Реконструкція або знесення. Як в Україні вирішуватимуть проблему старих будинків

Реконструкція застарілого житла в Україні може початися за три-чотири роки. Для цього необхідно прийняти новий закон. У Мінрегіоні уже практично завершили роботу над цим документом, розповів заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе. 

Про це – у сюжеті Радіо НВ.

Можливе знесення або будівництво нового житла. Другий варіант –  їхня реконструкція із заміною зношених інженерних система та можливою надбудовою додаткових поверхів. Щодо першого варіанту – знесення “хрущовок” – поки що ведуться дискусії щодо того, скільки мешканців повинно дати на це згоду, щоб розпочали їхнє переселення.

Переселення

Однак вже є бачення того, що спочатку інвестор зводить новий будинок, переселяє колишніх мешканців туди, а тільки потім йому дозволяють зносити застаріле житло. Також є ідея, щоб місцева влада ухвалювала остаточне рішення щодо певної компенсації у відсотках для мешканців “хрущовок”.

Тобто, люди отримуватимуть квартири площею на 10-20% більше, аніж у їхній колишній оселі. Окрім того, реконструювати або зносити “хрущовки” будуть цілими мікрорайонами, а не окремими будинками.

Люди отримають квартири площею на 10-20% більше, аніж у їхній колишній оселі

Замовниками реконструкції буде місцева влада, яка й контролюватиме процес будівництва. За словами Парцхаладзе, державних коштів для цього не вистачить, тому долучатимуть інвесторів.

Парцхаладзе додав, що економічно вигідно для будівельних компаній зносити квартали “хрущовок” тільки в тих районах, де вартість квадратного метра житла стартує від 1,5 тис. доларів, тому поки що подібну програму можна запускати у Києві, Одесі та ще кількох містах-мільйониках, до того ж не в усіх районах цих міст.

Історія “хрущовок”

У 1950-х роках в Радянському Союзі почали активно будувати типові блокові, панельні і цегляні будинки, так звані “хрущовки”. Ця практика поширилася і на країни Варшавського договору, в тому числі Угорщину, Польщу, Румунію. Найбільше таких будинків зводили у Німецькій Демократичній Республіці – протягом кількох десятків років тільки в Східному Берліні звели панельні будинки більш ніж на 250 тис. квартир.

Всього у Східній Німеччині реконструювали 2 млн квартир – приблизно 22 тис. будинків. У Берліні модернізували 60% панельних будинків, частково- ще чверть. Усі роботи по реконструкції провели без відселення мешканців. Такі панельні житлові комплекси ремонтують, укріплюють і майже завжди надають їм новий вид.

Брати участь у проекті може лише будинок, де “за” проголосували усі мешканці

У 2010 році проект по перебудівництву старих панельних будинків у Гале отримав премію на міжнародній виставці як кращий приклад оновлення міст у землях Саксонія-Ангальт. У ще одному німецькому місті “хрущовки” зменшили у розмірах. Замість 11 під’їздів залишилося тільки 6. Зі старих стандартних планувань квартир зроблено тільки 18 різних варіантів, 5 апартаментів у мезоніні і квартири на першому рівні з власним садом.

У Москві вже протягом багатьох років проходить програма щодо знесення “хрущовок”. Чиновники прописали конкретні правила переселення. Зокрема, брати участь у проекті може лише будинок, де “за” проголосували усі мешканці. Можна також вийти з проекту. Але щоб бажаючих вийти не було, переселення мешканців з “хрущовок” у квартири з такою ж кількістю кімнат, але більшою площею. Окрім того, нові квартири будуть з більш просторими кухнями та більшими ванними.

Утеплення та модернізація

За існуючим законодавством, на проведення реконструкції застарілого житла потрібна згода усіх мешканців. Це дуже гальмує процес та відвертає бізнес від участі в подібних проектах, розповів виконавчий директор Конфедерації будівельників України Віталій Грусевич.

За його словами, слід спиратися на досвід інших країн, де для цього необхідна згода переважною більшості жителів подібних будівель. Крім того, зараз в країні за державні та міжнародні кошти утеплюють будинки та проводять повну теплову модернізацію старих “хрущовок” і панельних будівель.

В Україні відсутній резервний житловий фонд, куди б могли переселити людей

Часто й мешканці вкладають частину власних коштів у це, а також ремонт своїх квартир після таких робіт. Тому вони здебільшого будуть проти проектів з повного знесення кварталів із застарілим житлом. Також в Україні відсутній резервний житловий фонд, куди б могли переселити людей, поки вони чекатимуть на закінчення реконструкціїї будинків чи зведення нових осель.

“Більшість житлового фонду побудовано до 1990 року, тобто ці будинки прослугували більше 40 років, потребують реконструкції, термомодеренізації, а у багатьох випадках – знесенні. Тому що якщо ми кажемо про панельне будівництво, то там зв’язки з часом та від природних явищ втрачають міцність і надійність. Будинки відновити – це дуже складно. Дуже дорогі технології”, – зазначив Грусевич.

У Києві нараховується понад 3 тис. об’єктів – переважно “хрущовок” і “сталінок” –  які необхідно реконструювати.

Все по темі: будинки  старі 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Posted by Я Люблю Кременчук on Wednesday, May 9, 2018
Громадський бюджет
16 Серпня, 2018 Четвер
15 Серпня, 2018 Середа
14 Серпня, 2018 Вівторок
більше новин