Транспортна проблема

Громадський транспорт завжди був і залишається величезною проблемою та причиною стресу для тих, хто ним користується. Цього тижня, лише у понеділок, сталось одразу дві аварії за участю маршруток. Улітку автобус, який віз кременчужан на море, загорівся. А у Житомирській області взагалі сталася жахлива смертельна аварія. У чому ж головна проблема громадського транспорту, з‘ясовував «Вісник».

Цього року Кременчук потрапив у справжню снігову облогу. Такої кількості снігу, яка випала за грудень-січень, важко й пригадати. Можливо, саме сніг і став каталізатором для виникнення нарікань від кременчужан на роботу громадського транспорту і неможливість ним скористатись.

«Я мешкаю на Молодіжному, а працюю в районі Річкового вокзалу, тож сідаю у транспорт на зупинці «Героїв України». Про те, щоб сісти у маршрутку з 7.30 до 8.30, взагалі не йдеться – вільного місця немає. О 9-ій годині вже набагато легше «упіймати» вільне місце, однак є інша проблема – відсутність маршруток. Іноді стоїш на зупинці по 30-40 хвилин. Останнім часом я вирішую цю проблему інакше: одразу сідаю у тролейбус. Так, їде він набагато повільніше, однак, якщо врахувати час очікування на зупинці, то витрачаю на дорогу той же час, тільки мерзнути на вулиці не потрібно», – говорить Ольга.

«На зупинці «Козацька» з усього громадського транспорту зупиняється тільки тролейбус. Маршрутники у час пік узагалі роблять вигляд, що у нашому районі зупинки не існує, – розповідає Юлія. – Дитині доводиться виходити о 7.00, щоб дістатися у гімназію №5 вчасно».

Проблема маршруток

У 90-х та нульових саме маршрутки врятували місто від транспортного колапсу. Однак час минає, відбуваються зміні: на ринку виживають найсильніші та ті, хто може запропонувати якісніші послуги. Тут слід підкреслити, що в умовах відкритої ринкової економіки послуги мають пропонувати найякісніші, а вартість їх має бути найдешевшою. У разі ж монополії ринку все стає з ніг на голову: послуга буде дорожчою і неякісною. А навіщо боротись за користувача послуг, якщо вибору він не має. Саме те, що ми бачимо на наших вулицях, і говорить про наявність зовсім не відкритої економіки.

Головна причина цього – відсутність у міста альтернативи на перевезення містян та відсутність реальних важелів впливу на власників маршрутів. І якщо говорити про маршрути, які співпадають із тролейбусами, то тут конкуренція є, і власники змушені зважати на потреби містян. А ось Крюків, Занасипи, Ревівка та інші віддалені райони стають справжніми заручниками водіїв та власників маршрутів. Останні сміливо порушують графік руху, часовий проміжок між машинами, самі автівки не завжди у придатному для перевезення людей стані. Про те, що кількість машин, які мають бути на маршруті (згідно з тендерним договором), та реальна цифра не збігаються, взагалі не потрібно говорити. Власники маршрутів цього і не приховують, але кожного разу мають «залізну» відмовку: 3, 5, 7 машин зійшли з рейсу за технічних причин – вони зараз на техогляді, але на маршрут сьогодні виходили.

Тож проблема полягає у монополії на послуги і у тому, що для власників маршрутів це – звичайний бізнес, тож соціального навантаження і важливості вони не усвідомлюють, хоча і відчувають у вигляді компенсацій.

Компенсація пільг

Коли перевізники розповідають про свою важку долю і величезну благодійність з їхнього боку, виникає питання: скільки ж коштує їх благодійність? Виявляється, така цифра є.
Так, у 2018 році фірма «Аделла» (2-й маршрут) отримала 576 853,5 грн відшкодування за пільгові перевезення. Іншою статтею – ще 21 339 грн, за перевезення учнів до 12-ти років.
«Союзавтоекспрес» (3а, 3б) – 565 508,3 грн – за перевезення пільговиків; ще 80 206,62 грн – за перевезення учнів.
АТП-15307 – 3 013 514,72 грн – за перевезення пільговиків.
Лише ці перевізники загалом отримали з МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ – 4 мільйони 257 тисяч 422,14 гривень компенсації. Що ж це за благодійність, якщо за неї платять самі кременчужани з власного бюджету, тобто власного карману.

Не однакові пільги

Ще одним із спектрів проблеми є нерівномірні пільги для різних мешканців міста. Ті, хто мають змогу користуватись тролейбусами, користуються своєю пільгою в повній мірі, адже можуть їхати у будь-який час із необмеженою кількістю поїздок.
У маршрутках усе інакше. Водії взагалі не бажають перевозити пільговиків. Брешуть, що в салоні вже є пільговик, а є й такі, що принципово не бажають брати пенсіонерів без оплати проїзду, обмежуючись перевезенням лише пільговиків-учасників бойових дій. Лише якщо, приміром, хтось із пасажирів виявить бажання оплатити проїзд пенсіонера, тільки тоді він може їхати.
Тож усі мешканці районів, де не курсують тролейбуси, змушені або годинами чекати на відповідального водія, який їх провезе за пільгових умов, або платити з власної кишені. Для того, щоб хоч якось захистити права таких пасажирів, потрібно вводити монетизацію пільги або електронний квиток.

Електронний квиток

В ідеалі це – особиста пластикова картка, на якій зараховані певні гроші, що миттєво списуються, коли людина сідає у будь-який громадський транспорт. Інший варіант: ця картка є носієм особистого коду пільговика, і термінал у маршрутці фіксує його та враховує загальну кількість усіх пільговиків, які скористались послугами з перевезення. Особистий код потрібен для того, щоб водії не влаштовували «махінацій», коли навмисно б фіксували одну й ту саму картку кілька разів поспіль, щоб просто «накрутити кількість».

Саме такий квиток дасть можливість побачити реальну кількість пільговиків, яку перевезли у місті, та компенсувати відповідну суму, а не як зараз – яку кількість подали маршрутники, таку і компенсують.

Рішення проблеми

Найкращим рішенням проблеми є міський електротранспорт. Зараз у Кременчуці працюють нові якісні тролейбуси. Вони мають велику кількість місць для сидіння та вдосталь простору для тих, хто стоїть. Крім того, саме тролейбус має можливість перевозити людей на інвалідних візках або мам із дітьми у колясках. Звісно, є ризик потрапити на кондуктора або водія, які не бажають опустити сходинку на підлозі. Це і є той самий людський фактор, від якого не застрахований ніхто.
Але частина кременчужан не має змоги користуватись тролейбусами, і для них питання, як же пересуватись містом, залишається відкритим.

Мовою цифр

За словами начальника відділу транспорту Руслана Івашини, щоденно одночасно містом курсує 250 міських маршруток (із урахуванням великих автобусів) та мінімум 42 тролейбуси. У залежності від кількості водіїв на лінії виходить до 45 тролейбусів.

 

Все по темі: маршрутки  транспорт 

Карта транспорту
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
3 Квітня, 2020 П’ятниця
більше новин