Вакцинувати чи не вакцинувати?

Що страшніше – захворіти, тому що не вакцинувався, боротися з наслідками щеплення чи навіть із самим захворюванням? Чому замість безкоштовної «індійської» вакцини дехто з кременчужан замовляє і самостійно оплачує «бельгійську» чи «французьку»? Та чи дає вона 100-відсотковий захист?

У травні у Кременчуці дитина захворіла на «свинку» (епідемічний паротит). Про це повідомила кременчуцький позаштатний епідеміолог Лариса Коровіна. Сприйнятливість до цієї хвороби становить близько 50-60%. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом. Тобто 50-60% осіб, які контактували з цією дитиною в навчально-виховному закладі, на вулиці, у громадському транспорті, можуть захворіти. Звичайно, якщо не щеплені проти «свинки» та не хворіли на неї раніше.

Цього року у Кременчуці також фіксували кір. Його теж можна попередити за допомогою вакцинації. Масштаби захворювання на кір в Україні взагалі шокують. За даними всеукраїнських ЗМІ, з початку 2018 року захворіло вже більше 9 000 людей. До кору в Україні фіксували спалахи і поодинокі випадки захворювання на поліомієліт і кашлюк. Їх також можна попередити завдяки вакцинації.

А тепер лікарі з острахом чекають на можливу дифтерію. Адже рівень вакцинації проти неї, у тому числі за деякими віковими групами у Кременчуці, надзвичайно низький.
Причиною уникнення вакцинації нерідко стають страхи. Міфи, про які чули або читали. Чи така страшна вакцинація, «як її малюють» – про це «Вісник» дізнавався у лікаря-імунолога Кременчуцької міської дитячої лікарні Олена Мельник.

Чи можуть бути наслідки?

Так, наслідки від введення вакцини можуть бути. Ще й різні. Це місцева та загальна реакції. А також ускладнення. «Місцеві та загальні реакції – це нормальна реакція організму, коли формується імунна відповідь. – пояснює Олена Мельник. – До місцевих належать почервоніння, набряк, затвердіння, хворобливі відчуття у місці введення вакцини. Симптоми виникають протягом 48-72 годин після щеплення. Проте зазвичай вони минають упродовж 3-4 днів і не вимагають додаткового лікування. Загальна реакція – це підвищення температури тіла та загальний неспокій дитини. Така реакція минає упродовж 2-3 діб. У такому разі дають жарознижувальні препарати у вікових дозуваннях і спостерігають за станом дитини. Ускладнення після щеплень бувають украй рідко (1 випадок на 1 мільйон щеплень). Це анафілактичний шок або токсична аритема, або набряк Квінке. Передбачити таку реакцію неможливо. Перше введення антигену – і тут же на голці виникає ця реакція». Така реакція відбувається миттєво. Саме на її випадок вакцинацію проводять у спеціальних кабінетах щеплень, із необхідними медикаментами для надання першої медичної допомоги, пояснює лікар. Проте ні упродовж її професійного стажу, ні у пацієнтів її знайомих колег таких реакцій під час введення вакцини не траплялося.

«У нас з’явився кашель на другий день», «Ми захворіли на третій день» – це не реакція на введення вакцини, пояснює лікар. Швидше за все, це просто співпадіння симптомів іншого захворювання у післявакцинальному періоді.
У будь-якому випадку, якщо є побічна реакція на вакцину – проводиться розслідування зі встановлення вірогідного зв’язку щеплення та захворювання. «Одного разу в мене був випадок, коли дитина лежала у стаціонарі з діареєю, високою температурою. Перед цим їй вводили оральну поліомієлітну вакцину. Коли зібрали анамнез, то виявилося, що хлопчик пив сирі яйця, і у нього була харчова токсикоінфекція. А спершу пов’язали з вакцинацією», –пояснює Олена Мельник.

Вакцинація і аутизм

«Цього зв’язку, однозначно, немає. Таку версію запропонував у 1998 році вчений із Великобританії Ендрю Вейкфілд. Але
у подальшому його задум викрили – це дослідження було сфабриковане. Даного лікаря навіть позбавили ліцензії. Проте ця легенда ходить уже десятиліттями. Хоча провели вже більше 10 клінічних досліджень, де цей факт був спростований (за припущенням ученого, нібито щеплення проти кору, паротиту, краснухи викликає аутизм), –
пояснює лікар-імунолог.

Кого захищає щеплення

Вакцинація – це ще не 100% захисту від хвороби. «На різні вакцини є різний процент формування правильної імунної відповіді. У середньому – близько 90%», – пояснює Олена Мельник. Тобто організм деяких людей може вчасно не відповісти на вакцинацію. Наприклад, якщо не був дотриманий графік введення вакцини.

Можна перевірити, чи сформувалася у людини імунна відповідь на вакцину. Наприклад, на вакцину проти кору можна здати імуноглобулін G до кору. Якщо антитіла є – людина захищена. Якщо немає – потрібно щеплюватися.
«Якщо ви не знаєте, чи вакцинували вас у дитинстві проти кору – краще зробити одну вакцинацію або дві з інтервалом у місяць. Вакцину КПК («Пріорікс», Бельгія) можна придбати в аптеці за рецептом лікаря», – дає імунолог ще одну пораду вже дорослим кременчужанам.

Вакцинація важлива не лише для тієї людини, якій її роблять. А й для тих, хто її оточує. «Якщо у нас правильно сформований колективний імунітет – вакцинована велика кількість людей (більше 98%) – ті люди, які не відповіли на вакцину, або ті, кому вона протипоказана – захищені. Тому що хвороба не циркулює, немає спалахів», – пояснює Олена Мельник.

Саме тому в різних країнах світу існують серйозні обмеження для невакцинованих. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки, Великобританії, Бельгії, Естонії не щеплені діти не можуть ходи до школи і дитячого садочка. В Австралії без вакцинації немає соціальної допомоги на дитину. Існують глобальні стратегії, коли країни не приймають до себе на постійне місце проживання, якщо у людини немає відповідних щеплень. «Як тільки в українців виникає бажання емігрувати, вони без зволікань роблять щеплення», – ділиться досвідом фахівець.

А ось у самій Україні рівень вакцинації, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я і Дитячого фонду ООН, подібний до ситуації у Нігерії, Південному Судані та Сомалі. При цьому на фоні спалахів захворювання на кір, у порівнянні з 2016 роком, у 2017-му в Україні рівень вакцинації проти цієї хвороби зріс удвічі.

Можна, рекомендовано, заборонено

Є ті, кому щеплення дійсно робити не можна.
Це люди, у яких спостерігалась тяжка алергічна реакція на попереднє щеплення. Також вакцину не роблять під час загострення хронічного захворювання (наприклад, бронхіальної астми) чи на момент гострого захворювання. А також ті, хто приймає препарати, які пригнічують імунну систему (наприклад, при ревматоїдному артриті, лейкозі).

Живими вакцинами не щеплюють хворих на СНІД та важкі вроджені імунодефіцити. Також живі вакцини не вводять вагітним, але за необхідності вакцинують інактивованими вакцинами проти грипу, дифтерії та правцю. Адже саме вагітні жінки, як і діти, потребують додаткового захисту.
Є батьки, які вважають за краще не вакцинувати своїх дітей, яким ще не виповнився рік. «Більшість вакцин ми вводимо для того, щоб убезпечити саме маленьких дітей. Тому що, наприклад, гепатит В, якщо дитина хворіє упродовж першого року життя, частіше переходить у хронічну форму, набагато складніше лікується у маленьких дітей і частіше викликає розвиток раку печінки, – пояснює лікар-імунолог. – Або та ж вакцина проти туберкульозу. Ми вводимо її протягом першого тижня життя дитини. Так убезпечуємо безпосередньо маленьких дітей, які важко переносять інфекцію, у яких виникає більше ускладнень. Тому чим раніше ми почнемо вакцинувати, тим раніше створимо захист для дитини. Причому це буде більш ефективна вакцинація». До того ж якщо робити щеплення у старшому віці – частіше виникають реакції.

Крім вакцин, які входять у Календар профілактичних щеплень в Україні, є ще й рекомендовані. «Наприклад, вакцина поти ротавірусної інфекції. Діареї, пов’язані з ротавірусом у діток до одного року – це бич. Я вважаю, що вона має бути у вакцинальному календарі. Але оскільки Україна – не найбагатша країна, вона не може собі це дозволити. Свідомі батьки замовляють цю вакцину. І з двомісячного до шестимісячного віку вводять її двічі. Є вакцина проти вірусу папіломоматозу людини. Це онкогенний вірус, він викликає рак шийки матки у жінок. У більшості європейських країн є така вакцина, і нею щеплюють дівчат із 9-річного віку. Якщо у когось є спадкова схильність, хворіла мама або бабуся – краще вакцинуватися».

У Кременчуці відповідно до Календаря щеплень наразі наявні всі вакцини. Усі вони БЕЗКОШТОВНІ. «Але є певні нюанси. Наприклад, вакцина від кашлюку, дифтерії, правцю у нас цільноклітинна. Ще батьки називають її «індійською». За рахунок того, що цільноклітинна – вона формує більш стійкий імунітет, але частіше дає реакцію. Якщо батьки хочуть вакцинуватися ацелюлярними вакцинами, наприклад, бельгійського, французького виробництва, вони замовляють їх в аптечній мережі та купують. У плані якості жодної різниці між ними немає, обидві є ефективні та безпечні. Вони дещо різні за складом і дією», – пояснює Олена Мельник.

 

Все по темі: вакцинація  щеплення 

Карта транспорту
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Posted by Я Люблю Кременчук on Wednesday, May 9, 2018
Громадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин