Краєзнавчий музей: робота продовжується

Із 2008 року Кременчуцький краєзнавчий музей – триповерхова легенда, що захоплює погляд як мешканців міста, такі його гостей, перебуває на реконструкції. Сказати, що даний процес затягнувся – це нічого не сказати. Ремонт ніяк не можуть завершити. Скільки ще він триватиме і чи є якісь зрушення в роботі – поцікавився «Вісник».

 

Хранитель історії міста

Відкритий у 1975 році, Кременчуцький краєзнавчий музей є хранителем історії міста. У ньому понад 60 тисяч експонатів, бібліотечний фонд становить 7500 одиниць. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в Полтавській області. Та, на жаль, зараз усім цим експонатам та колекціям доводиться припадати пилом на самоті, будучи складеними до шафи чи завішеними тканинами, або ж «нудитися» в темному підвалі. Адже вже
10-й рік поспіль, із 2008 року, в музеї триває ремонт. Він ніяк не завершиться. Працівники музею, мешканці міста та його гості не можуть дочекатися, коли будівлю все ж таки відремонтують, експонати повернуться на свої законні місця і до музею можна буде завітати. Адже він навіть має власну легенду. І не звичайну, а проникливу історію кохання, коли двоє людей не мали можливості бути разом. Проте не можна сказати, що робота стоїть на місці. «Вісник» вирішив на власні очі побачити, чи є якість зрушення, та скільки ще, хоча б приблизно, триватиме реконструкція. А також посприяв, щоб кременчужани мали змогу подивитися на фотографіях, що ж саме там відбувається зараз.

Роботи – непочатий край

Минулого тижня «Вісник» побував у музеї, аби побачити, як тривають роботи з реконструкції. Своєрідну «екскурсію» по ньому провела директор музею Алла Гайшинська, погодившись показати, на якій так званій стадії зараз знаходиться ремонт. На кожному поверсі працювали робітники. Тож сказати, що робота стоїть на місці й там узагалі нічого не роблять, не можна. Хтось штукатурив стіни, хтось робив підвіконня, а інші – навіть вентиляцію до підвалу. Даний процес вдалося побачити навіть на власні очі. Алла Гайшинська зазначила, що не бачила такого раніше. Адже в підлозі зробили отвір у вигляді кола (доволі об’ємний). І на запитання директора робітники відповіли, що це буде вентиляція до підвалу. Загалом робота кипіла. Кожен мав свою справу.

У музеї вже замінили вікна. Проте підвіконня доводиться встановлювати нові, адже, за словами директора, щось було зроблено неправильно. Також з’явилися нові вхідні двері.
Проте варто зауважити, що роботи ще ой як багато. І навряд чи її можна буде завершити упродовж року. Як мінімум, знадобиться ще два. «У 2011 році ми думали, що він буде готовий через рік, – розповідає Алла Гайшинська. – У 2012-му – на наступний рік. А тепер уже важко щось говорити. Ніхто не називає дату завершення».

До того ж, зазначила директор, після його завершення ще рік доведеться приводити експонати до ладу та розставляти по місцях. Адже три поверхи – це не жарти. А експонатів дуже багато.
Також, за її словами, експонати, які залишилися в кімнаті, доводиться переставляти з місця на місце. Тобто з однієї кімнати – до іншої. Адже робота триває то там, то там. Тільки й устигають, що переставляти.

Алла Гайшинська навіть показала «Віснику» свій майбутній кабінет, в якому вже повністю змінено планування.

Головний принцип – хронологія

На запитання, чи залишиться все після ремонту так, як і було, у плані експонатів, чи кімнати будуть облаштовані по-новому, директор музею Алла Гайшинська відповіла, що вони будуть дотримуватися найголовнішого принципу – хронології. Тобто експонати розміщуватимуть від найдавнішого періоду і до сьогодення. Звісно, все не залишиться так, як було, щось зміниться.

Також вона зауважила, що в інших музеях тенденція зараз відрізняється. Хронологія у них відсутня. А експонати ставлять ті, які наявні. Проте в нашому музеї, говорить Алла Гайшинська, експонатів вистачає, щоб відобразити весь період. Тож ми будемо вибудовувати ланцюжок.

Стосовно того, що і як буде виглядати, то наразі працівники розробляють експозиційний план. Про те, які ж експонати можуть з’явитися і що буде нового – вони ще не думали, і про це поки що не може йтися. Адже до закінчення ремонту досить багато часу.

Трішки історії

Мабуть, усім кременчужанам добре відома історія про привида, який мешкає в даному музеї. Алла Гайшинська показала ту саму кімнату, в якій раніше жила дівчина Іларія, що зазнала нещасливого кохання. Адже мати хотіла віддати її заміж за нелюба. А вона на той час уже була таємно заручена із молодим офіцером-сербом Даміаном. Він служив у комендантському взводі Кременчука. Трагічна історія кохання навряд чи може залишити когось байдужим. Одного дня хлопцю сказали, що Іларія поїхала з міста зі своїм нареченим. Не витримавши такого удару, Даміан застрелився. А дівчина, дізнавшись про це, померла з горя. Відтоді з’явилися чутки, що по будинку блукає привид.

І в наші часи цьому є підтвердження. Адже навіть директор музею Алла Гайшинська бачила його на власні очі. Одного разу після завершення робочого дня вона проходила повз вітрину зі старовинним дзеркалом і побачила в ньому білу, напівпрозору жіночу постать. У напівтемному залі вже нікого не було, і з дзеркала на неї дивилося лагідне обличчя. Невдовзі примару довелося побачити й охоронцю, який залишився в музеї на чергування. Сьогодні уже є не менше п’яти людей, які бачили дівчину. Проте її поява не віщує нічого поганого. Навпаки, ті хто її бачив, незабаром одержували несподівану радісну звістку або вирішення особистих проблем. Зустрічали своє кохання та одружувалися.

Наразі її кімната порожня, і вже тривалий час «білу панночку» ніхто не бачив. Після того, як ремонт завершиться, кімнату повністю відновлять. Можливо, облаштують трішки по-новому, але суть залишиться та сама.

 

Все по темі: Краєзнавчий музей  музей 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
21 Липня, 2018 Субота
20 Липня, 2018 П’ятниця
більше новин