Починати завжди важко

Як це, не опускаючи рук, іти до своєї мети? Незважаючи на всі перешкоди та можливі невдачі. А найголовніше – робити це не заради себе, а заради інших, не маючи з цього жодної вигоди. З нуля створити організацію, що буде допомагати людям, які так цього потребують. Робити життя інших набагато кращим. А також слугувати розрадою та своєрідним віконцем у світ – цього тижня розповість «Вісник».

Творити добро підвладно не кожному. Лише люди з великим серцем на це здатні. А особливо, коли з цього добра ти не маєш узагалі жодної вигоди. Єдине – це те, що ти бачиш, як робиш життя іншого хоча б трішечки кращим. Напевно, це найкраще відчуття, яке можна пізнати. Розуміти, що завдяки тобі люди посміхаються. У сучасному світі існує досить багато різноманітних благодійних організацій, і всі вони покликані допомагати тим, хто так цього потребує. Діткам, яким необхідна термінова операція, малозабезпеченим сім’ям, переселенцям… Та «Вісник» розповість про організацію під назвою ГО «На крилах надії України». Організацію, яка і справді надає крила тим, хто вже зневірився. А створена вона не будь-ким, а людиною, яка як ніхто інший на цьому розуміється. Адже пройшла через це все сама.

Збіг обставин

Керівником організації ГО «На крилах надії України» є Костянтин Кууск, який через банальний збіг обставин і сам опинився в інвалідному візку. За його словами, саме в той час, коли радянські війська виводили з Німеччини, вони разом із сім’єю їхали на машині. Саме тоді в ній відмовили гальма. У результаті машина виїхала на зустрічну смугу, по якій рухалася вантажівка. Машини зіштовхнулися. Батько загинув на місці…
«Тож до 5-ти років я ходив, а потім опинився в інвалідному візку. Я дуже вдячний своєму дідусеві. Адже він із самого дитинства навчав мене самостійності. Завжди мені говорив, що я маю бути самостійним, адже в житті буває різне. І не завжди поряд може опинитися людина, яка допоможе. Тож я по життю слідую його словам. Адже що б не сталося, здаватися не можна ніколи», – розповідає Костянтин Кууск.

Не занепадати духом

Костянтин Кууск слідує по життю девізу: «Програє не той, хто падає, а той, хто не може встати». За його словами, насамперед не потрібно занепадати духом, треба весь час рухатися вперед. Бути сильним і постійно йти до своєї мети.

«Наприклад, якщо переді мною стоїть мета допомагати іншим людям, то я також шукаю волонтерів, які зможуть брати в цьому участь. Адже, як кажуть, один в полі не воїн. Як би мені не хотілося, а в одного мене нічого не вийде. Потрібна допомога інших. І для мене є справжнім щастям те, що кременчужани відгукуються, передаючи через нашу організацію речі тим людям, які цього потребують. Тож не я особисто допомагаю, а допомагає весь Кременчук», – зазначає громадський активіст.

Із чого все почалося

«Починалося все, – говорить Костянтин Кууск, – із соціального
проекту «Життя без перешкод» у 2006 році, проведення велопробігу «Кременчук – Комсомольськ – Кременчук», а також танців на візках. А вже з часом я почав замислюватися над тим, чому б не відкрити організацію, яка буде займатися волон-
терською допомогою. Цю ідею вдалося втілити в життя 15 січня
2015 року – саме тоді була зареєстрована організація ГО «На крилах надії України». А таку назву вона отримала, щоб хоч якось піднімати патріотичний дух. Адже надія України завжди є. До того ж тим людям, які до нас приходять, ми і справді даруємо «крила». Для початку ми думали, що будемо займатися лише масовими заходами, проте все склалося набагато краще…» Спочатку все саме так і було.

14 лютого організація провела свій перший захід, завітавши до інтернату Макаренка до дітей-сиріт, організувавши для них розважальну програму. До того ж перед дітками було поставлене завдання зробити «валентинки» для солдат, які передали для них через ГО «АТО-Майдан». Згодом було проведено і День матері, а також створено ексклюзивний проект «Кіномайстерня».

«Це був перший табір у серпні 2015-го. Пройшов він дуже успішно. До нас навіть приїздила дівчина на інвалідному візку зі Львова», – зазначає Костянтин Кууск.

За його словами, після проведення подібних заходів вирішили організувати фестиваль «Кременчук HoliDayFest». На нього запросили людей з обмеженими можливостями, а також творчу молодь (без інвалідності), які допомагали в організації. А у рамках фестивалю кожен міг розфарбувати один одного кольоровими фарбами. З того часу захід проходить традиційно вже четвертий рік поспіль, збираючи навколо себе сотні кременчужан.

«Чесно кажучи, для мене ці заходи – як віконечко у світ, – говорить кременчужанка Марія. – Хоча б якась розрада. А найголовніше, що на них ти не відчуваєш себе білою вороною. Збираються й інші люди з обмеженими можливостями, і ти вже не виокремлюєшся з-поміж інших. Почуваєшся, немов у своїй тарілці. У якій так комфортно і тепло знаходитися. Адже розваги – вони потрібні всім. Дуже важко жити в чотирьох стінах.

Розуміючи, що багато куди ти не можеш поїхати або ж потрапити. Звичайно, у нашому місті завжди проходить багато різноманітних святкувань, але тих, які спрямовані саме на таких людей, майже немає. Уперше я завітала на фестиваль
3 роки тому. І, чесно кажучи, в мене дух перехопило. Концертна програма, всі навколо веселяться, один одного розфарбовують… Тепер буваю на ньому щороку».

Допомога речами

«Проте, – говорить Костянтин Кууск, – на організації святкових заходів ми не зупинилися. У вересні, подивившись по ситуації в Україні, в мене виникла ідея організувати благодійний збір речей, іграшок для малозабезпечених верств населення, переселенців, дітей-сиріт… Зібравши потрібну кількість, ми порозвозили їх по інтернатах. Але деякі речі залишилися, і виникла інша потреба – приміщення. Адже офіс для їхнього зберігання знаходився прямо в мене вдома. Ми написали листи, аби нам надали список адрес, де б можна було взяти офіс для їхнього зберігання. Адже хотілося обслуговувати велику категорію населення. Людей з інвалідністю різних категорій, пенсіонерів, сім’ї АТО-вців, переселенців, сиріт…»

Нарешті навесні 2016 року в організації з’явилося приміщення за адресою: вул. Першотравнева, 33. Проте на цьому труднощі тільки розпочалися. Адже у ньому не було ні світла, ні майже вікон і, звичайно, ніякого ремонту. І в нього були занесені лише 8 ящичків з одягом, які важили не більше 50 кг. Враховуючи той факт, що зараз приміщення повністю заставлене ящиками з одягом, а речі не припиняють приносити. Уже у грудні влада міста допомогла провести до приміщення електрику, а в лютому там зробили ремонт. У квітні організація відкрилася і почала працювати.

Сама ж назва «Соціальний гардероб» виникла в жовтні 2017-го. Також цього року було отримано фінанси на закупівлю стелажів для одягу та взуття від агентства по роботі з біженцями. І вже 5-го грудня 2017 року відбулося урочисте відкриття оновленого «Соціального гардероба».

Починати завжди важко

Наразі Костянтин Кууск, незважаючи на свої обмежені можливості, веде активну громадську та соціальну діяльність, бореться за дотримання прав людей з інвалідністю. Окрім цього, бере участь у спортивних змаганнях, організовує фестивалі, допомагає переселенцям та соціально незахищеним дітям.
До того ж на сьогоднішній день благодійна організація «На крилах надії України» надає 6 різноманітних послуг. А саме: «Соціальний гардероб», консультацію по архітектурній доступності для маломобільних груп населення, проводить психологічні консультації, надає волонтерські послуги, юридичну консультацію та організовує свята.

Лише за два роки існування «Соціального гардероба» було передано 6567 кг одягу та 500 пар взуття.

650 сімей із Кременчука, Кременчуцького району, Кіровоградської, Полтавської, Луганської та Донецької областей отримали допомогу.

«Ми з дочкою живемо вдвох, – говорить кременчужанка Світлана. – Чоловік залишив нас 5 років тому. За весь цей час грошима майже не допомагав. Та що там майже, взагалі не допомагав. Тож допомоги мені не було від кого чекати. Тягнула все на собі. Та якщо раніше мені це все хоч якось вдавалося, то торік стало зовсім важко. Адже донька вступила на перший курс університету. Самі розумієте, які кошти потрібні! Грошей вистачало лише на її забезпечення та харчування. Що тут узагалі говорити про себе? До того ж вона в мене має інвалідну групу. Тож за станом здоров’я піти працювати не могла. А я тим часом повністю «зносилася». Не пам’ятаю, коли востаннє купувала собі щось із речей. А тут дізналася про «Соціальний гардероб». Спочатку, чесно сказати, мені було соромно туди йти. Але потім себе переборола, і для мене ці речі стали справжнісінькою знахідкою. Тим паче, що там не якесь лахміття, а речі в гарному стані».

Також «Віснику» розповіла свою нелегку історію переселенка Олена зі сходу. Вони переїхали до Кременчука три роки тому. І перед тим, як хоча б якось стати на ноги, їм було дуже важко. Тим паче, що мали двох діток. Тож «Соціальний гардероб» став для них у нагоді.

Для отримання допомоги людині потрібно лише прийти з паспортом і документом, який підтверджує, що це пільгова категорія населення (відповідно до закону України про пільгові категорії).

«Починати завжди важко, – говорить активіст, – найголовніше – перебороти свої амбіції і продовжувати займатися тією справою, яку почав. Тому що коли будуть присутні амбіції, то нічого не вийде. Звісно, бувало, що руки повністю опускалися, але допомагали люди, які приходили. Починати завжди важко, що б то не було. Проте коли приходять люди і говорять, що дуже добре, що є така організація, як ваша, то це дуже підіймає дух. І вже не звертаєш увагу чи то на відсутність світла, чи на щось інше. Людська підтримка має велике значення».

До того ж Костянтин Кууск бере участь у таких заходах, як, наприклад, відвідування Кременчуцької виховної колонії. У рамках візиту він відверто поспілкувався з хлопцями, розповівши їм про своє життя та нелегкий життєвий досвід.

Щоб отримати необхідні речі із «Соціального гардероба», потрібно оформити заявку на сайті організації https://www.nkn.org.ua/замовлення-одягу.

Пільгові категорії населення, які можуть отримати допомогу за програмою «Соціальний гардероб» у вигляді речей:
1. ВПО зі сходу України, АР Крим та м. Севастополя.
2. Багатодітні та малозабезпечені родини.
3. Одинокі батьки.
4. Люди з інвалідністю.
«Гардероб» знаходиться у приміщенні громадської організації «На крилах надії України» за адресою: вул. Першотравнева, 33 (2-й під’їзд). Тролейбусна зупинка МПК.
Телефон: 097-118-71-17.

«Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро»
ініційований «Благодійним фондом Олександра Шевченка»
та Українським журналістським фондом».

Все по темі: ГО «На крилах надії України»  допомога 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
19 Жовтня, 2018 П’ятниця
18 Жовтня, 2018 Четвер
більше новин