Стихія накрила Україну

Кілька днів поспіль над Україною вирував справжній ураган. Руйнівної сили вітру зазнали 16 областей України. Синоптики оголосили другий рівень небезпеки. На жаль, не обійшлося без поранених та навіть убитих стихією.

У Кременчуці все було доволі тихо. Вітер був, однак назвати його небезпечним, у порівнянні з іншими областями, мабуть, неможливо. Тим не менш кілька дерев таки впали або втратили свої гілки, навіть є пошкоджений паркан. Справжній же ураган виник у соціальних мережах. Хто ж винен у наслідках негоди, і що потрібно робити, щоб цього не було.

Ситуація в Україні

Мешканці одразу 16 областей України відчули на собі руйнівну силу стихії. На Одещині пройшла справжня піщана буря. У Вінницькій області загинуло дві людини. Там на жінку впало дерево. Як з’ясувалося, воно впало на проїжджу частину дороги і розчавило 28-річну жительку села Діброва. Тіло загиблої з-під гілок витягали рятувальники. Другою загиблою тут стала 12-річна дитина. Трагедія сталася вранці 10 березня. Дерево впало на дівчинку, і мала отримала травми, від яких померла в кареті «швидкої допомоги».

У західних областях було не менш моторошно, однак, на щастя, без загиблих. У Львові вирував сильний вітер, який наробив чимало біди в місті: повалив багато дерев, вирвав навіть білборд із залізним стовпом, а на одній із вулиць зірвав частину даху в двоповерховому будинку. Через негоду розірвало і лінії електромереж, через що містом у деяких напрямках не курсували тролейбуси. Подекуди деревами та зірваними дахами пошкодило машини.

У столиці також є травмовані та загинула жінка. Подія сталась у Голосіївському районі. Дві родички прямували додому, коли в результаті грози відкололася гілка дерева і впала на одну з них. Постраждала отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці, – йдеться в повідомленні поліції. Загиблою виявилася 34-річна мешканка Сумської області.
Також у Києві були суттєві проблеми із транспортом, адже дерева, що падали, не лише перекривали дороги, а й рвали електромережі. Є повідомлення і про те, що в ЖК «Вишнева оселя», в Крюківщині, що під Києвом, вітер повалив на припарковані автомобілі бетонний паркан.
Головного «шуму» ж у столиці наробило величезне хвойне дерево, яке впало на будівлю Верховної Ради. Багатометрове дерево впало біля першого під’їзду парламенту, заблокувавши дорогу між стоянкою для авто спікера і виїздом. Падаючи, дерево зачепило вікна на першому поверсі, пошкодивши їх.
У Миколаєві через сильний вітер тополя звалилася на дроти електроопори і впала на мікроавтобус із 15-ма пасажирами, який проїжджав повз. Рятувальникам протягом двох годин довелося розпилювати дерево, щоб звільнити дорогу. Ніхто не постраждав.

Війна у соцмережах

Одна частина кременчужан відкрито обурюється відсутністю обрізки та кронування дерев, інша – категорично проти. Ті, хто проти, говорять про нечесність компаній, які займаються кронуванням дерев: начебто це не обрізання, а намагання заробити грошей на деревах, які ростуть у місті.
Другий аргумент – це вигляд дерев після кронування: стирчать голі, обрізані товсті гілки. А от рецепту, як же зробити так, щоб наші вулиці були, як у Європі (із гарними і практично однаковими деревами), так і не знайшлось.

Коментар фахівця

Андрій Погрібний, власник розплідника рослин та оранжереї квітів «Гарди»:

– У всіх рослинних розплідниках, місцях, де професійно вирощують дерева, формування крони листяних дерев проводять два рази на рік. Уперше – це основне, коли на вітках немає листя (навесні або восени). Удруге – тоді, коли листя вже є, для надання остаточної форми кроні (наприклад, улітку).

Зрозуміло, що у жодного міста ресурсу на проведення кронування два рази на рік, як це потрібно робити, немає. Тож таку роботу у місті слід проводити не рідше одного разу на три роки. Крім того, необхідно розглядати одразу три головних аспекти проблеми. Перше – безпека. Якщо не проводити вчасну обрізку дерев, то буде саме те, що ми спостерігали по всій Україні: під час вітру величезні гілки падають та навіть убивають людей. Друге – декоративні функції. Не буде дерево виглядати охайно, як ми бачимо це в Європі, якщо не проводити систематичну і постійну роботу із обрізки дерев. Третє: оновлені гілки «працюють» на повну і практично стовідсотково покривають вироблення кисню, враховуючи зрізані гілки. І це йдеться лише про перший рік після кронування, далі ситуація стає ще кращою.

Загалом є два основних види обрізки – це омолоджувальний та формувальний. І обидва вони проводяться на здорових деревах. Якщо ж йдеться про пошкоджене чи хворе дерево, тут потрібен індивідуальний підхід, огляд фахівців, за результатами якого вже і приймається рішення. Та я підкреслюю ще раз: для того, щоб дерева були безпечними, гарними та функціонували за своєю спеціалізацією, потрібен своєчасний догляд. На мою думку, обрізання дерев має проводитись не рідше одного разу на два-три роки. Тоді дерева, навіть одразу після кронування, будуть виглядати нормально, а не так, що зрізали товсті гілки, і дерево, поки не відросте листя, стоїть наче «обскубок». Саме такий вигляд і не подобається людям, вони обурюються. Пригадайте, що було свого часу, коли на вулиці Соборній провели масштабне кронування дерев. Зараз же липи стоять красиві, оновлені, хоча, на мою думку, час уже провести ще одну обрізку, щоб дерева були ще гарнішими.

Що стосується дерев, які виконують функцію захисної розподільчої лінії біля підприємств, – вони не потребують кронування. Їх висаджують, і ці дерева просто мають термін «служби». Наприклад, тополі – 40-45 років. Якщо це дерева твердих порід деревини (дуб, граб, бук) – для них і 100 років ще не термін, вони живуть набагато більше. Так от тут дерева просто поступово замінюють, адже через 40 років 50% із дерев мають уже ознаки ушкодження.

Все по темі: буря  погода 

Карта транспорту
Гранатова толока
Кременчуцька толока - 2018

НЕЙМОВІРНО красиве відео!!!Кременчуцька толока - 2018

Gepostet von Я Люблю Кременчук am Mittwoch, 9. Mai 2018
Громадський бюджет
19 Вересня, 2019 Четвер
18 Вересня, 2019 Середа
більше новин