Затопили майже 200 сіл:  як створювали Кременчуцьке водосховище

Люди до останнього чинили спротив і відмовлялися покидати оселі

Дві сотні сіл на Черкащині пішли під воду 60 років тому навесні, коли створили Кременчуцьке водосховище. Тоді затопило будинки десятків тисяч мешканців. Але люди до останнього чинили спротив і відмовлялися покидати оселі, адже після голоду та війни тільки-но почали відроджувати господарства. Свідки й досі згадують ті часи з жалем у серці.

84-річна Анастасія Нагнійна показує фото школи у старій Сагунівці. Тут вона навчалася чотири роки, аж доки оголосили: село затоплять задля створення Кременчуцького водосховища. Тоді всіх селян зобов’язали переселятися. Батько Анастасії загинув на фронті. Тому вона з сестрою та матір’ю самотужки розбирали хату, щоб із цих будматеріалів звести оселю в іншому місці.

“Склали не за год, а за літо. А тоді поставили піч, топили. Ну уже ж холодно, треба десь спати, а нема де. А на печі така латочка посохла, то вони намостять отак одежі і спали ото, поки висохла вона зовсім”, – розповідає мешканка Сагунівки Анастасія Нагнійна.

“На цьому місці, де ми стоїмо, тут були вже людські хати села Сагунівка, усе туди, до самого, як тоді називавсь Большак, – то це все село Сагунівка. А тут от, із середини дамби, ішло ще село, Ломовате називалося”, – показує місцевий мешканець.

Село Ломовате на дні Дніпра вже 60 років. Там була хата 69-річного Петра Компанійця. У 1956-му році людям роздали нові ділянки на височині, за чотири кілометри від Дніпра, і дали наказ будуватися.

“Ніяких “хочу” чи “не хочу” не було: усе рішено було партією, що построять Кременчуцьке водосховище, значить строїли. Було, що не хотіли, але ж мусили, бо в 59 році затопили все село”, – пояснює Петро Компанієць.

Ось ці два села переселені зараз на гору. Ось ми бачимо яри, якими люди йшли на гору, коли треба було будуватися, а села зараз знаходяться ось тут.

Цей макет створили за переказами очевидців, кожна вулиця та хата позначені за часів існування сіл Ломовате та Сагунівка. А в спеціальній книзі можна знайти відомості про мешканців та відшукати їхні оселі на мапі. Створили і книгу спогадів вимушених переселенців.

“Дуже важко, навіть страшно. Прийшли дивитися, коли прийшла вода у березні 60 року, в основному жінки, які не таку мали волю, ніж чоловіки. Діти прибігли дивитися. І стояв великий плач, люди тужили, як могли”, – зауважує Ніна Кононенко, завідувачка народного музею Сагунівки.

Через створення Кременчуцького водосховища на Черкащині затоплено було близько 30 сіл, в Україні під водою опинилися майже дві сотні населених пунктів.

Кременчуцьке водосховище створили через нестачу джерел електроенергії. Тоді у новоствореній Черкаській області не було жодного, а заклади держпризначення в обласному центрі два роки освітлювали від дизельних генераторів. Тож партія вирішила в найкоротші терміни побудувати Кременчуцьку ГЕС.

Одне із страшних лих радянського часу – відрапортувати, виконати і перевиконати план, хоч ти плач.

Науковець Анатолій Морозов вважає, що територію затоплення можна було зменшити удвічі. Але у погоні за термінами та масштабами проектувальники знехтували такою можливістю.

Розмазали, зависили ці запаси води. З другого боку, зекономили вартість за рахунок того, що не зробили дамби,ї і таким чином пустили під воду десятки тисяч дуже цінних сільськогосподарських земель”, – переконує завідувач кафедри археології Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Анатолій Морозов.

Переселенцями стали понад 150 тисяч людей. Хоч і минуло 60 років, Петро Компанієць досі приходить на берег Дніпра і згадує про будинок, похований під великою водою.

Все по темі: водосховище  Кременчуцьке  створювали 

Карта транспорту
Гранатова толокаГромадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин