Зростання економіки чи її падіння: чого чекати українцям

Ціни продовжують рости, як гриби на городі, а зарплати значно не збільшуються. До того ж продовжують підвищуватися тарифи на комунальні послуги, а кількість отримувачів субсидії значно зменшується. Чого чекати українцям у 2019 році, що буде з інфляцією та чи можливий економічний прорив – цього тижня дізнавався «Вісник».

На сьогоднішній день кременчужан зокрема та українців загалом турбує лише одне питання: як жити далі? Адже ціни на комунальні послуги, паливо і, відповідно, на продукти не припиняють зростати, а зарплата залишається майже на місці. Якщо раніше хоч якось рятувала субсидія, то цього року кількість її отримувачів значно зменшилася. Наприклад, за офіційними даними, протягом опалювального сезону минулого року (2017-2018) субсидію отримали 63104 кременчужанина, цього року даний показник поки що становить 26305. Але він не остаточний, нарахування субсидій ще не завершено. У результаті багато хто виїздить за кордон, аби хоч якось себе забезпечити. Доводиться залишати сім’ї та їхати працювати. Багатьох цікавить питання, що ж буде далі. Чи стане жити краще, чи все так і залишиться, або ж буде куди гірше. Аби хоч якось прояснити дане питання, «Вісник» поспілкувався з кандидатом економічних наук, доцентом кафедри економіки КрНУ імені Михайла Остроградського Володимиром Балою.

Зріс ВВП

У липні 2018 зазначалося, що із січня показник економіки зріс на 3%, порівнюючи з минулим роком. Це становить 700 із половиною додаткових мільйонів гривень до бюджету країни. Даний показник навіть оцінив Світовий банк. Про те, чому разом із ВВП не збільшуються доходи українців, розповів кандидат економічних наук Володимир Бала.

Він зазначає, що дохід населення не залежить безпосередньо від ВВП, на нього впливає економічна ситуація.

«Наприклад, у нас зросли ціни, але при цьому сама економіка не запрацювала у кращий бік, – говорить Володимир Бала. – У кращий бік – це не коли податків більше, а коли жити стає краще. Люди починають витрачати більше коштів, а витрачати нічого. Якщо раніше у нас була якась дельта, яку ми могли заощадити, і купити, наприклад, телевізор, то зараз ми не можемо цього зробити. Ми влітку зберігаємо кошти для того, щоб узимку сплачувати за комунальні послуги та опалення. Тож ми не можемо говорити про те, що населенню стане жити краще. Даний показник у цілому на нього не вплине».

Ріст інфляції

Що ж буде далі з інфляцією? Вона продовжить зростати і надалі чи залишиться на місці?

Економіст зазначає, що ринкова економіка у нас тільки на папері. Ринку як такого у нас немає. І ринкові важелі не діють. Для того, щоб говорити про інфляцію, повинна бути база для порівняння. Якщо, наприклад, узяти інфляцію за рік, то вона невелика.
«Узяти 2012 рік, коли долар ще був по 8 гривень. Якщо ми дивимося, що валюта виросла в середньому в 3,5 рази, то наша інфляція з 2012 по 2018 роки становить 350%. Знову ж таки беремо будь-які ціни, той самий хліб. Наприклад, він коштував 2 гривні, а зараз – 10 гривень, то тут узагалі збільшення у 5 разів – 500%. Я думаю, що в будь-якому разі після Нового року курс долара дещо зросте», – розповідає Володимир Бала.

За його словами, якщо прирівнювати до долара, то інфляція у нас може бути 10-29% за місяць. «До того ж проблема у тому, що у нас ринкової економіки як такої немає. Лише одна назва. Це все одно, що людина купила додому електрочайник, а він не кип’ятить воду. Він дірявий, і його можна використовувати як друшляк. Тобто у нас те, що має назву, не виконує свою функцію», – наголошує економіст.

«Єдиний вихід – це змінити податкове законодавство, дати бізнесу можливість вийти з тіні, – говорить Володимир Бала. – Колись Порошенко починав дану тему з реформування податкового законодавства. Якась із західноєвропейських країн пропонувала надати своїх експертів, щоб побудувати законодавчу податкову базу. Ми платили б податок тільки на виведений прибуток. Це, дійсно, був би поштовх для розвитку підприємництва. Тобто підприємства б збагачувалися та розширювалися. А за потреби вивести готівку платили б податок. Якби це було так зроблено, то до нас пішли б інвестиції від міжнародних інвесторів. Адже вони розуміли б, що захищені. А зараз цього розуміння у них немає. Я можу з впевненістю сказати, що поки не проведуть судову і податкову реформи, щоб вони реально працювали – жодного виходу немає».

Відтік робочої сили

Неможливо не помітити, що все більше кременчужан та українців у цілому їдуть працювати за кордон. До того ж багато хто там і залишається, пояснюючи, що прожити на зарплату в Україні просто нереально. От і доводиться залишати рідних і їхати хоча б заради майбутнього своїх дітей.

Про те, як відтік робочої сили впливає на економіку, «Вісник» також поцікавився у Володимира Бали.

«Звісно, відтік робочої сили впливає на економіку, – говорить він. – От, наприклад, говорять, що у нас зросла середня зарплата. Але ж вона виросла не через те, що ми стали краще жити, а через те, що багато людей виїхало. Їх потрібно було якось зупиняти. От, наприклад, я директор підприємства і бачу, що мої працівники отримують хай 10 тисяч гривень, а у тій самій Польщі їм пропонують 1000 євро. Зрозуміло, що вони поїдуть і спробують. І це найбільш небезпечне для України. Адже туди багато хто їде, і, як правило, тямущі там залишаються. А ті, хто не знайшов себе або ж не хоче працювати, повертаються назад».

За його словами, взяти тих самих лікарів, які були в АТО – вони зараз затребувані в Польщі, адже мають незрівнянну практику. І їм там пропонують зарплату 5-6 тисяч євро. Звісно, вони їдуть туди і вже не повертаються. Тож відтік кадрів – це насправді дуже велика проблема. Узяти великі підприємства, які знаходяться у нашому місті. Раніше у них трудові ресурси були поряд, а зараз організовують рейсові автобуси, які набирають людей з інших міст. Багато кременчужан працюють на підприємстві «Королівський смак», ГЗК, Глобинському м’ясокомбінаті… У нас є свої гіганти, а люди їдуть до інших міст. Це може стати великою проблемою майбутнього.

Проте Володимир Бала зазначає, що вихід є. Просто не потрібно приводити ріст того чи іншого показника в цифровому вираженні. Підвищувати зарплату на тисячу. Повертаємося до того, коли все було добре. Прив’язуємося до долара і «скачемо» від його ціни. У нас ціни ростуть більше, ніж доходи. Ціна, наприклад, підвищується у два рази, а доходи нам збільшують у півтора. Ми не встигаємо з цим ростом. Усе більше і більше у нас відбувається розмежування з приводу бідних і багатих. Середнього класу вже у принципі немає.

«І найцікавіше, – зазначає економіст, – що економіку утримують бідні люди. Людина вимушена їздити на старому автомобілі, який «їсть» багато бензину, і ніколи не зможе купити собі електромобіль. А багатий зможе. І виходить, що багатий проїжджатиме 100 км по 5 гривень (ціна електроенергії), а бідний на 100 км вимушений витрачати 300 гривень. Навіть більше, якщо за ціною палива».

Чи буде економічний прорив

Для багатьох єдина надія – це економічний прорив, але чи варто на нього сподіватися? І чи може він трапитися за нашої економічної ситуації?

«Його ні з чого починати, – говорить Володимир Бала. – Економіку будь-якої країни будував корпоративний приватний бізнес. У країні йде неоголошена війна, а у нас із кожним роком росте кількість мільярдерів. Так не буває. Або ми працюємо на підняття економіки, або на війну. Але не на кількість мільярдерів. Років десять тому на російському каналі був репортаж відомого історика. У нього запитали, як він ставиться до їхньої еліти (Путін, Собчак…) Він, у свою чергу, запитав: хто вам сказав, що ті, кого ви назвали, є елітою. Це багаті люди. Еліта – це люди, які здатні змінювати хід історії, ті, хто вклав якийсь розвиток у неї».
Стосовно програми соціального розвитку на 2019-2021 роки Володимир Бала зазначив, що всюди потрібний результат того, що планується.

«От, наприклад, – говорить він, – коли я навчався в університеті, то часто їздив до друзів до Дніпропетровська. У них там був прикол якогось забудовника: котлован огороджений парканом, а на паркані макети того, що там з’явиться. І коли я приїздив туди через рік, то там уже був не паркан, а гарна табличка з тим самим макетом, поряд – утілений у життя проект. Ось так повинні працювати стратегії. А у нас це все викривлено. Беремо, наприклад, макет гарного автомобіля, втілюємо його в життя, а виходять «Жигулі». Тобто на папері, який, на жаль, і залишиться папером, у нас гарні перспективи. Ресурси і все для того, щоб зробити економічний прорив, у нас є. Але…»

Цiни на продукти (середня ціна в грн)

 

Все по темі: гроші  Ціни 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
17 Грудня, 2018 Понеділок
16 Грудня, 2018 Неділя
більше новин