Що робити зі сміттям у Кременчуці?

Деївського звалища для побутових відходів кременчужанам вистачить ще років на 15-20. А потім буде потрібна санація полігону (комплекс заходів з очищення природного середовища). У той же час звалище дедалі більше негативно впливає на навколишнє середовище. Про те, як цю проблему розв’язати, говорили на засіданні робочої групи з вирішення проблеми побутових відходів у Кременчуці.

Необхідний сміттєпереробний комплекс

У Кременчуці ще з 2009 року було започатковано систему роздільного збору й сортування побутових відходів. Між іншим, ми були одними з перших в Україні, хто це зробив. У місті розставили контейнери для кожного виду залишків. А це близько 200 майданчиків з окремими контейнерами для скла, паперу, пластику та інших відходів. Але наразі система працює недосконало, говорять посадовці. Культура кременчужан щодо сортування побутового сміття, м’яко кажучи, шкутильгає.

Тому роздільний збір відходів вийшов не таким, як у Європі, а в гіршому його прояві. Переважна більшість кременчужан не займається сортуванням. До того ж у підприємства, яке обслуговує населення, немає відповідних потужностей для якісної обробки побутових відходів. Щоб не лише витрачатися на цьому, а й заробляти на тій же макулатурі чи пластику. «Тож наразі потрібен сучасний сміттєпереробний комплекс», – говорить керівник відділу екологічної безпеки мерії Олексій Федюн. Однак це досить витратна ідея. Будівництво такого комплексу потребує не одного мільйону. І не в гривнях, а в євро. Звісно, у міському бюджеті таких коштів немає.

Залучити кошти міжнародного банку?

Керівник Департаменту ЖКГ Іван Москалик презентував своє бачення майбутнього Кременчука у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Він запропонував побудувати на Деївському сміттєзвалищі установку для спалювання органічних залишків, котельню та потужності для виробництва екокомпосту з органічних залишків. А задля реалізації ідеї – залучити кошти міжнародного банку. Потрібно близько 6-12 мільйонів євро (180-360 мільйонів гривень).

За словами Івана Москалика, до Кременчука вже тричі приїздили експерти з Європи й погодилися з тими заходами, які пропонує Департамент ЖКГ міста. Кошти потрібні не лише для сміттєпереробного комплексу, а й для нових контейнерів та машин, якими вивозитимуть сміття. Техніка, яку зараз використовує КАТП-1628 вже вичерпала свій ресурс і потребує оновлення.

Можливо спочатку встановити сміттєсортувальну лінію?

«Переробний комплекс це добре. Але, можливо, не потрібно знову залазити в борги до міжнародного банку з черговим кредитом», – говорить депутат Оксана Піддубна. На її думку, наразі достатньо буде просто звести сміттєсортувальну лінію, на яку вистачить коштів і з міського бюджету.

До того ж облаштування сміттєпереробного комплексу має супроводжуватися підвищенням тарифу на вивезення сміття для споживачів. «У Європі це коштує не 22 гривні з людини на місяць, а 20-30 євро», – повідомляє Іван Москалик.

Сміттєсортувальна лінія коштує на порядок дешевше. І в Україні є пристойні пропозиції такого обладнання вітчизняного виробництва. Але для того, щоб воно приносило користь, його потрібно максимально завантажувати сировиною. А в нас із цим проблеми. Не все, що викидають люди на смітник, потрапляє до звалища. Виявляється, сортувальний процес у Кременчуці вже давно налагодили. Щоправда, неофіційно – все, що можна продати, зі смітників тягнуть безхатьки. Це і макулатура, і пластик, й інші потрібні їм речі.

Дмитро Кавунник: бомжів треба саджати за крадіжки
Депутат міськради Дмитро Кавунник запропонував боротися з тим, як бомжі розтягують ліквідні товари зі смітника, радикальним способом. Карати їх згідно з законом, адже, на його думку, сміття – це власність міста.
«Для них немає нічого неможливого. Вони відкривають будь-який контейнер і тягнуть усе, що можна. Причому починають з 4-ої ранку. Завантажують все на велосипеди величезними пакунками і везуть на свою «базу». А потім повертаються і знову навантажують велосипеди.

Щонайменше дві третини того, на чому можна заробити комунальному підприємству, зникає. Папір витягають увесь, бо його можна здати та заробити швидкі гроші. Але ж це наші гроші. Вони просто крадуть їх у нас, – говорить депутат. – Тож, якщо ми плануємо за міські кошти будувати сміттєпереробний комплекс, треба припинити крадіжки. А тариф на вивезення сміття треба підіймати тоді, коли підвищиться рівень життя громадян».

На думку депутата, бомжі також не стимулюють споживачів до роздільного збору сміття. «Люди думають, навіщо сортувати відходи за видами, коли це зроблять безхатьки біля контейнерів», – зазначає Кавунник.
Дмитро Кавунник запропонував розвивати концепцію занурених контейнерів (сховати під землю). Таким чином буцімто можна убезпечити відходи від зазіхань на них безхатьків.

Сміття – це власність міста. За всіма ознаками воно є власністю споживачів, які витрачали на нього свої кошти. А місту вони платять за утилізацію. Так що, швидше за все, тут закинути безхатькам комунальне підприємство нічого не може. Очевидно могли б пред’явити споживачі, які викидають сміття. Але навіщо це їм потрібно? Так що бомжі можуть почуватися у безпеці. А з іншого боку, можливо, їм буде й краще, коли їх саджатимуть. Адже у в’язниці годують безкоштовно і не треба по смітниках нишпорити, заробляючи на життя…

Науковці проти спалювання відходів

Науковці, яких запросили на засідання робочої групи з вирішення проблеми побутових відходів, критично поставилися до такого методу утилізації, як спалювання відходів. Вони запевняють, що спалювання органічних залишків зашкодить навколишньому середовищу більше, ніж коли не робити цього. Адже в атмосферу потрапить неймовірна кількість шкідливих продуктів згоряння. В Європі вже відмовляються від цього. А до нас це доходить занадто повільно, як на периферію.

Тож комісія вирішила вивчити усі можливі способи утилізації твердих побутових відходів. Наприклад – плазмове перероблення із застосуванням високотемпературного піролізу. У такому технологічному процесі використовується температура плавлення набагато вища, ніж у будь-якій печі для плавлення шлаку. Таким чином, на виході буде отримано засклений продукт, абсолютно нешкідливий, а головне, він не вимагає подальших витрат на знешкодження або спеціальне поховання.

Вивчать також комерційну пропозицію щодо будівництва сміттєсортувальної лінії від різних виробників.

Почати з маленького

Поки комісія розмірковує про високі технології, людям в окремих районах просто немає куди викидати відходи. Адже сміттєвими баками забезпечена лише багатоповерхова забудова міста, а приватний сектор досі «відпочиває». Тож доречно було б розпочати з найменшого – дати людям можливість цивілізованого складування сміття. А так, доки воно у пакетах чекає на машину для вивезення біля кожного подвір’я, собаки можуть швидше «відсортувати» вміст цих пакетів і рознести непотріб по окрузі.

Все по темі: Деївське звалище  сміття 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет