Що Поліграф Шаріков дозволяє жінкам, чому у нього з’явилася любов до кішок, секрет успішного знайомства з дівчиною – все це у інтерв’ю зі співаком

Відповіді на ці та багато інших запитань можна прочитати нижче.

«Вісник» писав уже вчора, що у п’ятницю на сцені Кременчуцького міського палацу відбувся концерт Поліграфа Шарікова, який виступав у Кременчуці вперше.

Перед концертом співак дав інтерв’ю кременчуцьким журналістам із ЗМІ, давши відповіді на різнобічні запитання.

Чому саме Поліграф Шаріков?

– Це доволі  «кічовий» проект,  стилізований. Виросло це все з караоке, з мого бажання і любові до нього. З 18 років я застільні пісні співаю, та ніхто цього не знав. Тому, коли люди чують як я «Мурку» співаю, чи «Циганочку» виконую, танцюю, тобто бачать мне в іншому амплуа, то дивуються,  що трапилось. Та насправді нічого не трапилося. Просто це ще одна моя грань,  і я захотів дати їй довершеності. З віком хочеться співати ці пісні. Тобто, не тільки реп, не тільки репом єдиним живе людина. І звісно в образі суворого репера ці пісні не можливо виконувати.  Якщо я виконую пісню Утьосова  «У Черного моря», як поліграф Шаріков, то як її може виконувати Серьога?

От мені прийшло в голову зробити проект Поліграф Шаріков. Чому Поліграф Шаріков? З Булгаковським персонажем це ніяк не пов’язано – просто звучить схоже. Адже той Шаріков був більш приземлений, він наполовину був собакою. А мій герой більш рафінований. Він знає мови, він улюбленець жінок, одягається гарно, любить виступати з оркестром. І він співає. Душевний, застільний, теплий. У назві проету заключена подвійність. З одного боку в слові «Поліграф» є слово граф, щось благородне. А також знаємо, що поліграфом називають «детектор брехні». Тож  значить чесний.  Шаріков – це двір однозначно, кличка собаки. Проста дворова, не дворянська, не благородна

А Поліграф Шаріков – і благородний, і народний. Я коли думав назву у мене були десятки варіантів, і складні. Наприклад, «Союз аквалангістів». Та перше в голову прийшло – Поліграф Шаріков. То я потім і  зупинився. Це ж не гурт, а персонаж.

Чи змінився глядач, коли Серьога став Поліграфом Шаріковим?

– Ні. Я ж в образі Поліграфа Шарікова співаю той же «Чорний бумер».  Реп, як музика буде і далі еволюціонувати. Вона зараз інша, більш техногенна, синтетична, більш жорстка. Тому, якщо копнути в мою творчість у найближчі декілька років, то можна зрозуміти, що реп Серьоги він взагалі інший став, він зовсім інший. І він не сумісний з тим, що робить Поліграф Шаріков.

Як ви ставитесь до кішок?

– Я дуже люблю кішок, дуже. А чому ви ставите це запитання?

Я просто читала Булгакова.

– Я вам скажу так, один час мене кішки дратували. Та я прожив рік із дівчиною в якої була бірманська кішка. Я настільки влюбився в ту кішку,  що коли розлучався з дівчиною, я не стільки сумував, що я з дівчиною не побачусь, а через те, що до слізь не хотів розлучатися з кішкою. Тому, що це розкішна тварина, яка неймовірно мудра, тепла, граційна, створююча тобі настрій, відчуваюча тебе повністю, заворожуюча. І ми з нею як одинаки. Адже, кішка сама по собі. І артист – творча людина, і він також сам по собі навіть, якщо навколо нього люди, все одно він в середині зберігає внутрішньо свободу. Тому, ми якось розуміємо одине одного, відчуваємо. Просто нестерпно з нею було розлучатися. Я дуже люблю кішок. Хоча своєї в мене не було ніколи. Тільки собаки. Проте зараз, якщоб я заводив тварину, це виключно була б кішка. А саме, бірманська кішка. До того ж, я дозволяв тій кішці все робити. Тобто, ранок починався з того, що я заварюю чай собі, а вона на моїй шиї, як воротнік лежить. Дозволяв їй все. І царапала мене, і кусала.

А жінкам ви багато чого дозволяєте?

– У мене з віком змінилось ставлення до жінок, особливо до молодих. Все ж таки жінки по-старше – наше все. Молоді  дуже розбалувані, дуже амбіційні,  десь невиховані,  аморальні. Напевне, у тому  не провина молодих жінок, в тому, що так виходить, а провина суспільства. Воно еволюціонувало. І роль жінки переглядається постійно. Тобто, жінка перетворюється в хижачку,  яка заради накопичення матеріальних, а не для того, щоб працевлаштуватися якось правильно, місце під сонцем собі завоювати в суспільстві. Вона йде на все. У моїх очах це злочин природи. Тобто воне переступає природні закони. Жінка повинна бути поруч з чоловіком , гармонізувати середовище біля нього, повинна бути матір’ю, вогнищем кохання і гармонії. Те, що ми маємо зараз – це просто консумент, тобто споживаючі жінки, які виховані в епоху споживання, в духі споживання. Силіковані груди, силіконова попа, вони всі не справжні. Тож моє ставлення до жінок дуже сильно змінилося. Я припинив їх розглядати як довготривалих партнерів.

У чому секрет успішного знайомства з жінкою?

– Іноді це випадок. Іноді просто відключаєш будь-який страх. Відразу уяви,  що вона тебе пошле.  Тоді ти не засмутися, не будеш відчувати страху коли будеш з наю розмовляти. І це дасть тобі шанс бути вільним. І Будучи вільним в розмовах, подачі,  матимеш можливість її завоювати. Та взагалі це все, що я сказав ти можеш зачеркнути і розтерти на 99. Адже як будуть «бабки»,  то можна познайомитися з будь-якою дівчиною. Вони люблять подарунки, увагу. Тож найкраще буде,  якщо ти відвезеш її в Париж, відразу купиш їй «Мерседес», квартиру. І повір, вона тобі не відкаже. А якщо ні, пиши вірші тоді, добивайся.

Який самий найнезвичайніший подарунок робили жінці?

– Я робив подарунки відчайдушні. Наприклад на останні гроші купляв, в борги залазив і купляв коханій дівчині автівку. Я не задумуючись стрибав в глибину атракціона «Американські гірки», тому що вітром здуло кепку з неї, її улюблену. І мене потім штрафували. Я не задумуючись виносив людині челость. Просто так, тому що людина подивилася на мою дівчину. Я дуже непередбачуваний і гарячий.

Які незвичні подарунки ви отримували?

– Я не вмію отримувати подарунки. На концертах іграшки дарують, вірші іноді пишуть. Все звичайне. Не було чогось незвичного.  Мати моїх дітей подарувала зірку одного разу. Тобто, була зірка на небі названа спеціально моїм ім’ям. Вона купила сертифікат. Це було класно. Проте – давно.  

Яке ваше відношення до екстріму?

– Мій екстрим –  моє життя. Уявіть собі, в мне в грудні було 7 літаків в день. Я жив на три країни, на три різних проекта. Ось це – екстрим. Це набагато більше фізичне навантаження, чим підти покататися на гірських лижах. Хоча я катаюся лижах на слідоксах, коли є час. Тобто, я нормально відношусь до екстриму.

В яких телепроектах берете участь? 

– Тільки зняв передачу в Росії «Зважені і щасливі», я там був експертом зі схуднення.

– І як схудли, нормально?

– Дуже добре. Я взяв хлопця, вагою 250 кг, який був самий важкий за всю історію проекту. І  врятував його від смерті. На скільки схуднув не скажу, тому, що шоу ще в ефірі.

Зараз відзнявся в кулінарних програмах на каналі М1. Там разом з румунським кухарем розповідаємо людям,  як правильно харчуватися,  як робити шкідливу їжу корисною. Проект триватиме до вересня.

– До цього проекту вміли готувати?

– Так звісно. Можливо, не так вишукано. Тому що я собі готую завжди дуже просто. Я готую за 20 хв на весь день. У судочках це все ношу. Я дуже не вибагливий в їжі.

Що ви можете побажати кременчужанам?

– Я бажаю кременчужанам насолоджуватися життям в затишному місті,  використовуючи кожну хвилину на те,  щоб бути щасливими по-своєму. Тому, що це найголовніше. Найголовніше завдання кожного. Не важливо хто ми, де ми, і чим займаємося, якщо ми щасливі, то життя проходить не дарма. Якщо – не щасливі,  то треба щось змінювати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Все по темі: інтревю  Кременчук  Поліграф Шаріков 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
21 Жовтня, 2018 Неділя
20 Жовтня, 2018 Субота
19 Жовтня, 2018 П’ятниця
більше новин