Нововведення до КПК-2018

Скандальні «поправки Лозового» до Кримінально-процесуального кодексу України, які набули чинності тиждень тому, викликали значний резонанс серед українців. Вони зачіпають не тільки роботу правоохоронців та судів, а й громаду. Що відтепер зміниться для українців? Які наслідки матимуть нововведення не тільки для системи, а й для пересічних громадян?

Нововведення до Кримінального процесуального кодексу України, внесені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII, від 03.10.2017, набули чинності 15 березня.

Нові правила поховання

Як запевнив начальник слідчого відділу Полтавської області Володимир Тимошко, процедура поховання залишиться для пересічного громадянина такою ж, як раніше, і не викликатиме складнощів.

«За фактом смерті слідчий відкриває провадження за статтею «Умисне вбивство» (ст. 115 КК України). Слідчий встановлює, за яких обставин настала смерть людини: нещасний випадок, природна смерть, самогубство або кримінальний злочин – убивство. Далі тіло направляють на судово-медичну експертизу з постановою.

Судмедексперт оглядає тіло добу (максимум – дві), далі прокурор дозволяє або не дозволяє (як правило, дозволяє) забрати родичам тіло для поховання. Висновок експерта слідчий отримує через певний час», – пояснив Володимир Тимошко.

Також існує Наказ №6 Міністерства охорони здоров’я, який дозволяє проводити судово-медичним експертам саме дослідження, а не експертизи. За цим наказом фахівці мають право приймати тіла померлих за направленням, а не постановою. Тобто слідчий буде виписувати направлення, судово-медична експертиза приймає тіло, проводить дослідження та робить акт (не експертизу, адже її не призначав слідчий). Слідчий отримує цей акт, на основі якого прокурор може видати тіло родичам для поховання.

Керівник Кременчуцької прокуратури Руслан Кривоніс теж запевнив, що громадяни не відчують незручностей стосовно поховання померлих родичів: «Ми вже пропрацювали цю ситуацію із суддями районних судів Кременчука. Вони будуть максимально швидко призначати експертизи. А ми, у свою чергу, будемо максимально швидко звертатися до них із відповідними клопотаннями. Також досягнули домовленостей з експертними закладами, що на підставі направлень слідчих вони прийматимуть померлих громадян на зберігання. А проводитимуть експертизу після надходження відповідної ухвали слідчого суду. Також хочемо зазначити, що не в усіх випадках ми направляємо тіла на проведення експертизи. Тобто якщо, наприклад, людина похилого віку померла вдома природною смертю і жодних слідів тілесних ушкоджень на тілі не виявлено, то родичі просто можуть звернутися до лікаря, який виїжджає на адресу і надає довідку про смерть. Якщо ж на тілі померлого виявлені тілесні ушкодження, або померлий допенсійного віку, тоді будуть призначати експертизи. Але знову наголошую на тому, що суттєвих змін пересічні громадяни не відчують».

Призначення та проведення експертизи

Із 15 березня набули чинності ще одні зміни – слідчі експертизи можуть проводити лише за ухвалою суду і лише в державних установах. Як зазначив начальник слідчого управління області, це ще один чинник затягування процесу досудового розслідування.

Раніше слідчий призначав експертизи постановою. Як правило, їх проводили державні органи або ті установи, які він обирав. Сторона кримінального провадження мала право вплинути на цей процес – захисник міг подати клопотання про проведення експертизи в іншому органі (не в тому, який обрав слідчий).

За словами Володимира Тимошка, дуже рідко надходили скарги на дії слідчих із приводу експертиз. Але якщо сторона захисту бажала провести власну експертизу, то могла зробити це після ухвали клопотання. Узагалі, кількість експертиз дуже велика. Навіть у кримінальному провадженні щодо крадіжки призначають товарознавчу експертизу – для встановлення вартості викраденого майна.

«Будь-яке кримінальне провадження по вбивству – це мінімум до 10 експертиз, якщо воно не викликає труднощів у розслідуванні. Якщо ж під час розслідування виникають складнощі, то це більше сотні експертиз в одному кримінальному провадженні. Існує кримінальне провадження, яким я особисто займався – там кількість призначених експертиз переходить за 10 тисяч», – говорить Володимир Тимошко.

Тобто раніше всі експертизи проводили за постанови слідчого, а відтепер лише суд може винести таку постанову. Щоб потрапити до суду, потрібно надіслати клопотання, яке слідчий повинен спочатку погодити з прокурором. Коли клопотання надіслане, відбувається засідання, під час якого суд вирішує, чи задовольнити клопотання, а також задовольняє чи змінює перелік питань, які хоче з’ясувати слідчий, у клопотанні про проведення експертизи.

Нововведення під час обшуків

Було внесено зміни до порядку проведення обшуку (ст. 234, ст. 236 КПК України). Клопотання про обшук додатково повинні містити індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок зі вчиненим кримінальним правопорушенням, що унеможливлює вилучення будь-яких речей, документів, грошових коштів, засобів телефонного зв’язку правоохоронними органами.

Додатково слідчий у клопотанні повинен буде зазначити обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, орган досудового розслідування не може отримати у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей, відповідно до ч. 2 ст. 93 цього Кодексу або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати – за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів та документів, вилучених з обігу.

Слідчий суддя відмовлятиме у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор не доведе, що за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання і вилучення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування і встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте та сімейне життя особи.

Враховуючи, що розгляд клопотань про надання дозволу на обшук підлягає аудіофіксації, а з 2019 року – відеофіксації, під час судового розгляду сторона захисту завжди зможе довести, що під час надання дозволу на обшук суд достовірно не з’ясував, що втручання в особисте та сімейне життя особи було доцільним.

Також додатково встановлено, що у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий/прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядав слідчий суддя. Це позбавляє слідчого/прокурора права безпідставно подавати велику кількість ідентичних клопотань до суду, доки розгляд клопотання не потрапить до судді, який погодиться надати дозвіл.

Незалежно від стадії обшуку, слідчий/прокурор або інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити до місця його проведення захисника чи адвоката. Слідчий/прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий/прокурор зобов’язані допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката/представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом 3-х годин не перешкоджає проведенню обшуку. Перебіг і результати особистого обшуку підлягають обов’язковій фіксації у відповідному протоколі.
Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді обов’язково фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.
Додатково варто зазначити, що з 07.12.2017 року недопуск адвоката до обшуку тягне за собою недопустимість зібраних під час обшуку доказів.

Усі підрозділи органу досудового розслідування – в один суд

Кожен територіальний відділ поліції подає клопотання про забезпечення кримінального провадження до суду в межах свого фактичного територіального знаходження та, як правило, у відповідний районний суд, назва якого збігається з назвою району відповідного підрозділу (тобто Кременчуцьке відділення поліції ГУНП у Полтавській області до Автозаводського, Крюківського та Кременчуцького районних судів).

До набуття чинності змінами у ст. 132 КПК України було чітко встановлено, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді (тобто відсторонення від посади, тимчасовий доступ до речей та документів, арешт майна, запобіжні заходи) подають до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Із 16 березня 2018 року всі клопотання, які будуть подавати слідчі або прокурори в рамках кримінальних проваджень – обрання міри запобіжного заходу, ухвала про обшук, ухвала про доступ до речей та інші – розглядатиме лише той суд, на території якого зафіксована юридична адреса органу поліції. Така адреса в Полтавській області, як і в інших областях, є лише у Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

«Таким чином, слідчі з Кременчука, Лубен, Миргорода чи будь-якого іншого району в разі необхідності звернутися з клопотанням до суду в рамках забезпечення кримінального провадження повинні будуть звертатися лише до Октябрського районного суду Полтави. Як це буде проводитися технічно – продумано не було», – розповів Володимир Тимошко.

У прес-службі Октябрського районного суду Полтави повідомили, що у суді всього 10 слідчих суддів, які уповноважені розглядати подібні клопотання. За словами Володимира Тимошка, така кількість суддів не є достатньою для забезпечення своєчасного розгляду клопотань.
Керівник Кременчуцької прокуратури Руслан Кривоніс теж висловив занепокоєність такою ситуацією.

«Нас дуже турбують такі зміни, особливо це стосується обрання запобіжного заходу підозрюваним особам. Оскільки там є строки, які ніхто не повинен обмежувати. Тобто особи не можуть знаходитися без рішень судів під вартою або під наглядом правоохоронців».

Скасування повідомлення про підозру

Повідомити про підозру та у зв’язку з цим обрати запобіжний захід до особи – процес нескладний та завжди містить суб’єктивну думку слідчого/прокурора щодо обставин можливого вчинення особою того чи іншого злочину.
Згідно зі змінами, відтепер можна буде оскаржити повідомлення слідчого або прокурора про підозру після 1 місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або 2 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Такі нововведення надають новий інструментарій захисту підозрюваного від необґрунтованих підозр у вчиненні злочину. Звичайно, буде нова судова практика, яку творитиме сторона захисту, але це дає додаткові можливості ще на стадії досудового розслідування закінчити кримінальне провадження або побудувати позицію захисту в напрямку виправдування особи або пом’якшення кваліфікації дій особи шляхом скасування повідомлення про підозру в злочині, який інкримінують особі.

Нові строки досудового розслідування

Згідно із законодавством, на розгляд клопотання передбачено 5 діб. За словами начальника слідчого управління області, найефективнішими у роботі слідчого є перші 3 доби після скоєння злочину – це робота по гарячих слідах. Із новими змінами до КПК затягується процес розкриття злочинів по гарячих слідах.

Начальник відділу зв’язків із громадськістю ГУ НП у Полтавській області Юрій Сулаєв наголосив, що такими змінами до КПК законодавець більше врахував інтереси підозрюваних у кримінальних правопорушеннях, аніж інтереси постраждалих.

Відтепер регламентується, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

• 6 місяців – у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

• 12 місяців – у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

• 18 місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відтепер слідчий або прокурор будуть зобов’язані закрити кримінальне провадження у випадку, якщо закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Тобто з моменту набуття чинності вищевказаними нормами всі «фактові провадження» закриватимуть у зв’язку з відповідними строками.

Необхідно буде закривати кримінальні провадження, в межах яких нікому не повідомлено про підозру. Натомість періодично можуть активно проводити обшуки, не даючи можливості суб’єктам господарської діяльності нормально працювати. Адже до набуття чинності змінами строки обчислюються лише з дня повідомлення особі про підозру. Вся решта зазначена як «розумні строки».

Якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи, кримінальне провадження підлягає закриттю.

Такі зміни внесені для того, щоб невинні особи, щодо яких проводиться слідство, не перебували під арештом занадто довго, а слідчі не затягували справи. Проте чи врахована кількість «заплутаних» злочинів, які потребують більшого часу для розслідування?

«Новими змінами до КПК створені такі законодавчі умови, за яких робота правоохоронних органів практично паралізована», – зазначив начальник відділу зв’язків із громадськістю ГУ НП в Полтавській області Юрій Сулаєв.

15 березня Верховна Рада спробувала прийняти проект закону №7547, який міг би виправити недоліки щодо трьох основних позицій:

– слідчі повинні звертатися з клопотаннями про надання дозволу на обшук, арешт майна і про призначення експертизи до суду не за місцем знаходження свого органу досудового розслідування, а до суду в обласний центр;

– усі експертизи в усіх кримінальних провадженнях будуть призначатися не постановою слідчого, не за зверненням захисника, а слідчий повинен буде звертатися до суду;

– прибрати з тексту КПК положення, які роблять можливим оскарження повідомлення про підозру.

Але ця спроба виявилася провальною.

Тож що принесуть нам зміни до КПК України – невідомо. Однак сподіваємося, що покращиться процес проведення досудового розслідування та буде усунено можливість зловживання прогалинами КПК із боку органу досудового розслідування.

 

Все по темі: КПК України  нові закони 

Карта депутатів
Банер
Банер
Громадський бюджет
24 Квітня, 2018 Вівторок
23 Квітня, 2018 Понеділок
більше новин