Новий закон про валюту: що зміниться для населення і бізнесу

Незабаром набуде чинності закон, який змінює валютне регулювання. «Економічна правда» підготувала інформацію про те, які обмеження будуть скасовані.

7 лютого став визначним днем для українського фінансового ринку. В цей день набув чинності закон «Про валюту та валютні операції». Він замінить декрет «Про систему валютного регулювання і контролю» від 1993 року, у якому прописувався тотальний валютний контроль, та низку інших підзаконних актів. Замість всіх документів буде діяти лише новий закон та сім нормативно-правових актів Нацбанку, які деталізують правила роботи банків. Усі нововведення можна умовно розділити на дві групи: для бізнесу і для населення.

Для населення

Суттєвих змін тут лише дві: підвищення ліміту інвестицій за кордон з 50 тис дол до 50 тис євро і можливість онлайн-купівлі валюти.

Онлайн-купівля: один клік — і ти купив валюту, не потрібно виходити з дому, шукати її по відділеннях. Ти знімаєш операційний ризик: не несеш валюту в руках у відділення.

У той же час це дуже зручно для банку: в нього зменшуються витрати на інкасацію відділень і знижуються ризики.

Для бізнесу

Життя компаній, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, значно спроститься.

Наприклад, строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується із 180 до 365 днів. Тобто якщо зараз компанія, укладаючи контракт купівлі товару за кордоном за попередньою оплатою, повинна оплатити, отримати та розмитнити товар протягом 180 днів, то із 7 лютого в неї на це буде удвічі більше часу.

Крім того, за порушення цього строку скасовані штраф у розмірі 100% від суми операції і заборона на проведення зовнішньоекономічної діяльності.

Однак новий закон передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в разі порушення строків розрахунків — 0,3% суми неодержаних коштів.

Скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції для юридичних осіб та їх заміна е-лімітами. Раніше для проведення валютної операції за кордоном компанії мусили отримувати індивідуальні ліцензії. Вони видавалися на конкретну суму, тобто на конкретну операцію. Компанії доводилося збирати документи і надавати їх банку. Тепер компанія матиме право інвестувати за кордон 2 млн євро на рік без необхідності отримувати індивідуальні дозволи. Всю інформацію про здійснені операції буде отримувати НБУ, і як тільки компанія досягне граничної суми, проводити нові операції вона не зможе. Крім того, більш зручними стануть операції на невеликі суми, до 150 тис грн в еквіваленті, вони не підпадатимуть під валютний контроль.

Очікується, що це істотно скоротить бюрократичну тяганину при оформленні експортних операцій і скасування подвійного контролю за операціями з експорту продукції. Валютний нагляд здійснюватиме тільки той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію.

Зроблені певні кроки, які спростять приплив капіталу в Україну. Один з них — скасування Нацбанком реєстрації зовнішніх запозичень. Відтепер компанія, яка отримає кошти з-за кордону, не буде про них звітувати.

Українські компанії зможуть заздалегідь купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями.

Компанії, які співпрацюють з іноземними контрагентами, отримають нові можливості захисту від валютних коливань. Вони зможуть використовувати інструмент NDF (форвард без поставки).

Проте певні обмеження для бізнесу залишаються. Наприклад, компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, не зможуть вільно купувати валюту на міжбанку для розрахунку з іноземними контрагентами в режимі онлайн.

Як і раніше, вони повинні спочатку подати заявку, а на наступний день банк купить валюту.

Також зберігається вимога обов’язкового продажу валютних надходжень на користь юридичних осіб в розмірі 50%.

Частина обмежень залишиться

Повна валютна свобода з 7 лютого не настала: банки й надалі контролюватимуть клієнтські операції, а клієнти-фізособи зможуть і надалі інвестувати за кордон лише в рамках окреслених лімітів.

Більше того, далеко не всі банки запустять нову послугу онлайн-обміну валют вже за два тижні. Їм потрібен час, щоб доопрацювати програмне забезпечення.

Дехто з учасників ринку взагалі не планує інвестувати в нові розробки: будуть аналізувати попит з боку населення.

Також із 7 лютого банкіри не перестали вимагати від клієнтів документи, які підтверджують валютні операції, хоча нове законодавство начебто цього не вимагає.

Банкіри пояснюють це тим, що нова система валютного регулювання передбачає перехід від тотального контролю за клієнтськими операціями до ризик-орієнтованого нагляду. Тобто раніше банки мусили перевіряти всі валютні операції, а зараз під ретельний контроль підпадатимуть лише ті операції, які фінансисти вважатимуть ризиковими. Чітких ознак “ризикових” операції не існує, банки визначатимуть їх самі.

Наприклад, компанія А тривалий час працювала з контрагентом з Польщі, а сума річних контрактів не перевищувала 1 млн євро. Раптом компанія планує здійснити разовий платіж на 1 млн євро на користь чеської компанії. Оскільки така операція нехарактерна для компанії А (як за сумою, так і за країною), банк попросить надати усі документи для здійснення валютної операції.

Проте це дуже «явна» ситуація, яких у банківському бізнесі буває не так багато. Тим більше компанії, які планують вивести кошти за кордон, постійно вигадують нові схеми, тому банкам нелегко виявити ці ризикові операції.

Крім того, що робити, якщо банк вважає певну операцію безризиковою, а у працівників НБУ — інша думка? Логічно, що банк оштрафують.

З одного боку, нова філософія дає банкам більше свободи, з іншого — змушує їх брати на себе відповідальність.

Все по темі: валюта  Закон 

Карта депутатів
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
19 Лютого, 2019 Вівторок
18 Лютого, 2019 Понеділок
більше новин