Деївське питання

Чи можна зі сміття робити гроші? На це запитання давно відповіли в Європі, однак в Україні отримують прибуток зі звалищ лише Вінниця та Кременчук. В інших містах та областях звалища є лише загрозою і одразу нагадують львівську трагедію, під час якої загинули люди.

Розмови про вигідне використання міського звалища, що розташоване на Деївці, тривають уже дуже багато років. Ще за часів мера Глухова у місті почали перемовини з інвестором. Той запропонував збудувати на звалищі завод, який через дегазацію звалища буде «видобувати» газ. Слід зазначити, що видобуток «сміттєвого газу» має одразу кілька переваг. По-перше, це прямий захист навколишнього середовища. Адже цей газ 50 на 50 складається з CH4 (метану) та CO2 (вуглекислого газу). Метан має властивості, які безпосередньо впливають на парниковий ефект. По-друге, саме метан можна використовувати у якості пального для виробництва електроенергії, пари і тепла. Світова спільнота дуже уважно ставиться до питання кліматичних змін та парникового ефекту. Існує безліч програм для його зменшення, одна з яких спрямована на видобуток та переробку «сміттєвого» газу. Кременчук отримав один із таких грантів на будівництво заводу на звалищі.

Паперова історія

У 2008 році в місті вперше серйозно «взялись» за звалище. До Кременчука приїхали німці. Побачивши «простори звалища», вивчивши всі необхідні показники, реально отримавши повний обсяг інформації, вони оцінили проект як дуже прибутковий. І почали втілювати його в життя.

Саме на цьому етапі місто отримало грант на будівництво від європейців. На ці кошти збудували електромережу та інші мережі, споруди, пробили свердловини та інше. Усе це передали на баланс комунального підприємства КАТП 1628 – фактично місту.

Із боку німецьких представників у Кременчуці працює Йорг Майснер.

«Для реалізації цього проекту залучили кошти з полтавського обласного фонду, грант від Німеччини. На період включно з 2009 роком грантові кошти були використані. З 2009 по 2014 роки кошти, які вкладали, були лише нашого головного інвестора. Отримали необхідні сертифікати та погодили документацію між державами Німеччиною та Україною. Однак у 2014 році сертифікація перестала бути рентабельною за Кіотським договором. Прибутковість проекту різко зменшилась, тож ми вирішили реалізовувати його в іншому напрямі», – сказав Йорг Майснер.

У 2015 році знову провели ряд перемовин між міською владою та німецькою компанією, щоб обговорити новий формат роботи. Фактично, паперовий збір розпочали наново, бо відтепер це була співпраця приватної компанії і міста.
У 2017 році повний пакет документів зібрали, і рішення щодо німецької компанії винесли на розгляд сесії міської ради. Депутати не підтримали його, а відправили на доопрацювання.

Тож, фактично, до 2018 року жодної роботи з видобутку «сміттєвого газу» на звалищі не проводили. За словами Йорга Майснера, дегазацію згідно з домовленостями вони проводили, однак газ не збирали, а спалювали.

Реальні кошти

У жовтні 2017 року депутати проголосували за зміни до рішення 2011 року і змінили компанію, яка буде працювати на звалищі. Цікаво, що ця компанія – «Кліар Енерджи Кременчук» – почала роботу дуже швидко. Практично одразу, сплачуючи кошти до міського бюджету. В цифрах це приблизно 70 тисяч гривень на місяць. Цифра не є фіксованою, її розмір залежить від видобутку газу та загального прибутку компанії.

Німецькі інвестори попередньо говорили про можливу сплату 230000 гривень. Приблизно таку суму отримує бюджет Вінниці, де працює ця компанія. Однак сам Йорг Майснер стверджував, що у 2015 році на звалище вивезли 400 тонн шлаків та піску зі сталеливарного заводу, що суттєво зменшило газоутворення.

Образи інвестора

Звісно, зміна компанії, що працює на Деївському звалищі, стала певною образою для німецького інвестора. Однак ще у 2015 році йшлося про проведення конкурсу для охочих компаній і можливі зміні. Під час засідання депутатської комісії з питань екології, містобудування та архітектури він говорив про те, що у подальшому буде проводити роботу у правовому полі. Однак тут же сказав, що якби побачив і зрозумів, що нова компанія краща для міста, то потиснув би руку її директору. Та за фактом надходження грошей до міського бюджету, з урахуванням періоду з 2008 по 2018 роки, «Кліар Енерджи Кременчук» уже обійшла його компанію.

КОМЕНТАР

Руслан Ульянов, голова депутатської комісії з питань екології, містобудування та архітектури:

– Коли я висловлював свою ініціативу, я діяв як депутат, а не як радник мера. Я висловив своє бачення, і як депутат маю право на своє бачення того або іншого питання. І коли я оголошував свої ініціативи, я жодним словом не торкався економічної вигоди або невигоди співпраці міста з німецькою компанією. У першу чергу, я оцінював екологічний аспект співпраці компанії з містом. Виходимо з того, що газ, який накопичується на звалищі, є небезпечним. Слід підкреслити, що саме компанія пана Майснера мала займатися дегазацією, і з тієї інформації, що була у мене, дегазацію не проводили більше 20 років. Обладнання було змонтоване, але воно практично не працювало.

Оскільки пан Майснер упродовж 10 років не зміг реалізувати свій проект, тож слід було знайти таку компанію, яка зможе швидко та ефективно його реалізувати. Зокрема, в першу чергу, реалізація має полягати у дегазації звалища. Тому економічні показники цього проекту, мене особисто, турбували в останню чергу.
Крім того, вивчаючи договір, як юрист, я побачив багато розпливчатих формулювань і відсутність цифр. Це дає можливість для маніпулювань у подальшому. Також пан Майснер наполягав на отриманні контрольного пакету в компанії спільної співпраці. Це було і в рішенні міської ради.

Тому сукупність усіх цих факторів мене насторожила, я особисто вважав, що не варто затверджувати рішення у такому вигляді. Мою думку підтримала більшість депутатів.

Все по темі: мусор  свалка 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
22 Жовтня, 2018 Понеділок
21 Жовтня, 2018 Неділя
20 Жовтня, 2018 Субота
більше новин