Олександр Шевченко: «Дій активно! Живи позитивно!»

Сотні зустрічей із людьми, спілкування у прямих ефірах, десятки проектів, які впроваджує його благодійний фонд, активна робота у Верховній Раді, а головне – велика дружна сім’я. Таким насиченим життям живе Олександр Шевченко – народний депутат України, засновник одного з найуспішніших курортів Європи – Буковелю, людина дії і позитивного мислення.

 

 

– Пане Олександре, дивуюся вашому неабиякому ентузіазму та практично цілодобовій праці. Як Ви все встигаєте?

– Так, зараз у моєму житті настав момент, коли мій ритм життя пришвидшився до межі. Крім звичної роботи, я багато їжджу Україною, зустрічаюся і спілкуюся з людьми з різних регіонів, маю традиційні прямі ефіри у соцмережах.

Усі без винятку вихідні – участь у президентських праймеріз та інші зустрічі в регіонах.

Але все це не виснажує, а навпаки, додає сил. Бо я знаю, що болить людям. Які у них проблеми, чого вони хочуть. Наш український народ сьогодні, на превеликий жаль, перетворили на рабів у своїй же країні. Мізерні пенсії і зарплати, непосильні комунальні платежі. Україна за рівнем зарплат на останньому місці в Європі. Це висновок МВФ. Уже й рідна нашому президенту Молдова за останні роки обійшла Україну. Швейцарські експерти поставили нашу країну на 123-є місце з-поміж 140 проаналізованих за рівнем заможності громадян.

Люди масово виїжджають за кордон. І, знаєте, найгірше, що я побачив – народ втратив віру в завтрашній день. Люди перестали сподіватися змін на краще. А я все ж таки переконаний, що Україна – неймовірно багата країна, з величезним потенціалом та працьовитими і розумними людьми. Я вірю, що можу змінити країну, і знаю як це зробити. Ось це і дає мені сили. Віра!

Так, іноді здається, що гірше вже нікуди. Та влада не втомлюється доводити: ми можемо впасти у ще глибшу яму.

Влада нам говорить вустами президента про якийсь міфічний інвестиційний бум. Але я запитую на зустрічах людей, хто з них за останні роки відчув його, хто став жити краще? Або нікого, або одиниці з тисячного залу.

Але не маємо права здатися. Десятки мільйонів українців були замордовані голодоморами, вбиті на війнах, замордовані в радянських концтаборах.

Знаю, що зараз в Україні дуже складно, люди не живуть, а вижи-
вають. Тому починають обурюватись, ненавидіти один одного. Проте я впевнений, ми змінимо цю ситуацію. Бо український народ заслужив на те, аби жити у «Країні Гідності і Правди» (так називається моя програма дій). Тому що я, ви – усі ми разом є рушіями змін. Ви – краплинка у морі, яка може утворити хвилю. А з хвилі виникне потужне цунамі, яке змиє цю владу. Вірю, що ми матимемо Україну, в якій би хотілось жити і народжувати дітей, в яку повернулись би усі заробітчани, на яку боялись би нападати загарбники, із сильною економікою, потужною армією, згуртованою громадою.

– Але як втілити в життя усе те, про що Ви розповідаєте?

– Дуже просто і складно одночасно. Для нормального розвитку Україні необхідне економічне зростання на рівні 7-8%. Для цього потрібно 10 мільярдів доларів інвестицій на рік. Для того, щоб Україна стала комфортною для інвестицій, необхідні дві речі.
Перше – прибрати зі шляху інвестора нахабного чиновника-корупціонера і створити прості, зрозумілі, чесні та вигідні правила для інвестора.

Друге – нам треба знати, куди ми йдемо і з якою метою. Мати чіткий план розбудови країни у всіх галузях. Секрет успіху в простих складових: план, логіка, алгоритм, інженерія. Маємо думати про майбутнє, про наших дітей та онуків, а не жити одним днем. Саме за таким принципом ми зводили країну Буковель. І цей досвід, я більше ніж упевнений, можна реалізувати в усій країні. Але окрім того, що планувати, треба й діяти! Ми починали будувати Буковель із розробки генерального плану, де було б враховано все до найменших дрібниць. Ось так, дотримуючись проекту, ми й розвиваємось.

І, що важливо: Буковель створений за принципом супермаркету – тут є умови для інвестування іншими суб’єктами. Лише в 2018 році там очікують близько 50 мільйонів доларів сторонніх інвестицій!

Загалом інвестовано у проект близько 600 мільйонів доларів. Завдяки цій інвестиції і тим справедливим правилам колись найдепресивніший гірський регіон став територією успіху і процвітання для його мешканців.

Не втомлююсь повторювати, що Буковель – моя сьома дитина.
Вдячний Богові за те, що подарував мені мою люблячу дружну сім’ю. У мене чарівна дружина, успішні діти. Я ними дуже пишаюсь. Це моє натхнення і мої крила. А Буковель – невід’ємна частина нашої родини.

– Крім власне туристів, які їдуть сюди з усіх куточків України і світу, в Буковелі за різними соціальними програмами Вашого благодійного фонду відпочивають десятки тисяч людей. Ми бачили групи дітей із ДЦП, багато людей на інвалідних візках… Вони кажуть, що проходять реабілітацію безкоштовно чи то за кошти вашого фонду?

– Так, це правда. Як і те, що усі соціальні проекти я спільно з туристичним комплексом розпочав задовго до думки про політику. Буковель – це соціально відповідальний бізнес, тому й започаткували ряд програм оздоровлення та відпочинку для різних категорій населення.

Я просто хочу, аби українці бачили, як можна і треба відпочивати. Коли сюди приїжджають діти із ДЦП, вони стають значно жвавішими, веселішими. А батьки – спокійнішими, мами тут частіше усміхаються. Адже таким сім’ям у більшості випадків навіть важко вийти за поріг, аби не зіткнутись із небезпеками.
А ще ми стали ініціаторами першого в Україні табору для інсулінозалежних діток. Тільки вдумайтесь, сотні малюків не мали права відпочивати у таборах, бо їм потрібен догляд, яким держава не може забезпечити. Абсурд. Я бачив цей табір, спілкувався з батьками.

Переконаний, треба вносити зміни на законодавчому рівні. Як і ставлення до бійців АТО, військових, які боронять нашу країну. Ми оздоровили тисячу поранених, рідних загиблих бійців АТО і героїв Небесної Сотні, у Буковелі пройшли реабілітацію сотні захисників з усієї України та їхні сім’ї.

Мені важко іноді слухати історії людей, які пройшли пекло війни і про яких влада просто забула. Проте я впевнений, що ця боротьба – не даремна. Українці – героїчна, потужна і сильна нація. Знаю, що ми заслуговуємо на краще майбутнє. І ми його здобудемо.

– Звідки така віра та впевненість у позитивні зміни?

– З віри. З віри в Бога, в життя за Його Заповідями, з віри у справедливість, у людяність, у добре майбутнє.
Якщо мислити не стереотипами, а творчо, не проблемами та негативом, а позитивно – так легше жити. Легше боротися – а отже, і перемагати. Тому бажаю, аби ми всі об’єднувались. Забули про ненависть, зневагу і гнів, а мислили позитивно, з надією на краще майбутнє. Треба діяти активно і мислити позитивно. Вірю, нам разом, спільною працею вдасться збудувати ту країну Гідності та Правди, про яку мріяли наші герої і в якій буде комфортно жити нашим дітям та онукам.

Матеріал наданий Українським  журналістським фондом

Все по темі: Буковель  Олександр Шевченко 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
19 Грудня, 2018 Середа
18 Грудня, 2018 Вівторок
більше новин