Вступ України в НАТО: міфи та реальність

Багатьох українців і, зокрема, кременчужан хвилює питання: що ж саме зміниться, коли ми вступимо в НАТО. До того ж серед людей шириться маса міфів з даного приводу, які цілком не відповідають дійсності. А реальність насправді дуже проста і зрозуміла. Саме про це йшлося в ефірі Громадське.Кременчук, на якому і побував кореспондент «Вісника Кременчука».

10 травня Громадське.Кременчук спільно з проектом Кремінь.Антикор проводило ефір, у якому йшлося про вступ України в НАТО. Точніше про набуті міфи, які прийнято вважати за правду. Для того, щоб розібратися із даним питанням, до студії завітали провідні українські експерти Вадим Трюхан та Янина Соколовська. Саме вони допомогли розібратися що є міфом, а що реальністю.

Від слів – до справ

З приводу вступу України в НАТО з 1991 року були різні думки та нейтралітети, зараз ми маємо чіткий курс, який закладений у Конституцію. Тож чи варто чогось очікувати від змін владної верхівки, і чи може змінитися курс України?
За словами Володимира Трюхана, ключове те, що вступ в НАТО тепер є частиною Конституції України, тож для того, щоб щось змінилося, потрібно, аби до неї були внесені зміни. Теоретично вони можуть бути внесені, проте на практиці це дуже складна процедура, і навряд чи про це зараз хтось насмілиться вести мову.
«Це – перше, – зазначає експерт. – Друге: Володимир Зеленський перед початком своєї виборчої кампанії був дуже обережний, відповідаючи на запитання: яким чином Україна буде співпрацювати і інтегруватися в НАТО. Проте наприкінці виборчої кампанії, відчувши упевненість у своїх силах, чітко зазначив: НАТО – це наш шлях». Деякі політичні експерти навіть зробили припущення, що такою своєю позицією він може відштовхнути від себе своїх виборців зі сходу і півдня. Але натомість ми побачили, що все вийшло абсолютно навпаки. У цих регіонах за нього проголосувала безпрецедентно велика кількість людей. Особисто я не очікую якихось змін, але от що потрібно для України – це від слів перейти до якихось справ. По суті Україна ще й досі не готова до вступу до цієї організації. Нам потрібно багато що зробити всередині країни».

Один із міфів

Доволі часто люди путають або ж взагалі не знають, які ж саме функції виконує НАТО. Янина Соколовська наголошує, що частково це функції політичні, і для України вони є дуже важливими. Частково – це функції захисту, і вони для нас у період війни є ще важливішими.
«Мені здається, ми відсвяткували 22 роки з того часу, як Україна почала партнерську програму НАТО, – говорить Янина Соколовська. – Але не можна сказати, що нічого не відбувається. Що буде далі – будемо дивитися. Чи що НАТО дуже нас так приймає – ми не можемо сказати, проте наше геополітичне становище говорить про те, що НАТО ми більш потрібні, ніж вони нам. Їм дуже потрібно підсунутися до кордонів Росії і мати там країну-партнерку. І це дійсно є Україна».
Багато хто вважає, існує навіть така закореніла думка, що шлях у НАТО непростий через те, що туди приймають країни, на території яких не ведуться військові дії. Проте це виявилося одним із міфів.
За словами Володимира Трюхана, НАТО було створено в 1949 році і мало 3 мети. Проте дві із них були ключовими: протидія Радянському Союзу та запобігання відновлення націоналістичних лютистичних рухів у самій Європі. Із цими завданнями НАТО впоралося на «5». Радянський Союз так туди і не просунувся, більш того – розпався. Ключовим є те, що на жодну із держав членів-НАТО ще ніхто не нападав. Тобто, якщо ти є державою-членом НАТО, то це така гарантія – запорука миру, що на тебе ніхто не нападе. І про це Україні потрібно пам’ятати.
«Те, що стосується міфів про бойові дії на території України, то це не прописано ніде – продовжує експерт. – Деякі так звані «експерти» говорять, що у статуті НАТО написано… Але насправді і статуту немає, є Вашингтонський договір із декількома статтями. Тож це найсмішній міф щодо НАТО, що статут не відповідає українському законодавству. Але ж його взагалі не існує, немає ніякого статуту і законодавства. Тож одне іншому не заважає».

«НАТО прийде – порядок наведе»

Яку ж реакцію очікувати від Росії, якщо Україна вступить у НАТО?
«Знаєте, – говорить Янина Соколовська, – це ж події не завтрашнього дня, і ми всі розрахунки будуємо на тому, що Путін – вічний. Ми зараз є буферною зоною, нам потрібно припинити нею бути, треба, щоб НАТО включило нас до своїх лав. Усі розрахунки щодо поведінки Росії ми маємо складати з того, чи вічний Путін, і скільки він ще буде головувати. Усе змінюється, від особистості багато всього залежить».
За словами Вадима Трюхана, «Путін прийде» – це ще один із міфів. Адже він уже прийшов на частину території. Тож, на його думку, не можна весь час озиратися: прийде він чи ні, тим самим обмежуючи себе в якихось рішеннях. Адже реакція буде винятково дипломатична, і, можливо, якась економічна демонстрація своєї сили у вигляді якихось санкцій проти України.
«Не виключаю, що підуть на повне зупинення постачання носіїв, які нам потрібні. До того ж не суть у тому, захищатиме НАТО Україну чи ні. Суть у тому, що Україна, ставши членом НАТО, стає частиною військової потуги, структури. І не важливо хто на кого нападе. Україна, як і усі члени НАТО, буде захищати того, на кого нападуть. І так само розраховано по відношенню до нас».
У свою чергу Янина Соколовська наголошує, що не можна вважати, нібито НАТО прийде – порядок наведе. Цього не буде. Порядок маємо наводити ми самі.

Чи можливо захиститися самим

За словами експертів, на суспільну думку вплив мали дві речі: час і Путін. Час – це те, що радянський міф про агресивний блок відходить разом із тими людьми, які чули його з дитинства. А друге дійство: російська агресія на Донбасі, яка переконала більшість українців, що немає чого шукати під російським захистом, адже вони нас просто знищують. Тож нам потрібно шукати інший захист. Альтернативи, окрім НАТО, ми не бачимо. Нової структури поки що немає.
«Я просто пам’ятаю, коли за часів Ющенка ми популяризували НАТО серед людей. Тоді був низький показник, і ми їздили, пояснювали, що це не так погано, адже є різноманітні гуманітарні програми, – говорить Янина Соколовська. – Наприклад, повінь на Закарпатті: тоді людей допомагали рятувати солдати НАТО, бо не було кому. Про це все розповідали, але рейтинг НАТО ніяк не зростав, проте антирейтинг був шалений. Але від початку таких сумних подій як агресія на Донбасі, анексія Криму ми бачимо, що цей рейтинг зростає. У певні часи навіть підскакував до 70%, потім спускався до 62%. А це уже означає, що зараз спокійно можна проводити референдум. По-перше, прийняти закон про нього, і проводити референдум щодо ставлення українців до НАТО. Адже в Конституції це добре, проте потрібно мати відгук від народу.
Щодо захисту, то ми захищаємо себе самостійно уже 5 років. Я б не сказала, що це вже такий міф, бо це такі копійчини і краплини, які нам приходять із заходу, що ми не можемо говорити, що маємо якийсь суттєвий захист. Тому думаю, що це не міф. Мені здається, ми можемо і боронимо себе».
Вадим Трюхан зазначає: ми це дійсно можемо і витримуємо, адже у нас дійсно є підтримка армії з боку людей. І у будь-які моменти, коли не вистачає якихось коштів із державного бюджету, підключаються волонтери. Але у випадку відкритої агресії із застосуванням усієї потужності Російської армії шансів вистояти самотужки у нас дуже мало. Адже треба не забувати, що це друга, якщо не перша армія в світі після американської. Тож саме тому вступ України в НАТО є архіважливим. Чим скоріше ми станемо членом НАТО, тим швидше зможемо гарантувати свою незалежність і свій суверенітет.

Все по темі: АКТУАЛЬНО  Міжнародні відносини  НАТО 

Карта транспорту
Гранатова толокаГромадський бюджет
3 Липня, 2020 П’ятниця
11 Червня, 2020 Четвер
4 Червня, 2020 Четвер
29 Травня, 2020 П’ятниця
23 Квітня, 2020 Четвер
8 Квітня, 2020 Середа
7 Квітня, 2020 Вівторок
6 Квітня, 2020 Понеділок
більше новин