні для повторного використання, для захоронення та небезпечні відтепер мають кременчужани. Новий закон України «Про відходи» набув чинності 1 січня. Але у багатьох виникають запитання: хто ж буде за цим слідкувати, і чи притягуватимуть до адмінвідповідальності, якщо продовжувати викидати все сміття разом? Який досвід із сортування відходів у інших країнах та як узагалі люди ставляться до даного закону, чи налаштовані його виконувати – цікавився «Вісник».

Правку до закону «Про відходи» прийняли ще у 2012 році, а працювати вона почала з початку 2018-го. Даний закон означає, що українці мають сортувати сміття та викидати його у спеціально призначені для цього контейнери. Вони поділяються на наступні види: органічні відходи, пластик, скло, метал та папір.

У Кременчуці відповідні контейнерні майданчики за видами матеріалів обладнані ще з 2009 року. Тож у мешканців міста вже цілих 9 років існує вибір – сортувати сміття чи ні. Проте, як кожний може помітити, мало хто цим займається. Адже сортування забирає зайвий час, і, викидаючи сміття, доводиться нести його не все разом, в одному пакеті, а в різних. Хоча не можна сказати, що ніхто не розподіляє відходи. Як виявилося, досить багато людей вважають даний закон правильним.

Мер Малецький про сортування сміття

Під час одного з брифінгів на запитання щодо закону України «Про відходи» мер міста Віталій Малецький відповів, що завдяки певним фахівцям у галузі дана робота із сортування сміття започаткована ще у 2008 році й наразі продовжується.

«Ми зараз будуємо нові майданчики, – говорить Віталій Малецький, – замовили нові контейнери для роздільного збору сміття у нашого вагонобудівного заводу. І поступово обладнуємо дані майданчики цими контейнерами. Інше питання, що не з усіх майданчиків вчасно вивозиться це сміття і, можливо, не використовується та попередня його обробка для подальшої роботи комунального підприємства з ним. Плюс відбувається розкрадання сміття з майданчиків, що також є актуальною проблемою. Але ми закон (про відходи) виконуємо, мабуть, як не одне з міст України.

Який буде штраф за недотримання закону

Для людей, які продовжуватимуть скидати сміття в «одну купу», законом України передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ним спочатку громадян, які не сортуватимуть відходи, оштрафують на суму від 340 до 1360 гривень. Якщо ж буде повторне порушення упродовж року, то санкції становитимуть від 1360 до 1700 гривень.

Для посадових осіб або ж підприємців (якщо це перший раз) штраф становитиме від 850 до 1700 гривень. А у разі повторення збільшиться вдвічі – від 1700 до 3400 гривень.

Чи будуть платити штрафи кременчужани

Нормами Закону прописані відповідальність за його недотримання і штрафи, зазначені вище. Проте чи буде наразі йтися про відповідальність у вигляді штрафів у Кременчуці? Чи поки що все знаходиться на стадії розробки? Про це «Вісник» поцікавився під час одного з брифінгів у мера Кременчука Віталія Малецького.

«Закон добре прийнятий і гарно там усе прописано, – говорить Віталій Малецький. – Але реальність дещо відрізняється. Ми не можемо штрафувати людей, якщо вони просто не можуть виконати закон з об’єктивних причин. Об’єктивні причини полягають у тому, що не в усіх мікрорайонах міста Кременчука поки що є майданчики для роздільного збору сміття і встановлені відповідні контейнери. Ситуація така, що технічно досить важко перебудуватися».

За його словами, якщо уявляти дану ситуацію із сортуванням, то людям потрібно, наприклад, на балконі поставити батарею контейнерів. Чотири, як мінімум. І все це сортувати. Потім брати чотири пакети і виносити це все викидати. Це ідеальна картина, якої ми хочемо досягти.

«От приїжджали наші колеги з Польщі, – розповідає мер міста. – Вони говорили, що, взагалі, про таку ідею у них почали говорити на початку 90-х років. Після цього десь 15 років вони йшли до цього. І досягти зараз 100% сортування вони поки що не можуть. Але робити це треба. Однозначно, у Кременчуці ми популяризуємо роздільний збір сміття. Я особисто викидаю сміття теж роздільно. Намагаюся це робити. Змішане сміття – окремо, пляшки – окремо, скло – окремо. Ті хлопці, які стоять на майданчику, завжди в мене просять пластикову пляшку. Якщо там лад, я їм пластикову пляшку даю. Якщо розкидано, то кажу, що треба прибрати. Вони починають говорити, що це не їхня робота. Відповідаю, що після них усе це сміття залишається. Тому починати треба із себе. Кожен може вже це робити. Жодних штрафів для кременчужан ми робити не будемо, поки ми не дійдемо до того, що буде нормально облаштований контейнерний майданчик, на ньому будуть стояти всі контейнери.

Також Віталій Малецький навів приклад зі своєю сусідкою. «У мене є сусідка одна в Італії, – говорить мер міста. – У Швейцарії живуть її родичі, вона інколи приїздить до нас. Зафіксував за нею наступне: бере пакет – і з розгону кидає. «Що ви робите? – запитую я в неї. – Ви ж мені розповідали про Альпи, озеро Женевське». Вона відповіла, що на майданчику дуже поганий запах, і підходити туди вона не може. Після цього в мене всі запитання взагалі зникли. Потім вона вибачилась».

Думки пересічних громадян щодо закону

«Вісник» поцікавився у мешканців міста Кременчука, як вони ставляться до даного закону і чи взагалі сортують сміття перед тим, як його викинути.

«Так, я чула про даний закон. Важко сказати, чи будуть люди його дотримуватися, – говорить Олена. – Зазвичай у мне все сміття укупі, якщо не рахувати пластмасові пляшки, їх я завжди кладу окремо. І так викидаю саме в контейнер із написом «Пластик».

«О ні, якщо бути чесним, ніколи не сортую сміття, – говорить Владислав. – І, я думаю, що навряд чи почну це робити».

«Я намагаюся його сортувати, – говорить Яна. – Можливо, не так старанно, як потрібно було б. Проте коли йду його викидати, то завжди розподіляю по контейнерах. Скло в мене окремо, пластик окремо, побутові відходи і т. д. Узагалі, я вважаю, це правильно, що прийняли даний закон. Адже в інших країнах уже дуже давно сортують сміття. Тож необхідно рухатися вперед».

«У мене вдома цим займається чоловік, – говорить Марина. – Я зазвичай скидаю все в один пакет. Та коли за справу береться він, то все пофасовано (сміється) по різних пакетиках. Я його навіть іноді запитую, чи не лінь йому це робити? На що він відповідає, що кожний повинен розпочинати із себе. І що неправильно, коли все сміття скидають докупи. Тим паче, що деяке, особливо пластик, розкладається дуже багато років».

Люди більш похилого віку на дане запитання відповідали по-різному. Більшість говорила, що даний закон є правильним. Інші ж відповідали, що це все – дурниці, і що жодні штрафи виписувати не вийде.
Варто зауважити, що молодь більш відповідальна у даному питанні. За їхніми словами, даний закон є правильним, і якщо брати приклад з інших країн, то нам повинно бути соромно.

«У мене це навіть викликає задоволення, – говорить Олена, 14 років («Вісник» її зустрів саме тоді, коли вона йшла з кількома пакетами до сміттєвого бака). – Я завжди сортую сміття. Напевно, в мене це з дитинства, скільки себе пам’ятаю. Ще змалку, коли мама скидала все сміття докупи, мені подобалося його перебирати. Звісно, коли ніхто цього не бачив. Потім на мене кричали, що я риюся у смітті. Тож, як бачите (показує дівчина), пляшки в мене окремо, метал окремо, а все інше ось у цьому пакеті…»

 

Учні зі школи сортують макулатуру та пластик

Проте не можна сказати, що в Україні всім людям байдуже. Деякі є навіть дуже відповідальними. І ставляться до сортування сміття серйозно.

Так, наприклад, недавно «Полтавське громадське» показало репортаж із міста Полтави. У ньому йшлося про те, що учні Полтавської школи №20 уже кілька років сортують макулатуру та пластик. А як підсумок, восени однокласники спільними зусиллями зібрали та здали їх на переробку й отримали суму в три тисячі гривень. На неї діти придбали баки для сортування відходів.

Директор закладу розповів, що вони придбали 10 великих баків на два відділення і два великі. У подальшому планують, що коли ще назбирають та здадуть сміття, то на отримані кошти докуплять баки і розмістять їх у кожному класі.

Тож такі ситуації доводять, що в нашій країні ще не все втрачено. І що приказка, у якій ідеться про те, що розпочинати потрібно завжди із себе, дійсно діє.

Досвід інших країн

За кордоном дане питання вже давно не викликає жодних заперечень. Навпаки, там громадяни сумлінно виконують свій обов’язок. Навіть не замислюючись, що може бути інакше. Адже насамперед вони дбають про своє навколишнє середовище і, як наслідок, про своє здоров’я. Тим паче, що у них влада поставилася до даного питання досить серйозно. І якщо не виконувати вимоги, доведеться сплачувати штрафи. А їх навряд чи вийде уникнути, бо те, як у них викидають сміття, контролюють.

Наприклад, у Швейцарії до початку 90-х років сортування сміття було добровільним. Тобто як до цього часу у Кременчуці. Тепер же у Швейцарії кожен громадянин отримує фінансове заохочення, щоб його сортувати.

Тобто швейцарці можуть безкоштовно утилізувати метал, картон, скло у спеціальні вуличні контейнери, а все інше сміття – у спеціальні білі пакети. Справа в тому, що коштують дані пакети близько 1,5 євро за штуку. Тож чим краще люди сортують сміття, тим менше їм потрібно таких пакетів. Відповідно, тим менше вони платять.

Також у них існує служба, яка конт-ролює нелегальне викидання сміття. Тобто якщо в контейнері знайдуть якийсь неоплачений пакет зі сміттям, служба буде намагатися знайти того, хто його викинув. У такому разі порушника спочатку поінформують, що подібне робити не можна, а якщо таке повториться, то звернуться до поліції, яка може виписати штраф.

У результаті у Швейцарії взагалі немає сміттєвих звалищ. Вони у них були близько 50-х років минулого століття.

Також цікавим є той факт, що у цій країні існують так звані шумові правила, що захищають людей, які мешкають біля таких контейнерів. Наприклад, у неділю взагалі не можна викидати скло, алюміній і метал. Через те, що вони створюють відповідний шум, який може заважати громадянам.

Сортування сміття у США

Мешканці Сполучених Штатів розділяють усі відходи, що утворюються в домашньому господарстві, на три види, які поміщають у три окремі баки. Перший – це відходи садівництва і різноманітні органічні відходи, а також одноразовий паперовий посуд, паперові пакети та інші паперові чи картонні пакунки. Другий – усе сміття, яке можна переробити та повторно використати: макулатура, пластик, скло, метал.
Цікавим є те, що кришечки від пластикових пляшок не належать до переробних матеріалів, як в Україні. Їх викидають у третій бак – звичайне сміття. Там можуть бути найрізноманітніші відходи.
Що ж стосується небезпечного сміття, такого як термометри чи флюоресцентні лампочки, то вони сортуються окремо. Інші типи сміття, наприклад будівельне чи великогабаритне, власник доставляє самостійно до компанії, яка збирає й інші відходи, і за це платить окремо.

 

Як відбувається сортування сміття у Німеччині

Поки в Україні тільки починає відбуватися перехід до сортування і переробки сміття, у Німеччині це вже є буденною реальністю. У 80-х роках у ФРН ще існували величезні звалища просто неба. А зараз біля кожного житлового будинку є сміттєвий майданчик, на якому стоять багато різнокольорових контейнерів. Наприклад, у жовтий викидають пакувальні матеріали, в зелений – рештки їжі, а в синій – папір. Чорний контейнер – для несортованого сміття.

Також окремо стоять контейнери для скла. До того ж його сортують навіть за кольором (прозоре, зелене, коричневе). Відповідно, для кожного кольору стоїть окремий контейнер. Загалом у Німеччині переробляють близько 65% сміття.

Що відбувається зі сміттям далі? Контейнер кожного кольору вивозять кілька разів на місяць. Коли сміттєвоз повний, його везуть до станції накопичення, за день туди звозять 250 тонн макулатури. Потім бульдозер пересипає папір у приймальний бункер. Звідти конвеєрною стрічкою він рухається до сортувальних машин. Далі відбувається відсортовування стороннього сміття (персонал це робить вручну). На даному заводі папір розділяється за якістю на три групи. Фінальна стадія пресування макулатури. Вартість тонни такої сировини на світовому ринку – від 50 до понад 200 євро (залежно від типу паперу).
Сортування пакувальних матеріалів схоже на сортування паперу. Однак сміття із жовтого бака розділяється на 15 типів. Без сортування вручну також не обійтися. Далі барабан для відділення пластикових пакетів. Електромагніти витягують метали, а інфрачервоні датчики дозволяють сортувати пластик за щільністю. Фінальний результат – тюк із пластику. Ціна за тонну грануляту з нього – від півтисячі євро.

 

Цiкавi факти

Майже 90% склотари в Німеччині зроблено з переробленої вторинної сировини. За кожну здану пластикову пляшку людина отримує купон на 50 центів. Крім того, в ціну будь-якого бутильованого напою окремо внесені додаткові 50 центів, як вартість тари. Якщо людина має купон, то може цю суму не платити, а просто обміняти на нову тару. Проте система не передбачає стимулів, вона нейтральна щодо людини, але бережна до природи.

Спалювання відходів у Швецiї забезпечує тепло у 900 000 будинках.

Частину смiття використовують для вироблення бiогазу, на якому потiм їздить громадський транспорт. Спалюючи понад 5 мiльйонiв тонн смiття,  Швецiя забезпечує дiяльнiсть 30 електростанцiй.

У Швейцарії переробляють 60% паперу, який необхідно здавати тільки окремо від картону (його переробка коштує дорожче, відтак лише 30% картону переробляється).

Що стосується алюмінію і жерсті, то 90% алюмінієвих банок і 70% бляшанок також знаходять друге життя.

• Також у Швейцарії необхідно окремо викидати рослинну олію, а за утилізацію трупів домашніх тварин узагалі стягується додаткова плата.

• Щоб збiльшити кiлькiсть смiттєвих вiдходiв для переробки, у китайському метро навiть ввели оплату за проїзд – пляшками. До спеціальних автоматів на станціях метро пасажири кидають 20 пляшок, а в обмін отримують квитки.

• Жителі Нідерландів не виливають залишки кави, а зберігають, щоб потiм вирощувати на них гриби, якi використовують для приготування вишуканих страв у ресторанах. Пакети з-пiд кави та чаю також знаходять нове призначення: стають модними торбинками, якi продають у магазинах.

• Смiттєспалювальний завод у Вiднi щороку знищує 250 000 тонн смiття.

Вiн виробляє теплову енергiю для 107 000 вiденських будинкiв.

Все по темі: сміття  сортування сміття 

Карта депутатів
Банер Кобзов
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
18 Червня, 2018 Понеділок
17 Червня, 2018 Неділя
16 Червня, 2018 Субота
більше новин