Утеплити оселю і не порушити закон

Тарифи на енергоресурси постійно зростають. Тому платити за тепло стає дедалі дорожче. Натомість державні програми енергоощадних технологій застосовують доволі кволо. Тож кременчужани почали самотужки впроваджувати енергоефективні заходи. А саме – утеплювати зовнішні стіни окремих квартир. У народі це прозвали «клаптиковим» утепленням. «Вісник Кременчука» спробував розібратися, наскільки воно ефективне і законне.

Можна, якщо обережно

Найчастіше кременчужани не запитують згоди сусідів, аби утеплитися. І не підозрюють, що таким чином порушують закон. В УЖКГ говорять, що згідно зі статтею 382 Цивільного кодексу України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», всі носійні конструкції є майном спільної власності. Тож власник окремої квартири не має права самовільно робити будь-що, у тому числі утеплювати стіни зовні.

Хоча на практиці виходить інакше. У Кременчуці, напевно, немає багатоповерхівки, де б не було «клаптикового» утеплення. Цей бізнес наразі процвітає. Тому що фірмам, які здійснюють утеплення, жодних дозволів в органах влади чи комунальних установах брати не потрібно. З документів їм необхідні лише дозволи від інших співвласників багатоквартирних будинків. Проте підприємці-утеплювачі їх не вимагають.

У той же час ті, хто самовільно утеплює стіни своїх квартир зовні, порушують будівельні норми, державні стандарти, зокрема цілісність (завершеність) фасаду багатоквартирного житлового будинку. Архітектурне обличчя міста спотворюється.

За такі самочинні дії для власників квартир та організацій, які виконують ці будівельні роботи, передбачається адміністративна, навіть кримінальна відповідальність. І влада повинна стежити за дотриманням цих норм закону. Утім, у мерії розуміють і нинішнє становище кременчужан. Самостійно утеплюючи стіни будинків, вони не лише собі допомагають, а й економлять енергоресурси, за які потрібно платити з міського бюджету. Це взаємовигідний процес. Тож наразі влада «закриває очі» на такі порушення. Однак це не означає, що колись про них не згадають. І у таких мешканців не виникнуть юридичні проблеми. Єдине, що втішає: масовість даного явища може бути захистом для порушників.

Конфліктність ситуації

Нещодавно в одній із багатоповерхівок на вулиці 1905 року виник конфлікт. Причиною стало утеплення квартири. Її власниця говорить, що сусіди начебто й не були проти цього. Але коли почався монтаж пінопласту, мешканка верхнього поверху почала не просто заперечувати, а збивати утеплення палицею. Так, що мало не позбивала верхолазів, які виконували роботи. Обидві сторони конфлікту викликали поліцію. Сусідка зверху висловила претензії, що плити утеплення на 25 сантиметрів заходять на стіну її квартири, а вона категорично проти. Мовляв, від цього в її оселі стане вогко, з‘явиться пліснява з усіма наслідками.

Власниця нижньої квартири запевняє, що підняти плити утеплення вище своєї стелі примусили діри між панелями. І якщо їх не закрити, вода затікатиме не лише до її оселі, а й до сусідки зверху. І сенсу утеплюватися взагалі немає. Якщо ж у верхній квартирі стіни дійсно стануть вологими, тоді вона у добровільному порядку погоджується компенсувати збитки.

Її опонентка наполягає, що шпарини між панелями повинен залатати ЖЕД. А утеплення все одно не має заходити вище. Хоча ЖЕД не робив цього з часу, відколи будинок здали в експлуатацію. І, схоже, не збирається робити.

Словом, суперечка зайшла у глухий кут. Правоохоронці послухали заявників і порекомендували їм з’ясувати відносини в суді. А оскільки в даному випадку кримінал не простежується, розбиратися в такому конфлікті – не їхня компетенція. І поїхали собі.

Випадки претензій у судовому порядку до громадян, які самовільно утеплили свої квартири зовні, наразі не відомі. Але навіть якщо уявити такий собі судовий позов «не утепленого» позивача до «утепленого» – це буде дороге задоволення через вартість судової експертизи, говорять юристи. І не факт, що в результаті будуть отримані беззаперечні докази того, що проблеми всередині не утеплених квартир з’явилися саме через власників утеплених помешкань.

Якщо ж у суді буде доведено, що через «клаптикове» утеплення сусіду завдано збитків, він має право на їхнє відшкодування і вимагати приведення спільних конструкцій у належний попередній стан. Тобто поздирати пінопласт.
Юристи підкреслюють, оскільки «клаптикові утеплювачі» не мають на руках дозволів від співвласників багатоквартирних будинків, у майбутньому «латки» на стінах буде легко знести в судовому порядку. Але це імовірна перспектива майбутнього.

Чим загрожує «клаптикове» утеплення

Думки з цього приводу розділилися. У мерії Кременчука наразі не вбачають великих проблем у тому, що багатоповерхівки прикрасилися різнокольоровими «латками» індивідуальних утеплень. Однак, на думку окремих фахівців, «клаптикове» утеплення є міною сповільненої дії. За кілька років із початку такого сусідства люди отримають зіпсовані ремонти, підвищену вологість, цвіль та тріщини у стінах.

Керівник управління житлово-комунального господарства міста Іван Москалик зазначає, що «клаптикове» утеплення погано впливає на будинок. На стику утеплених і не утеплених стін виникає так звана точка роси. Це місце, де накопичується конденсат через чергування «холодних» і «теплих» зон. Із часом таке сусідство призведе до появи грибка у квартирах «не утеплених» мешканців, а також до поступового руйнування капітальних стін. Упродовж якого часу стануть помітні тріщини – залежить від температурних режимів у будівлі та зовнішньої температури.

Крім того, власник такої енергомодернізованої оселі не зекономить, адже продовжуватиме платити, як і раніше. Єдина перевага в тому, що у квартирі краще зберігатиметься тепло. Але можливо, цей аргумент переважає усі інші.
Та згодом мешканцям таки доведеться модернізувати будинок належним чином. Аби всім добре жилося, утеплювати необхідно всі стіни.

Утеплюватися разом – вигідніше і безпечніше

Насамперед, утеплення всього будинку не є порушенням законодавства. Не спотворюється цілісний архітектурний ансамбль будівель. Якщо утеплювати разом увесь будинок, виконавець робіт зобов’язаний встановити протипожежні міжповерхові пояси, які запобігають швидкому поширенню вогню. Ці заходи безпеки можуть врятувати життя і зменшити пошкодження квартир. За «клаптикового» утеплення такі протипожежні пояси навряд чи монтують. До того ж утеплювати разом дешевше. Якщо проводити термомодернізацію усім будинком (для ОСББ), можна зекономити до 70%. Усе – завдяки програмі «теплих кредитів», запровадженій Урядом. Держава передбачає відшкодування до 40% витрат. Місцева влада теж долучається до цієї програми і відшкодовує певну частину відсотків за кредитом. І це не на словах. У Кременчуці такі приклади вже є, зокрема на Молодіжному. В одному з будинків на вулиці Тараса Бульби компенсували майже 70% «теплого кредиту» на встановлення індивідуального теплового пункту. Але це завдяки тому, що в будинку близько 60% мешканців отримують субсидії. Без них компенсація була б меншою.

Все по темі: конфлікт  ОСББ  утеплення 

Карта депутатів
Банер Кобзов
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
18 Червня, 2018 Понеділок
17 Червня, 2018 Неділя
16 Червня, 2018 Субота
більше новин