Литовці обігріють кременчужан

Минулого тижня у Кременчуці з робочим візитом побували спеціалісти Агентства з економії енергії у житлових будинках «ВЕТА» з Литви. Вони ділилися досвітом щодо реновації старих багатоповерхівок
і пообіцяли допомогти підготувати програми їхньої модернізації.

Як відомо, уряд підвищив ціну на газ для населення на 23,5%. Вона становитиме приблизно 8,5 гривні за кубометр (було 6,9 гривні за куб). Це означає, що теплогенерувальні організації також підвищать свої тарифи. І, можливо, це не останнє подорожчання. Відтак для того, щоб зекономити, іншого виходу, крім як скорочувати споживання тепла, немає, говорять фахівці. Тож проблема термомодернізації будинків урешті торкнеться усіх кременчужан. І литовці готові нам допомогти.

Три будинки модернізують за литовським проектом

Як повідомили представники делегації литовської компанії «ВЕТА», вони підібрали три будинки (на вулицях Свободи, Першотравневій і Героїв Бреста), щодо яких складуть інвестиційні плани термомодернізації. Щоб потім втілити їх у життя. Але це доведеться робити вже кременчужанам.
Наразі компанія розробила техніко-економічні обґрунтування і виготовила сертифікати енергоефективності 3 типових багатоповерхівок Кременчука.
Досвід Литви з комплексної енергомодернізації об’єктів житлового фонду активно вивчають та поширюють у багатьох країнах Європи, оскільки реноваційні заходи насправді реально впливають на зменшення витрат, які спрямовують на оплату за спожиті енергоносії. Тому Кременчук також зацікавлений у вивченні та реалізації проектів з енергомодернізації, бо їхньою головною метою є осучаснення житла задля заощадження фінансових ресурсів пересічних споживачів.
Представник Агентства з економії енергії в жилих будинках «ВЕТА» Томас Гнедріс висловив сподівання, що проведення енергомодернізації кременчуцьких будинків за литовським прикладом стане першим і успішним українським досвідом партнерських відносин у галузі реновації об’єктів житлового фонду.

У Литві все рахують

«Вісник Кременчука» поспілкувався з Томасом Гнедрісом щодо того, як забезпечуються оселі мешканців у Литві.
– Насправді, у Литві вважають, що газ, електроенергія чи мазут – це найбільш неефективні джерела виробництва теплоенергії, оскільки є дорогими, – говорить наш гість. – Найпродуктивнішими є устаткування, які працюють за рахунок відновлювальної енергетики. Це твердопаливні котли, що обігрівають помешкання завдяки спалюванню деревини, чи гранульована сировина. Хоча це більше стосується індивідуального житла. Але й у багатоквартирній забудові наразі надають перевагу індивідуальним котельням. Але не простим, а когенераційним. Тобто такі котельні виробляють не лише тепло, а й електроенергію. За рахунок цього собівартість самого тепла зменшується.
– Чи користується попитом у Литві такий вид виробництва енергії, як сонячні електростанції?
– Так, років 4-5 тому був шалений попит на сонячні електростанції. Адже держава закуповувала від них надлишок виробленої електроенергії за «зеленим тарифом», який вищий, ніж звичайний (в Україні «зелений тариф» наразі становить
18 євроцентів за кіловат, тобто майже 6 гривень, за офіційного тарифу 0,9 гривні за кіловат (до 100 кіловат) і 1,68 гривні за кіловат (за спожите понад 100 кіловат – авт.). Тому, так би мовити, кожна бабуся вважала за необхідне взяти в банку кредит для того, щоб спорудити сонячну електростанцію і продавати електроенергію державі. Однак упродовж останніх років тарифи поступово зрівнялися, і робити це вже не має великого зиску. Тому такі прагнення поступово зійшли нанівець.
– Чи не розглядаєте ви можливість встановлення індивідуальної котельні на багатоповерхівці?
– Це можливо, якщо уже великі втрати тепла під час подання теплоносія на будинок. Скажімо, коли велика відстань від загальної котельні. Тоді встановлюють міні-котельню на даху будинку. І вона не лише подає тепло для опалення, а й підігріває теплу воду для вжитку. Але все це можна робити, коли відбувається повноцінний облік теплової енергії від постачальника до споживача. У вас це лише починається, встановлюють прилади обліку на кожен об’єкт. Наприклад, тепла вода підігрівається у бойлерних, на певній відстані від багатоповерхівок. Якою вона доходить до споживача – ніхто не відслідковує. У нас, у Литві, у кожному будинку є власний підігрів води для потреб мешканців. Таким чином, і втрати тепла зменшуються, і втрати самої води. Оскільки треба менше чекати, аби з крана полилася гаряча вода.
Звичайно, реновація житла передбачає набагато ширший комплекс робіт, говорять литовці. Це й утеплення самого будинку, і заміна труб на пластикові, а також встановлення енергоощадного освітлення тощо.

Столиця модернізації житла

У колишній радянській республіці проблема енергоносіїв свого часу постала не менш гостро, ніж зараз в Україні. Однак там знайшли альтернативу випрошуванню у Росії знижки на газ.
Так, у Литві називають місто Ігналіну, де заповзялися повністю реновувати (реконструювати) усі житлові будинки. І досягли результатів, які вражають. Наразі практично усі багатоповерхові будинки оновлені. Завдяки цьому споживання тепла скоротилося наполовину. А вартість комунальних послуг – найнижча у Литві.
За словами мера Ігналіни Бронюса Ропе, уже кілька років теплопостачання повністю забезпечують за рахунок спалювання відходів деревообробки у сучасних економних котлах. Дешево і безпечно для довкілля.
До речі, зменшення викидів у повітря дозволило місту продати свою «норму забруднення». Тільки на цьому Ігналіна свого часу отримала мільйон євро на розвиток.
Використовують тут усю можливу енергію. Зокрема, за допомогою сонячного колектора влітку гаряче водопостачання забезпечується за рахунок енергії сонця.
Добувають тепло навіть із диму. Як відомо, при згоранні палива значна частина тепла виходить із приміщення через димохід. Тут встановили спеціальні пристрої, які на виході максимально «відбирають» тепло з диму, спрямовуючи його на опалення будівлі.

Сміття дає прибуток

Успішно проходять реновація та запровадження енергоефективних технологій у місті Утена. Тут понад 70 відсотків теплової енергії виробляється з альтернативних, екологічно безпечних джерел. Втрати тепла з будинків та на тепломережах зведені до мінімуму.
А газ видобувають зі звалищ. За радянських часів тут було кілька десятків звалищ побутового непотребу. Застосовуючи спеціальну технологію, їх упорядкували і закрили ґрунтом. Тепер на місці звалищ зеленіють луки, а з-під землі по трубах надходить газ, який утворюється внаслідок природних процесів, що відбуваються у надрах колишнього смітника.
Навчилися тут видобувати газ навіть із відходів місцевого м’ясокомбінату.
Наразі Утена на 76 відсотків забезпечена так званою зеленою енергією. Влада міста планує взагалі відмовитися від дорогого імпортованого природного газу.
Загалом сміття після переробки і перетворення його на енергоносії та інші корисні речі практично не залишається. Система його збору та утилізації побудована таким чином, щоб за мінімальних витрат отримувати максимальну користь.

Все по темі: АКТУАЛЬНО  опалення  технології 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
20 Листопада, 2018 Вівторок
19 Листопада, 2018 Понеділок
більше новин